- •Затверджено на засіданні кафедри гідравліки та сантехніки
- •Мета роботи
- •1. Загальні положення
- •1.1. Втрати напору і тиску по довжині трубопроводу
- •1.2. Ламінарний режим руху рідини
- •Р ис.1. Схематичний розріз стінки труби
- •1.3.1. Зона гладкостінного опору
- •1.3.2. Зона доквадратичного опору
- •1.3.3. Зона квадратичного опору (автомодельна зона)
- •1.4. Експериментальні дослідження
- •2. Опис лабораторної установки
- •3. Порядок виконання роботи
- •4. Математична обробка результатів
- •Журнал лабораторної роботи № 4
- •5. Контрольні запитання
- •Література
- •Визначення коефіцієнта гідравлічного тертя
1.2. Ламінарний режим руху рідини
Втрати напору по довжині трубопроводу при ламінарному режимі руху рідини знаходять теоретичним шляхом. Для ньютонівських рідин справедливий закон Гагена-Пуазейля, згідно з яким об’ємна витрата ламінарного потоку
Q
=
|
(7) |
де – коефіцієнт динамічної в’язкості рідини, який пов’язаний з коефіцієнтом кінематичної в’язкості залежністю
= . |
(8) |
Коефіцієнт гідравлічного тертя для ламінарного режиму руху ньютонівських рідин в круглоциліндричних трубах знаходиться теоретично за формулою Пуазейля
|
= 64 / Re. |
|
(9) |
Численні експериментальні дослідження підтвердили правильність формули (9) та її придатність для практичних розрахунків ламінарних потоків.
Підставляючи коефіцієнт з рівняння (9) в (1), отримують, що при ламінарному режимі руху втрати напору по довжині труби пропорційні середній швидкості руху рідини
|
hl = kл V, |
|
(10) |
де kл = 32 l / (gd 2) – коефіцієнт пропорційності.
1.3. Турбулентний режим руху рідини
Для турбулентного руху рідин і газів в циліндричних трубах немає строгих теоретичних формул для знаходження втрат напору чи коефіцієнта гідравлічного тертя.
В загальному, при турбулентному режимі руху рідини виділяють три характерні зони гідравлічних опорів, а саме:
1) зону гладкостінного опору;
2) зону доквадратичного опору;
3) зону квадратичного опору (або автомодельну зону).
Зона гладкостінного опору характеризується тим, що виступи шорсткості занурені у в’язкий пристінний прошарок (е << на рис. 1) і не порушують його цілісності. Потік обтікає виступи без відриву і без утворення вихорів. У цьому випадку шорсткість не впливає на коефіцієнт гідравлічного тертя , який залежить лише від числа Рейнольдса: = f1 (Re). Згідно з А. Альтшулем, ця зона опорів має місце при (Ree/d)<10.
Р ис.1. Схематичний розріз стінки труби
Зона доквадратичного опору має місце тоді, коли висота виступів шорсткості е є одного порядку з товщиною в’язкого прошарку . У цьому випадку на значення коефіцієнта впливають як число Рейнольдса, так і величина виступів шорсткості: = f2 (Re, e/d). Для цієї зони 10 (Re e/d)500.
Зона квадратичного опору має місце при (Ree/d)>500. При цьому виступи шорсткості значно виходять за межі в’язкого прошарку ( е >> ). Коефіцієнт Дарсі залежить лише від відносної шорсткості стінок труб: = f3 (e/d). Важливо, що для більшості технічних трубопроводів при швидкостях руху V1,2 м/с такої мало в’язкої рідини, як вода, має місце саме зона квадратичного опору.
В одній і тій самій
трубі при різних значеннях середньої
швидкості руху рідини (тобто при різній
об’ємній витраті Q)
може мати місце кожна з перерахованих
вище зон опору. Так, при Re<2300 в трубопроводі
встановлюється ламінарний режим руху,
і коефіцієнт гідравлічного тертя
знаходиться за формулою Пуазейля (9).
При турбулентному режимі руху товщина
пристінного в’язкого прошарку
не є постійною величиною, а зменшується
зі збільшенням об’ємної витрати. Тому
при невеликих витратах рідини в
трубопроводі встановлюється гладкостінна
зона опорів, при середніх – доквадратична
і при значних – квадратична. Кількісним
критерієм того, яка саме зона має місце,
є співвідношення
.
