- •1. Вступ.
- •Завод постійно працює над удосконаленням технології виготовлення електродвигунів і підвищенням їх якості.
- •2. Елетромагнітний розрахунок.
- •2. 1. Розрахунок головних розмiрiв двигуна.
- •2. 2. Розрахунок обмотки статора.
- •2. 3. Розрахунок обмотки короткозамкненого ротора.
- •2.3.9. Обчислюємо активний опір обмотки ротора, який приведений до обмотки статора, по /1.С.86/:
- •2. 4. Розрахунок магнітного ланцюга.
- •2. 5. Розрахунок втрат і ккд.
- •3. Розрахунок характеристик.
- •Розрахунок робочих характеристик аналітичним методом.
- •3.2. Розрахунок пускових параметрів двигуна.
- •3.3. Визначення початкових даних для побудови колової діаграми.
- •4. Тепловий розрахунок.
- •5. Розрахунок вентиляції.
- •6. Механічний розрахунок.
- •6.1. Розрахунок вала на жорсткість.
- •6.2. Розрахунок вала на міцність.
- •7. Розрахунок підшипників.
- •8. Опис конструкції двигуна.
- •9.Висновки.
- •10. Література.
- •Курсовий проект з дисципліни “Електричні машини” на тему:
- •Курсовий проект з дисципліни “Електричні машини” на тему:
4. Тепловий розрахунок.
4. 1. Визначаємо перевищення температури внутрішньої поверхні стрижня статора над температурою повітря всередені двигуна по формулі (2.167) із /1с.119/
де: 1 – коефіцієнт тепловіддачі з поверхні осердя статора
по рис. 66 /1с. 119/; 1 = 10,510-5 Вт/(мм20С);
k – коефіцієнт, який враховує частку втрат в осерді статора, переданих повітрю в середені двигуна по табл. 6. 2 /1с. 120/; k = 0,2;
k - коефіцієнт, що враховує значення електричної провідності міді, при класі нагрівостойкості F; k =1,07.
Δθпов1=(0,2*547,33*1,07*(2*115/631,52)+180,69)/3,14*145*115*10,5*10-5=
=14,32 0С.
4. 2. Визначаємо перепад температури в ізоляції пазової частини обмотки статора по формулі (2.168) із /1с.120/
,
де: П1 - периметр поперечного перерізу паза статора;
;
П1=2*16,72+10,03+6,97=50,44 мм;
екв – еквівалентний коефіцієнт теплопровідності ізоляції обмотки в пазу, враховуючі повітряні шари;
екв = 16 10-5 Вт/(мм20С);
’екв – еквівалентний коефіцієнт теплопровідності ізоляції провода по рис. 6. 7 /1с. 120/;
’екв = 13 10-4 Вт/(мм20С);
при d/dіз = 0,946;
сп1 – одностороння товщина ізоляції в пазу статора по табл. 5.11 /1с. 73/;
сп1 = 0,4 мм.
Δθіз1=1,07*547,43*(2*115/631,52)/(0,4/16*10-5+17/16*130*10-5)=3,38 0С.
4. 3. Визначаємо перевищення температури зовнішньої поверхні лобових частин обмотки статора над температурою повітря всередені двигуна по формулі (2.170) із /1с.120/
,
Δθл1=0,2*1,07*547,43*(2*200,76/631,52)/2*3,14*145*64,18*10,5*10-5=12,03 0С.
4. 4. Знаходимо перепад температури в ізоляції лобової частини обмотки статора по формулі (2.171) із /1с.121/
Δθіз.л1=(1,07*547,43*(2*200,76/631,52)/2*36*50,44*200,76)*16,72/12*130*10-5 =
=0,55 0С.
4. 5. Обчислюємо середнє значення перевищення температури обмотки статора над температурою повітря всередені двигуна по формулі (2.172) із /1с.121/
Δθ1΄=(14,32+3,38)*2*115/631,52+(12,03+0,55)*2*200,76/631,52=14,43 0С.
4. 6. Визначаємо умовну поверхню охолодження двигуна по формулі (2.173) із /1с.122/
де: nphp = 270 мм по рис. 7. 2а /1с. 141/;
Sдв=(3,14*225+8*270)*(115+2*64,18)=7,04*105 мм2.
4. 7. Обчислюємо сумарні втрати , в середені двигуна , які відводяться в повітря по формулі (2.174) із /1с.121/
де:
Рел1=1,07*547,43*2*115/631,52=213,29 Вт.
∑Р΄=1076,99-0,07*(244,7+547,43)=1020 Вт.
∑Рв=1020-(1-0,2)*(213,29+180,69)-0,9*57,66=65,29 Вт.
4. 8. Визначаемо середнє перевищення температури повітря всередині двигуна над температурою охолоджуючого середовища по формулі (2.177) із /1с.121/
де: в – коефіцієнт підігріва повітря по /1с. 122/;
в = 2,4*10-5 Вт/(мм20С);
Δθв=652,29/7,01*105*2,4*10-5=38,81 0С.
4. 9. Обчислюємо середнє перевищення температури обмотки статора над температурою охолоджуючого середовища по формулі (2.178) із /1с.122/
Δθ1=38,81+14,43=53,24 0С.
Одержане значення перевищення температури не перевищує допустиме значення для класа нагрівостійкості F за ГОСТ 183-74 по табл. 3. 1 /1с. 37/.