2.2,4.1 Амортизація нематеріальних активів.

Амортизація нематеріальних активів нараховується із застосуванням прямолінійного методу нарахування амортизації, виходячи з терміну його служби.

Встановити такі терміни служби для нематеріальних активів:

• для патентів, ліцензій, дозволів, прав користування й інших нематеріальних активів, що мають обмеження використання у часі, термін служби відповідає встановленому терміну його використання, але не може перевищувати 20 років;

• для інших нематеріальних активів установити термін корисного використання - 5 років.

Амортизацію нематеріальних активів відображати на субрахунку 133 “Накопичена амортизація нематеріальних активів” з віднесенням на відповідний субрахунок витрат в залежності від місця використання.

Термін корисного використання нематеріального активу переглядати в кінці звітного року, якщо в наступному періоді очікуються зміни строку корисного використання активу або зміни умов отримання майбутніх економічних вигод.

У випадку, якщо проводилась переоцінка об'єктів групи нематеріальних активів, то надалі вони підлягають щорічній переоцінці.

Якщо залишкова вартість об'єкта нематеріальних активів дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість визначається додаванням справедливої вартості цього об'єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми накопиченої амортизації об'єкта.

2.5 Методологія обліку довгострокових фінансових інвестицій.

Оцінку і бухгалтерський облік фінансових інвестицій в асоційовані, дочірні підприємства та для здійснення спільної діяльності здійснювати відповідно до вимог Положення (стандарту) про бухгалтерський облік 12 “Фінансові інвестиції”, затвердженого наказом Мінфіну України від 26.04.2000 р. № 91, зі змінами і доповненнями.

Облік довгострокових фінансових інвестицій здійснювати на рахунку № 14 “Довгострокові фінансові інвестиції” з використанням субрахунків.

Балансова вартість фінансових інвестицій, які обліковуються методом участі в капіталі, збільшується (зменшується) на суму, що є часткою інвестора в чистому прибутку (збитку) об’єкта інвестування за звітний період, із включенням цієї суми до складу доходу (втрат) від участі в капіталі.

Активи, задіяні у спільній діяльності без створення юридичної особи не є фінансовими інвестиціями учасників такої діяльності, і в бухгалтерському обліку їх відображати на субрахунку 377 "Розрахунки з іншими дебіторами".

2.6 Методологія обліку дебіторської заборгованості.

Згідно П(С)БО 10 “Дебіторська заборгованість”, затвердженого наказом Мінфіну України від 8.10.99 р. № 237, дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує можливість одержання підприємством майбутніх економічних вигод і може бути достовірно визначена її сума.

2.6.1 Облік довгострокової дебіторської заборгованості.

Довгострокова дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.

Згідно п. 4 П(С)БО 2 "Баланс" операційний цикл це проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг.

Довгострокова дебіторська заборгованість, на яку нараховуються проценти, відображається в балансі за їхньою теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від виду заборгованості та умов її погашення.

До довгострокової дебіторської заборгованості належать:

• чисті інвестиції орендодавця в фінансову оренду, визначені згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 14 “Оренда”, затвердженим наказом Мінфіну України від 28.07.99 р. № 181, зі змінами і доповненнями;

• векселі, одержані у забезпечення довгострокової дебіторської заборгованості;

• розрахунки з працівниками за виданими довгостроковими позиками;

• тощо.

Облік довгострокової дебіторської заборгованості здійснювати на рахунку № 16 “Довгострокова дебіторська заборгованість” із використанням субрахунків.