56. Перетворення грошей у капітал.

Термін «капітал» уперше з’являється в ХІІ і ХІІІ ст. і означає «засоби, склади товарів, сума грошей, гроші, позичені під процент». У ХVІІ ст. цей термін у своєму вузькому значенні став загальноприйнятим, особливо стосовно продуктивного капіталу. Етимологія терміна «капітал» фіксує деякі ключові елементи феномену: він первісно пов’язаний з грішми і являє собою специфічний спосіб організації виробництва.

Поняття капіталу фіксує деякі ключові елементи: первісно пов’язані з грошима, являє собою специфіч. спосіб орг-ції вир-ва.Гроші виступають не тільки як заг. еквівалент, а і як найбільш абстрактна форма сус-ного багатства, як абсолютний ліквідний засіб.

Т-Г-Тспоживання

Г-Т-Г’ приріст грошей - Загальна формула руху капіталу

Г’>Г

Г= Г + ∆Г

Гроші дають капітал лише тоді, коли пускаються в обіг для наживи (для одержання суми більшої, ніж первісна). Цей рух перетворює гроші в капітал. Першими формами руху капіталу є торгівельні і лихварські (діяли лише в сфері обігу). Грошовий капітал стає продуктивним в процесі первісного нагромадження капіталу і встановлює капітал підприємства. Первісне нагромадження капіталу, що створює капіталістичне відношення, це процес, що перетворює з однієї сторони засоби виробництва і засоби до життя в капітал, а з другої безпосередніх робітників у найманих.

Умови для функціонування капіталу: 1. Капітал- це високорозвинуте товарне виробництво і ринок; 2. Наявність такої мотивації діяльності виробника, як особисте збагачення за рахунок одержання прибутку. 3. Зосередження у частини господарюючих суб’єктів значної частини засобів виробництва і грошових ресурсів. 4. нАявність людей праці, юридично-вільних, але які позбавлені засобів виробництва і життєвих благ, що змушує їх найматися.

Сміт ототожнював капітал з накопиченою працею. Маркс розподіляв матеріально-речовий і суспільний вид капіталу: К= С + V; С- постійний капітал; V- змінний капітал. Ознаки капіталу (сучасна економічна література): 1. Розширилися межі запасів, які вживали Сміт і Рікардо. Все це називається капітальним благом. 2. Поряд з фізичним вживається поняття людський капітал. 3.ототожнюється капітал з грошима (фінансовими ресурсами). 4. Ототожнюється капітал з часом, розглядаючи час як окремий фактор вир-ва.

Капітал розглядають як певну ціність, благо, що приносить його власнику впродовж тривалого часу дохід.

57. Характер взаємозв’язку капіталу і найманої праці.

Значного поширення набув погляд на капітал як на один з виробничих факторів, що поряд з працею, землею приносить доход. Проте є одна цікава особливість – капітал не може виконувати свої ф-ії без допомоги робочої сили, яка на відміну від капіталу не є власністю підприємця.

Наймані працівники можуть бути фактором зростання капіталу. Це криється у характері найманої праці як такої. Її виконують за допомогою засобів вир-ва, які не належать працівникові; цим процесом керує власник засобів вир-ва; результати вир-ва не належать безпосередньому виробникові. Власник засобів вир-ва, наймаючи робітника, на перший погляд, купує його працю, аое це не так, оскільки працб як таку купити не можна. Праця – це процес, в якому створюються матеріальні та нематеріальні блага. Те, що купує власник засобів вир-ва – це специфічна риса людської особистості, її здатність до праці.

Капітал і праця пов’язані трудовими відносинами. Трудові відносини – комплекс взаємовідносин між найманим працівником і работодавцем, пов’яз. з найманням, використанням, відтворенням робочої сили. Включає в себе:

1.Колективні та індивідуальні переговори. 2. Укладання договорів та угод. 3. Визначення умов і розмірів оплати праці. 4. Вирішення трудових конфліктів. 5. Участь найманих працівників в управлінні вир-вом.

Основними суб’єктами труд відносин є: найм працівники, роботодавці .

Труд відносини функц на основі таких принципів: принцип законодавчого забезпечення, партнерства, загальності, адресності, інтегрованості.