Висновок до практичного розділу

Не за горами час, коли ви закінчите школу і вступите у самостійне життя. Від вас вимагається успішно займатися дорученою справою, бути відповідальним, виконувати громадянські обов’язки – хорошого трудівника, захисника Вітчизни, патріота, борця з недоліками в суспільстві, господаря багатств країни, сім’янина. Державі буде важлива ваша думка, ваші позиції щодо проектів законодавчих актів, які виносяться на широке обговорення. При цьому корисно поповнювати свої правові знання. І особливо важливим є зміцнення готовності боротися зі злом, непримиренність до того, що заважає нам жити. Усе це потрібно гро-мадянинові України.

Висновки

Отже, формування правосвідомості особистості в нашому суспільстві відбувається як стихійно, так і в результаті ціле направленої діяльності держави, її органів і установ по формуванню правових знань, поваги до права і закону, соціально-правової активності. По-перше, на формування правосвідомості і правової культури впливає весь процес реалізації і застосування правових норм державними органами, процес правотворчості, стан законності і правопорядку, розвиток суспільних правовідносин. Цей процес, в значній мірі, стихійно впливає на формування правосвідомості і правової культури особистості. Практика реалізації правових норм надзвичайно ефективно впливає на формування правових знань, правових орієнтирів, позицій і установок особистості. Вплив може бути негативним, коли норми права застосовують необгрунтовано і несправедливо, і навпаки, коли престиж правоохоронних та інших державних органів високий, цей вплив, як правило, позитивний.

При переході до будівництва правової держави і громадянського суспільства підвищується необхідність формування правосвідомості і правової культури всіх суб'єктів суспільних відносин, оскільки без них неможливо побудувати таку державу і суспільство. За останні роки криза в економіці і в політичній системі негативно позначилась на формуванні правової культури і правосвідомості багатьох суб'єктів суспільних відносин. В ці роки відбувся негативний вплив ідей і культивування західних цінностей, особливо через засоби телебачення, кінотеатри, де пропагандується культ насильства, організованої злочинності, корупції, проституції тошо. Багато людей в умовах економічної кризи залишається безробітними, без засобів до існування, що в значній мірі штовхає їх до правового нігілізму і правопорушень.

На формування правосвідомості і правової культури особистості найбільш ефективно впливає правове виховання населення. Правове виховання — це ціленаправлена, послідовна, систематична діяльність держави і її органів, а також громадських об'єднань і організацій по формуванню певної системи правових знань, вмінь і навиків, правового мислення, правових почуттів — почуття права, законності, почуття поваги до права і закону, почуття поваги до тих соціальних цінностей, які регулюються і охороняються правом і законодавством.

В системі правового виховання можна виділити такі структурні компоненти: 1) цілі правового виховання; 2) принци­пи правового виховання; 3) форми правового виховання; 4) зміст правового виховання; 5) методи правового виховання. Всі ці компоненти можна назвати як методологія і методика правового виховання.

Правова освіта — найбільш ефективна і результативна форма правового виховання, оскільки вона дає певну систему правових знань. Вона здійснюється в школах, училищах, технікумах, вузах, коледжах, народних уні­верситетах правових знань, курсах підвищення кваліфікації працівників різних категорій.

Правова пропаганда — це розповсюдження певних правових ідей, законодавства серед великої кількості населення. Наприклад, правові програми по телебаченню (тележурнал «Людина і закон»), трансляції по радіо, окремі лекції тощо.

Правова агітація — це розповсюдження правових ідей, знань серед невеликої кількості населення. Здійснюється вона, як правило, безпосередньо агітатором. Це можна спостерігати під час виборів, коли відбувається не тільки пропаганда й агітація за того чи іншого кандидата, але й агітація за прийняття певного закону тощо.

Правова просвіта дуже тісно зв'язана із правовим навчанням і пропагандою, але не зводиться до них. Вона має обмежені завдання — дати певні знання з тих чи інших питань права і законодавства, роз'яснити діюче законодавство.