Модуль „динамічна метеорологія”

51. Адвекція температури характеризує

1. перенесення тепла у вертикальній площині;

2. зміну температури у просторі;

3. перенесення тепла у горизонтальній площині.

52. Основна рушійна сила в атмосфері – це

1. сила Коріоліса;

2. сила баричного градієнта;

3. сила молекулярної в’язкості.

53. Сили, що врівноважуються при великомасштабних атмосферних рухах у горизонтальній площині – це

1. сила баричного градієнта та сила Коріоліса;

2. сила баричного градієнта та сила молекулярної в’язкості;

3. відцентрова сила та сила тертя.

54. Сили, що врівноважуються при великомасштабних атмосферних рухах у вертикальній площині – це

1. сила баричного градієнта та сила плавучості;

2. сила баричного градієнта та сила Архімеда;

3. сила баричного градієнта та сила тяжіння.

55. Геострофічний вітер у північній півкулі спрямований

1. у бік низького тиску;

2. уздовж ізобар таким чином, щоб низький тиск лишався ліворуч від напрямку руху;

3. в тому ж напрямку, що і баричний градієнт.

56. Градієнтний вітер виникає при балансі сил

1. Коріоліса, відцентрової, тяжіння;

2. Коріоліса, відцентрової, баричного градієнта;

3. Коріоліса, відцентрової, інерції.

57. Турбулентна течія характеризується тим, що

1. траєкторії частинок повторюють одна одну, зміни метеорологічних величин з часом та у просторі відбуваються плавно;

2. траєкторії частинок повторюють одна одну, проте зміни метеорологічних величин з часом та у просторі відбуваються хаотично та нерегулярно;

3. траєкторії частинок є хаотичні, зміни метеорологічних величин з часом та у просторі відбуваються хаотично та нерегулярно;

58. Граничним шаром атмосфери називають

1. перехідний шар між атмосферою та космічним простором;

2. частину тропосфери, що межує з земною поверхнею і властивості якої визначаються впливом підстильної поверхні;

3. перехідний шар між будь-якими шарами атмосфери, що мають різні властивості.

59. Виникнення граничного шару в атмосфері обумовлено

1. наявністю підстильної поверхні Землі;

2. дією сили Коріоліса;

3. наявністю термічної неоднорідності в атмосфері.

60. Найбільші турбулентні потоки будуть спостерігатись

1. біля земної поверхні;

2. на верхній границі граничного шару;

3. на середньому рівні граничного шару.

61. Турбулентна дифузія – це

1. процес поширення турбулентності в атмосфері;

2. перенесення домішки в атмосфері вітром;

3. процес розсіювання домішки в турбулентному середовищі.

Модуль „Синоптична метеорологія”

62. До синоптичних об'єктів відносяться:

1. тиск, температура, вологість;

2. вітер, дощ, циклон;

3. баричні системи, повітряні маси, атмосферні фронти.

63. Під атмосферним фронтом розуміється;

1. однорідна маса повітря, яка переміщається;

2. швидкий вітер;

3. перехідна зона між сусідніми повітряними масами.

64. При проходженні холодного фронту спостерігаються

1. зливові опади, зниження температури, зростання тиску;

2. східний вітер, обложні опади, підвищення температури;

3. туман, мряка, зростання тиску.

65. При проходженні теплого фронту спостерігаються

1. незначне падіння тиску, обложні опади, підвищення температури;

2. пониження температури, падіння тиску, північний вітер.

3. туман, мряка, зростання тиску.

66. Несприятливими метеорологічними умовами, що призводять до накопичення домішок у нижньому шарі атмосфери, є:

1. швидкий вітер, гроза, зливовий дощ;

2. туман, мряка, слабкий вітер;

3. шквал, град, заморозок.

67. Синоптична ситуація, яка сприяє накопиченню домішок у нижньому шарі атмосфери:

1. західна периферія антициклону, центр циклону;

2. тилова частина циклону, північна периферія антициклону;

3. малоградієнтне поле, теплий сектор циклону.

68. Метод вивчення і прогнозування умов погоди, заснований на аналізі синоптичних карт називається

1. гідродинамічний;

2. фізико-статистичний;

3. синоптичний.

69. Основними принципами синоптичного аналізу є

1. зіставлення характеристик погоди, нанесених на карти погоди;

2. комплексність, тривимірність, історична послідовність аналізу;

3. обробка метеорологічної інформації.

70. Область замкнених ізобар зниженого тиску називається

1. антициклоном;

2. циклоном;

3. улоговиною.

71. Область замкнених ізобар високого тиску називається

1. антициклоном;

2. циклоном;

3. відрогом.

72. Ділянка атмосферного фронту, що переміщується у бік холодної повітряної маси, називається

1. теплим фронтом;

2. холодним фронтом;

3. вторинним фронтом.

73. Сприятливі умови для виникнення радіаційних інверсій температури –

1. сухий ґрунт;

2. довга ніч, сухе повітря, безхмарне небо, штиль;

3. вологе повітря.

74. Ділянка атмосферного фронту, яка переміщується у бік теплої повітряної маси, називається

1. теплим фронтом;

2. холодним фронтом,

3. стаціонарним фронтом.

75. З яких форм хмарності випадають зливові опади

1. з купчасто-дощових;

2. з шарувато-дощових;

3. з шаруватих.

76. Форми хмарності, що пов’язані з теплим фронтом

1. шарувато-купчасті, висококупчасті, перисто-шаруваті;

2. купчасті, купчасто-дощові;

3. шарувато-дощові, високошаруваті, перисті.

77. Умови застою повітря це

1. слабкий вітер менше 10м/с, адвекція тепла, відсутність опадів;

2. зниження температури, швидкість вітру більше 10 м/с;

3. нестійка стратифікація, інтенсивне турбулентне перемішування.

78. Важливі метеорологічні предиктори, що використовують при прогнозуванні умов забруднення атмосфери

1. швидкість вітру, кількість опадів;

2. нижня границя хмар, висота Сонця;

3. тип синоптичної ситуації, товщина шару перемішування, швидкість перемішування.

79. Зменшення забруднення і очищення повітря відбувається при

1. стійкій стратифікації, слабких вітрах;

2. посиленні вітру, випадінні опадів;

3. штиль із інверсійною стратифікацією.

80. Фізичний стан атмосфери в конкретний момент або невеликий проміжок часу над будь-яким географічним пунктом або територією, називають

1. погодою;

2. глобальним кліматом;

3. локальним кліматом.