- •Вступ………………………………………………………………...4
- •Лабораторна робота № 22 вивчення будови електронного тахеометром sokkia
- •22.2 Основні теоретичні відомості
- •22.3 Встановлення заводських установок
- •22.4 Виконання процедури ініціалізації даних
- •22.5 Вибір файла для запису результатів роботи
- •22.6 Редагування і видалення файлу
- •22.7 Порядок виконання роботи
- •22.8 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 23 вимірювання кутів електронним тахеометром
- •23.1 Основні теоретичні відомості
- •Станція
- •23.2 Установка заданого відліку горизонтального кругу для напрямку візування (утримання відліку)
- •23.3 Повторні вимірювання горизонтального кута
- •23.4 Порядок виконання роботи
- •23.5 Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 24. Вимірювання відстаней
- •24.1 Підготовка приладу до вимірів відстаней
- •Вимірювання відстані і кута
- •24.3 Перегляд результатів вимірів
- •Завдання для виконання
- •24.5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 25 повірки і юстування електронного тахеометра
- •25.1 Порядок виконання роботи
- •25.2 Перевірка і юстування
- •25.3 Визначення місця нуля компенсатора
- •25.3.1 Юстування
- •25.4 Визначення помилки колімації
- •25.5 Сітка ниток
- •25.5.1. Перпендикулярність сітки ниток горизонтальної осі
- •Оптичний центри
- •Постійна поправка далекоміра
- •25. 8 Покажчик створу
- •Дивлячись в зорову трубу, переконайтесь, що індикатори покажчика створу відбиваються в призмі. Якщо видно обидва
- •Лабораторна робота № 26 координатні вимірювання
- •26.1 Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 27. Передача даних на компютер з використанням технології bluetooth
- •27.1 Порядок виконання роботи
- •27.1.1 Реєстрація програми sokkia Link
- •27.1.2 Підключення та настройка параметрів Bluetooth електронного тахеометра
- •27.1.3 Установки Bluetooth на комп’ютері та створення парних пристроїв
- •27.1.3 Реєстрація програми Sokkia Link та імпорт даних з електронного тахеометра
- •Перелік використаних джерел
Лабораторна робота № 23 вимірювання кутів електронним тахеометром
З однієї сторони, виконання конкретної роботи з електронним тахеометром зводиться до наведення на точки місцевості, що не відрізняється від роботи з оптичним теодолітом і натискання певної комбінації функціональних клавіш і кнопок, що в принципі не є складно, особливо, якщо хтось вам може їх показати. З другої сторони, електронний тахеометр- це складний прилад з безліччю функціональних можливостей, який дозволяє для кожного конкретного випадку оптимально налаштувати конфігурацію системи, вибрати оптимальні параметри установок, відмінні від заводських, нестандартно вирішувати дуже широкий круг задач, особливо інженерно-геодезичних. Вам необхідно освоїти роботу з інструментом саме в такому аспекті , а для цього необхідно поступово, починаючи з першої роботи, ретельно засвоювати матеріал. Саме для цього і призначений даний посібник. Якщо ви пропрацюєте матеріал всіх робіт, то тільки після цього можна звертатись до певного розділу і швидко освіжити в пам’яті порядок виконання певної роботи. Автори надіються, що ваші здібності і знання, здобуті при вивчені наведеного в роботі матеріалу дозволять Вам в подальшому вирішувати і нестандартні, творчі задачі, якими багата практика роботи інженера–геодезиста, розширити круг інженерно-геодезичних задач, які можна розв’язувати з застосуванням електронного тахеометра.
Мета роботи Освоїти методику робіт з вимірів кутів електронним тахеометром в одноразовому і багаторазовому режимах.
23.1 Основні теоретичні відомості
Встановлюємо прилад на штативі і приводимо вертикальну вісь у прямовисне положення за допомогою рівня, як у оптичного теодоліта. Вставляємо елемент живлення в акумуляторний блок. Відкриваючи пластмасову кришку блока, будьте особливо уважні, її дуже легко пошкодити. Обов’язково перед відкриттям натисніть кнопку розблокування ( рис. 23.1)
Рисунок 23.1 – Кнопка розблокування
Вставляючи батарею живлення, зверніть увагу на розміщення контактів на батареї та в відсіку і вставте батарею контактами вниз до клацання ( рис 23.2) .
Рисунок 23.2 – Закладання акумулятора
Включаємо прилад. На дисплеї з’являється або <головне статусне> вікно (рис..23.3), або те вікно, яке було останнім у попередньому сеансі роботи з приладом. Останній випадок буде в тому разі, коли в опції <Параметри приладу> значення параметру <Продолжение> встановлено на [ВКЛ]. З порядком зміни і встановлення параметрів ми познайомимося далі. Зараз послідовно натискаючи клавішу {ESC} ми з будь-якого виду екрану переходимо до <головного статусного> вікна (рис.,23.3). У цьому вікні відображається:
а) тип інструменту;
б) версія програмного забезпечення;
в) назва файла, в який будуть записуватись результати вимірів.
Внизу вікна висвітлюються назви трьох можливих режимів роботи приладу:
г) вимірювання [ИЗМЕР];
д) занесення даних в память [ПАМ];
е) встановлення конфігурації системи [КОНФ]
Рисунок 23.3 – <Головне статусне> вікно
Ми маємо змогу вибирати будь-який з цих режимів роботи програмними клавішами {F1}, {F3} і {F4} .
2 Натискаємо {F1}. Повинно з’явитись одне з трьох можливих вікон режиму вимірів Р1, Р2 або Р3. Для зміни виду вікон режиму вимірів натискаємо червону клавішу {FUNC} на панелі керування і вибираємо режим Р1 (рис..23.4). Проте, якщо параметр <ВК вручную> встановлений на [ДА] виводиться екран індексації відліку вертикального круга. Щоб в цьому випадку перейти в одне з вікон режиму вимірів, слід два рази підряд підтвердити [ДА]. Зміна параметру [ВК вручную] можлива тільки в режимі встановлення конфігурації системи і буде пояснена далі (в наступних лабораторних роботах).
Рисунок 23.4 - Вікно режиму Р1
-
Наводимо зорову трубу на першу візирну марку, на яку слід орієнтувати нуль лімба горизонтального круга. Для цього на першій сторінці режиму вимірювань P1 натискаємо {F3} [УСТ_0]. При натискання програмної клавіші [УСТ_0] повинно з'явитися мигання, знову натискаємо [УСТ_0]. Відлік горизонтального кругу на першу візирну ціль стане рівним 0°, що відразу відобразиться на екрані ( рис.,23.5).
-
Наводимо зорову трубу на другу візирну марку. Відлік, що відображається (ГУп), є кутом між напрямками на вибрані точки. Натискаємо {F4}. На екрані повинно з/явитись друге вікно режиму вимірювань.
Рисунок 23.5 – Відлік на першу точку
1-а візирна ціль 2-а візирна ціль