МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Івано-Франківський національний технічний

університет нафти і газу

Кафедра інженерної геодезії

К.О. Бурак, В.П.Михайлишин

ІНЖЕНЕРНА ГЕОДЕЗІЯ. ЧАСТИНА 3

ЛАБОРАТОРНИЙ ПРАКТИКУМ

Для студентів спеціальності “ Геодезія” освітньо-кваліфікаційних рівнів 7.070901- спеціаліст , 8.070901- магістр

Рекомендовано методичною радою університету

Івано-Франківськ

2010

МВ-02070855-3479-2011

Бурак К.О., Михайлишин В.П. Інженерна геодезія. Лабораторний практикум.Частина 3. - Івано-Франківськ: ІФНТУНГ, 2011.- 86с.

Лабораторний практикум складено згідно з програмою курсу “Інженерна геодезія” спеціальності ”Геодезія”. Містить основні теоретичні відомості, вказівки, щодо порядку виконання робіт і складання звітної документації. Призначений для підготовки фахівців за спеціальністю “Геодезія освітньо кваліфікаційних рівнів 7.070901-спеціаліст , 8.070901 – магістр.

Відповідальний за випуск:

зав. кафедри інженерної геодезії

доктор техн. наук К. О. Бурак

Рецензент:

професор кафедри землевпорядкування та

кадастру,доктор техн.наук Р. М. Рудий

Член експертно-рецензійної комісії В. А. Старостін

Нормоконтролер Г. Я. Онуфрик

Інженер I категорії Н. В. Мирка

Рекомендовано методичною радою університету

(протокол №_____від_________)

© Бурак К.О., 2011,

© ІФНТУНГ, 2011

ЗМІСТ………………………………………………………………

Вступ………………………………………………………………...4

Лабораторна робота № 22. Вивчення будови електронного

тахеометра SOKKIA……………………………………………….7

Лабораторна робота № 23. Вимірювання кутів електронним

тахеометроSOKKIA…………………………………………….20

Лабораторна робота № 24. Вимірювання відстаней електронним

тахеометро SOKKIA ………………………………..…………29

Лабораторна робота № 25. Повірки і юстування електронним

тахеометромSOKKIA…………………………………………….40

Лабораторна робота № 26. Вимірювання координат електронним

тахеометромSOKKI…………………………….………….……58

Лабораторна робота № 27. Передача даних з електронного тахеометра на комп’ютер з використанням технології BLUETOOTH………………………………………………………..…71

ВСТУП

Навчальний практикум присвячено виконанню специфічних інженерно-геодезичних робіт, пов’язаних з розплануванням, монтажем і спостереженнями за деформаціями споруд. Це такі роботи як побудова з заданою точністю проектних кутів, відстаней та висот точок, передача планових координат за допомогою зеніт-приладів, робота з приладами для пошуку підземних комунікацій, моніторинг кренів інженерних споруд, електронне мікронівелювання. Саме ці роботи в комплексі розв’язують більшість завдань, які трапляються інженеру - геодезисту в практичній діяльності. Оскільки даний посібник є в першу чергу практикумом, то наголос в ньому поставлено саме на описі практичних прийомів робіт з приладами, включаючи їх повірки і юстування, автоматичному опрацюванні результатів вимірів та розробці методик вимірів згідно існуючих в промисловості стандартів. Відповідно посібник задумано в чотирьох частинах. В першій розглядаються основні інженерно-геодезичні роботи з використанням як геодезичних приладів загального призначення: оптичних теодолітів, нівелірів, підвісних мірних приладів, так і спеціальних оптичних інженерно-геодезичних приладів для вертикального проектування і електронних – приладів пошуку підземних комунікацій. Звичайно, ці роботи мають багато спільного з вже відомими вам процесами з вимірювання цих величин, тому питання роботи з цими приладами тут не розглядаються, вважаємо що ви їх повинні вже добре знати. Натомість, наведені численні практичні прийоми, які відрізняють процеси при побудові проектних значень від вимірів цих же значень, більшість з них описана в спеціальній літературі вперше, наприклад, прийоми роботи при передачі відміток на високі горизонти від стінних марок тощо.

Друга і третя частина присвячена роботі з електронними геодезичними приладами. При вивченні спеціальної літератури автори зіштовхнулися з відсутністю описів практичних прийомів роботи не тільки зі специфічними приладами, такими як, наприклад, електронний мікронівелір чи прилад для моніторингу кренів. Не висвітлені ці питання і для таких широко вживаних в геодезичній практиці приладів як електронний тахеометр чи цифровий нівелір. Це утруднює самостійне вивчення цих питань не тільки студентами, але і на виробництві, адже не всі виконавці мають змогу пройти відповідну підготовку на спеціальних курсах. У відомих авторам випадках, далеко не гірші аспіранти витрачали до тижня часу, щоб самостійно розібратись з питанням, наприклад, координатних вимірів, користуючись тільки документацією, що додається фірмою-виробником і дилером. Не поодинокі випадки, коли на деяких фірмах перші навіть роки не користуються можливостями безпосередньої передачі даних з приладу на комп’ютер, а ведуть традиційні записи в журнал. Як не дивно, причина тут, на думку автора, не в недосконалості документації, а в відсутності переконання в необхідності досконалого і головне послідовного вивчення всіх розділів інструкції крок за кроком. Справа в тому, що навіть такий досконалий прилад, як електронний тахеометр вимагає чіткої команди для виконання того чи іншого виду робіт. Ця команда - це не тільки вид екрану дисплея з активізованими потрібними функціями і певна комбінація клавіш для їх активізації, а часто і чітка послідовність, як в випадку координатних вимірів, тих чи інших видів екрану. Якщо врахувати, що послідовність дій для формування потрібної команди залежить і від того, яка команда виконувалась попередньому сеансі роботи з приладом, то стає зрозумілим, що метод “тика”, до якого вдаються початківці тільки випадково може спрацювати. Автори поставили собі завдання полегшити початківцям зрозуміння внутрішньої логіки роботи з приладом, разом з тим дати керівництво, практично не задумуючись формувати команди для виконання потрібного виду робіт. Це досягнуто тим, що використовувався принцип, згідно з яким перед виконанням будь- якого виду робіт слід спочатку відновити заводські установки приладів. Редактор спеціально залучив в авторський колектив учасників, які до того не мали практики роботи з такого типу приладами. Тому для кваліфікованого виконавця частина пояснень може видатись, м’яко кажучи, зайвою проте, як свідчить досвід, значно полегшує завдання початківцям.

Особливого пояснення вимагає включення в роботу вивчення роботи з приладом ИПКТМ-69, який випускався в свій час для військових і не має широкого розповсюдження на виробництві. Необхідність вивчення роботи з цим приладом пояснюється не тільки наявністю його на кафедрі, але і ще двома причинами. По-перше, це прилад, який дозволяє вести пошук підземних комунікацій в активному режимі, аналогічних інших вітчизняних приладів з такими можливостями не має. По- друге, до комплекту приладу входить спеціальне приладдя за допомогою якого студенти мають змогу вивчити процеси перевірки напруги і струму живлення, чутливості і смуги пропускання тощо. Ці знання можна застосувати при перевірці й інших електронних геодезичних приладів.