2. Характеристика кліматичних сезонів
Кліматичні пори (і підсезони) року визначаються за даними переходу стійких середньодобових температур повітря через 0°С, +5°С,+10°С, +15°С, +20°С ( в бік зниження або зростання). Ці температури відбивають особливості формування термічного режиму в певні відрізки року. Перехід від сезона до сезона пов’язаний зі змінами взаємодіючих чинників (рис. 5.3.1).
Зима. Кліматична зима – період року, який починається після переходу температури повітря через 0°С в бік зниження восени і закінчується після переходу температури повітря через 0°С в бік її підвищення навесні. Середні дати початку кліматичної зими (по м.Кривому Рогу) – 25 листопада, закінчення – 8 березня. Тривалість зими – 107 днів – дещо більше 3-х місяців.
Внаслідок активізації атмосферних фронтів зима на Криворіжжі нестійка та помірно-м’яка. Характер погоди залежить від переважання в певний час типу повітряних мас, які пов’язані з певним баричним центром. Морські помірні повітряні маси, що надходять разом з північно-західними (атлантичними) циклонами з області ісландського мінімуму, приносять хмарну відносно теплу погоду з туманами і опадами у вигляді снігу, а часто й дощу. Саме з цими повітряними масами на території регіону трапляються відлиги. З півдня і південного-заходу відлиги, ожеледь і сильні снігопади також приносять циклони з середземноморської депресії.
Слідом за північними та північно-східними циклонами, на південь України проникають антициклони, з якими надходе холодне арктичне повітря (температура може знижуватись до -30°С), з сильним вітром, хуртовиною. Наприклад, дуже холодною була зима 1987 р., коли в січні реєструвалась середньодобова температура -27°С. При проникненні на Криворіжжя західного відрогу Сибірського максимуму (антициклону) спостерігається сильний східний вітер, який змінюється тривалим періодом безхмарної морозної погоди. В розі вітрів, взимку домінують північні та північно-східні вітри.
У грудні-січні налічується до 18-20 днів без Сонця. Це самий хмарний період року, який супроводжується значною відносною вологістю повітря, туманами, інколи моросящими дощами. В залежності від територіального положення баричних центрів і атмосферних фронтів, в Кривбасі спостерігаються як теплі, так і холодні, сніжні та малосніжні зими. Так, теплими були зими 1980/1981, 1982/1983, 1989/1990 рр., холодними – 1979/1980, 1986/1987, 1984/1985 рр. Дуже сніжною була зима 1995/1996 рр., коли пересічні норми товщини снігового покриву в м. Кривому Розі перевищувались у 5-6 разів, а товщина снігу в середньому становила 60-70 см.
Весна. Датою початку кліматичної весни вважається час року з переходом середньодобої температури через 0°С в бік збільшення і закінчення, коли пересічні добові температури досягають +15°С. Весна розпочинається 9 березня і завершується в середньому – 7 травня, триваючі 59 днів. Умовно кліматична весна поділяється на 3 частини – рання весна (сукупність днів з пересічною температурою повітря від 0°С до +5°С), середня весна (з температурами від +5°С до +10°С) і пізня – з температурами від +10°С до +15°С (рис. 5.3.1).
Навесні, внаслідок збільшення надходження кількості сонячної радіації, циркуляційні процеси послаблюються, а також зростає вплив підстилаючої поверхні. У зв’язку зі зміною характера атмосферної циркуляції весна відрізняється найбільш мінливими погодними умовами. На Криворіжжі весна коротка (2 місяці), напівсуха. Весна більш холодна за осінь, тому що багато тепла витрачається на танення снігу та прогрівання верхньої частини літосфери – грунтів, гірських порід, а також поверхневих вод.
Пізні весни, як правило холодні та затяжні. Завжди можливі повернення холодів і весняні приморозки. Наприкінці весни переважають східні та північні сухі вітри, які часто переходять у суховії при прогріванні їх над степовими просторами. Квітень і травень характеризуються дефіцитом зволоження.
Літо. Це період року, який обмежується датами переходу середньодобової температури повітря через +15°С, з більшими значеннями. Кліматичне літо в Кривбасі розпочинається 8 травня і закінчується 22 вересня. Це самий довгий кліматичний сезон на Криворіжжі. Його середня тривалість становить 135 днів – понад чотири місяці. Як і весна літо поділяється на 3 відрізки – раннє літо (з температурою від +15°С до +20°С), середнє – спекотне (з температурою понад +20°С) і пізнє літо, яке характеризується температурами від +20°С до +15°С. Під час раннього літа середньодобові температури ростуть, під час пізнього – знижуються (рис. 5.3.1). На період середнього літа в регіоні спостерігається макротермальний стан, коли середньодобові температури повітря сягають понад +22°С (з максимумом до +29°С, як це було в липні 1999 року, що дорівнює тропічному клімату) – початок-середина липня (близько 15-20 днів). На південно-заході макротермальний стан дещо триваліший.
Влітку значний розвиток отримує Азорський антициклон, з яким пов’язана смуга високого атмосферного тиску, що розташована над південними районами держави і середземномор’єм. За таких умов на тривалий час встановлюється стійка суха погода з інтенсивним підвищенням температури повітря. На протязі доби максимальні температури спостерігаються о 14 годині. Провідну роль у кліматоутворенні влітку відіграє радіаційний чинник.
Морські тропічні повітряні маси, досягаючи південних континентальних районів України (в тому числі й Кривбасу), трансформуються у місцеве континентальне (іноді справжнє тропічне) повітря. Слабкі північно-західні та південно-західні циклони (несуть з собою холодне повітря, особливо на початку літа), зустрічаються з дуже прогрітим місцевим повітрям. Це призводить до появи холодних атмосферних фронтів з інтенсивними грозовими зливами, поривчастим вітром, інколи з градом. Влітку переважають північні та північно-західні вітри. У другу половини літа панує антициклональний режим атмосфери з сухою і ясною погодою. Серпень такий же спекотний, як і липень.
На початку літа періодично бувають травневі повернення холодів, тоді виникають пізні приморозки, іноді до -7°С (1999 р.). Дата самого останнього приморозку припадає на 22 травня. Імовірність сухих днів влітку коливається від 40 до 90%. Постійно спостерігається дефіцит атмосферного і грунтового зволоження – посухи. У поверхні землі різниця температур між середніми місячними температурами дня та ночі влітку в середньому сягає 9°С, в той же час взимку добові амплітуди температури повітря складають лише 2°С. Влітку це створює сприятливі умови для випадіння роси у ранкові часи, що важливо для водного живлення рослин степу під час посух.
Осінь. Настає після переходу середньодобових температур через +15°С у бік зниження. Закінчується кліматична осінь при переході температур повітря через 0°С. На протязі осені температури поступово знижуються. Розпочинається осінь 23 вересня, закінчується 24 листопада (рис. 5.3.1). Тривалість осені дещо більша за весну – 62 дні. Умовно осінь поділяється на 3 періоди – рання (з пересічною добою повітря від +15°С до +10°С), середня (з середніми температурами від +10°С до +5°С) і пізня (з температурами нижче +5°С). В останній період рослини припиняють свій розвиток, спостерігається листопад.
Початок осені сухий, наявний дефіцит вологості. Однак, у жовтні, з посиленням циклонічної діяльності, настає період обкладних моросящих опадів (дощів). Із затіканнями арктичного повітря пов’язані приморозки (спочатку на грунті, а згодом й у приземному шарі повітря). У жовтні різко знижується температура повітря (середньомісячна +8,8°С), закінчується вегетація рослинності. Охолонення грунту викликає виникнення радіаційних туманів. Наприкінці вересня – початку і середені жовтня на територію Кривбасу надходять ядра азорського антициклону, з якими пов’язана адвекція теплого повітря. Встановлюється суха тиха тепла погода (“бабине літо”).
В залежності від характеру домінуючих типів повітряних мас, положення полярного фронту, в одні роки осінь буває теплою і сухою, а в інші – холодною та дощовою. Порівняно з більш північними районами України, на Криворіжжі перехідні сезони менш довгі, що обумовлено швидкою перебудовою циркуляційних процесів відповідно на літні чи зимові.