5. Капитал в сфере торговли

Чільне місце в інфраструктурі ринку належить організа­ціям та підприємствам торгівлі, тобто безпосередньої купівлі -продажу товарів.

Торгівля займає проміжне місце між виробництвом і спожи­ванням, вона зв'язує відособлені господарства в єдину систему суспільного виробництва.

Капітал, зосереджений у сфері торгівлі, називають торго­вим капіталом. Торговий капітал - це відособлена частина про­дуктивного (промислового) капіталу, функцією якого є реалі­зація вироблених у суспільстві товарів і послуг.

Згідно з марксистською теорією, торговий капітал не бере участі у створенні додаткової вартості, а отже й прибутку. Од­нак на поверхні ринкових відносин складається враження, що прибуток створюється саме в торгівлі — він є звичайною над­бавкою до ціни виробника. Однак це не так. Аби товар прода­вався за вартістю (не порушувався закон вартості) торговий прибуток слід шукати між цін: за якою торговий підприємець купує товар у підприємця-виробника і за якою товар про­дається кінцевому споживачу. Щоб одержати прибуток, не порушуючи закон вартості, підприємець повинен купити то­вар за ціною, нижчою від вартості, і продати його за ціною, рівною вартості.

Таким чином, торговельний прибуток виступає частиною прибутку, якою поступаються підприємці-виробники торгово­му підприємцю за те, що останній здійснює функцію реалізації товару.

Згідно з теорією середнього прибутку та ціною виробницт­ва, кожний підприємець на вкладений у справу капітал пови­нен одержати прибуток згідно з середньою нормою прибутку. Якщо промисловий підприємець здійснює витрати в 900 гр. од. і одержує прибуток у 180 гр. од. (норма прибутку 20%), то це 120 означає, що вартість його товару становить 1080 гр. од. (900 + 20% від 900).

Якщо ж промисловий підприємець вдається до послуг тор­гового підприємця, витрати якого становлять 100 гр. од., то за­гальні витрати на виробництво і реалізацію товару становити­муть 1000 гр. од., а прибуток у 180 гр. од. залишиться тим самим. Тоді середня норма прибутку дорівнюватиме: Т/ = (180/ 1000)400= 18%.

Таким чином, промисловий підприємець отримує прибут­ку на свій капітал (витрати) (18% від 900) -162 гр. од., а торговий підприємець - (18% від 100) - 18 гр. од. У сумі ці обидва прибут­ки дають 180гр. од. (162+ 18).

Отже, дійсно, прибуток торгового підприємця — у 18 гр. од. є частиною прибутку промислового підприємця у 180 гр. од. (180 — 162), якою останній ділиться з торговим підприєм­цем. Торговий підприємець купує у промислового підприєм­ця за 1062 гр. од. (960 + 162) і продає за 1080 гр. од. (тобто за вартістю).

Як зазначалось вище, витрати в торгівлі поділяють на два види: чисті витрати обігу, пов'язані лише з реалізацією (купів­лею та продажем) товарів і додаткові витрати, пов'язані із збе­ріганням, пакуванням та фасуванням товару торговельними підприємствами. Не створюють прибутку лише чисті витрати обігу, а операції, пов'язані з додатковими витратами, які є про­довженням процесу виробництва у сфері обігу, створюють при­буток.

Торгівля виступає найрозвинутішою формою ринкових відносин, вона фактично є скелетом ринку.

Торгівля поділяється на внутрішню і зовнішню. Внутрішня — коли товар виробляється і продається на вітчизняному ринку, зов­нішня — коли товар реалізується або купується за кордоном, тоб­то на іноземних, регіональних чи світових ринках.

Внутрішня торгівля поділяється на оптову (гуртову) і розд­рібну. Оптова (гуртова) торгівля — це посередницька торгівля, що здійснюється великими партіями. Вона обслуговує, насам­перед, обіг засобів виробництва між підприємцями, що вироб­ляють і споживають їх, а також обіг предметів споживання між промисловими підприємцями та роздрібними підприємцями-посередниками.

У своєму розвитку оптова торгівля набуває різних форм .Най­давніша — ярмаркова торгівля, що здійснюється у визна­чені дні чи періоди року у загальновідомих місцях.

З розвитком товарного обігу на зміну тимчасовим ярмар­кам прийшли постійно діючі оптові ринки — товарні біржі. Однією з форм ярмарково-біржової торгівлі є аукціони.

Роздрібна торгівля — це торгівля дрібними партіями. Вона реалізує товари (як правило, предмети споживання) безпосе­редньо споживачам (переважно населенню) і користується по­слугами оптової торгівлі, яка доставляє товари магазинам роз­дрібної торгівлі.