
- •1.7. Баланс потужностей 20
- •3.1. Загальні відомості 42
- •4.1. Загальні відомості 52
- •Основні терміни та поняття
- •Елементи електричних кіл та їхні графічні зображення
- •Тема 1. Лінійні електричні кола постійного струму
- •1.2. Джерела epc і джерела струму
- •1.3. Закони Кірхгофа
- •1.4. Розрахунок розгалужених кіл за законами Кірхгофа
- •1.5. Метод двох вузлів
- •1.6. Метод накладання
- •1.7. Баланс потужностей
- •Тема 2. Лінійні кола однофазного змінного струму
- •2.2. Синусоїдний струм. Діюче значення синусоїдного струму
- •2.3. Змінний синусоїдний струм
- •2.3.1. Змінний струм у колі з активним опором
- •2.3.2. Індуктивність у колі синусоїдного струму
- •2.3.3. Ємність у колі синусоїдної напруги
- •2.4. Загальні відомості про комплексний метод розрахунку кіл змінного струму
- •2.5. Закони Ома та Кірхгофа у комплексній формі
- •2.6. Резонанс у колах змінного струму
- •2.6.1. Резонанс напруг
- •2.6.2. Резонанс струмів
- •2.7. Електричні потужності однофазного кола змінного струму
- •Тема 3. Трифазні електричні кола
- •3.1. Загальні відомості
- •3.1. Загальні відомості
- •3.2. З'єднання трифазної системи зіркою
- •3.3. З'єднання трифазної системи трикутником
- •3.4. Потужність у трифазному колі
- •3.5. Розрахунок трифазного кола при з'єднанні зіркою
- •3.6. Розрахунок трифазного кола при з'єднанні трикутником
- •Тема 4. Трансформатори
- •4.1. Загальні відомості
- •4.2. Режим холостого ходу трансформатора
- •4.3. Дослід короткого замикання трансформатора
- •4.4. Схема заміщення і векторна діаграма трансформатора
- •4.5. Трифазні трансформатори
- •4.6. Автотрансформатори
- •Тема 5. Електричні машини постійного струму
- •5.1. Електромашинний генератор постійного струму
- •5.2. Схеми збудження машин постійного струму
- •5.3. Двигуни постійного струму
- •5.4. Реверс двигуна постійного струму
- •Тема 6. Електричні машини змінного струму
- •6.1. Асинхронний двигун з короткозамкнутим ротором
- •6.2. Трифазний асинхронний двигун з фазним ротором
- •6.3. Однофазний асинхронний двигун
- •6.4. Трифазний двигун у колі однофазного змінного струму
- •Тема 7. Комутаційна низьковольтна апаратура
- •7.1. Загальні відомості
- •7.1. Загальні відомості
- •7.2. Комутаційні апарати неавтоматичного керування
- •7.3. Автоматичні повітряні вимикачі (автомати)
- •7.4. Магнітні пускачі
- •7.5. Електричні реле
- •Тема 8. Електричні вимірювання
- •8.1. Загальні відомості
- •8.1. Загальні відомості
- •8.2. Основні відомості про будову вимірювальних приладів
- •8.3. Схеми включення вимірювальних приладів
- •Тема 9. Вибір перерізу проводів і кабелів
- •9.1. Загальні відомості
- •9.1. Загальні відомості
- •9.2. Вибір перерізу за номінальним струмом
- •9.3. Вибір перерізу за допустимою втратою напруги
- •Тема 10. Правила техніки безпеки в електроустановках
- •10.1. Загальні відомості
- •10.1. Загальні відомості
- •10.2. Пристрої заземлення
- •10.3. Технічні заходи, спрямовані на підвищення електробезпеки
- •10.4. Організаційні заходи, які забезпечують підвищення електробезпеки
- •10.5. Надання допомоги людині, яка потрапила під вплив електричного струму
- •Список рекомендованої літератури
- •Додаткова література
8.3. Схеми включення вимірювальних приладів
Прилади для вимірювання сили струму – амперметри, включаються послідовно в коло вимірюваного струму (рис. 8.4,а). їх внутрішній опір малий і практично не впливає на результати вимірювань.
Рис.
8.4
На постійному струмі для розширення меж вимірювань застосовуються шунти (рис. 8.4,б), тобто вимірюваний струм пропускається через низькоомний калібрований опір (шунт), а міліамперметром або мікроамперметром вимірюється спад напруги:
(8.9)
Шкала
приладу градуюється в одиницях струму,
щоб запобігти перерахунку
в
струм. Відмітимо, що внутрішній опір
міліамперметрів та
мікроамперметрів, обмотки яких виконуються
з дуже тонкого проводу, мають значну
величину (сотні і тисячі Ом).
Прилади для вимірювання напруги – вольтметри включаються паралельно на затискачі вимірюваної напруги (рис. 8.5,а). Для розширення меж вимірювання в 10, 100, 1000 раз послідовно з котушкою вольтметра за допомогою перемикача вмикаються відповідні додаткові опори Rд (рис. 8,5,б).
Рис.
8.5
Прилади для вимірювання електричної потужності – ватметри, як правило, є електродинамічними (рис. 8.6).
Рис.
8.6
У ватметрі точками (або зірочками) позначаються початки обмотки струму та обмотки напруги. Стрілка ватметра відхиляється пропорційно величині активної потужності кола (див. 8.8), – кут між векторами напруги і струму.
Тема 9. Вибір перерізу проводів і кабелів
Навчальна мета: навчити студентів робити вибір проводів та кабелів за вимогами їх практичного використання та дотриманням будівельних вимог.
Час: 35 хвилин.
Метод: лекція.
Місце: навчальна аудиторія.
Навчальні питання:
5 хв.
10 хв.
15 хв.
Заключна частина – 5 хв. (підсумок лекції, відповіді на запитання)
Матеріально-технічне забезпечення: схеми, рисунки, збірники задач та матеріалів.
Джерела та література:
Л – 2, 3, 6.
План
9.1. Загальні відомості
9.2. Вибір перерізу за номінальним струмом
9.3. Вибір перерізу за допустимою втратою напруги
9.1. Загальні відомості
Голі та ізольовані дроти, струмоведучі шини, силові та контрольні кабелі при роботі в системах електропостачання нагріваються, оскільки за рахунок струму, що протікає, відбувається перетворення електричної енергії в теплову. Кількість тепла, яка виділяється при проходженні струму І по проводу з опором R, пропорційна:
(9.1)
Віддача тепла дротом у зовнішнє середовище відбувається за рахунок конвекції, випромінення, теплопровідності.
Матеріал проводу (мідь, алюміній, сталь) допускають нагрівання до певної температури. Особливо чутлива до перегрівань ізоляція проводів та кабелів. При перегріванні вище допустимої температури ізоляція втрачає свої якості, прискорено зношується і може привести до короткого замикання, виходу з ладу даного елемента електрообладнання.
Тому важливою вимогою, яка забезпечує надійність роботи систем електропостачання, а також дотримання правил техніки безпеки є правильний вибір перерізів струмоведучих елементів.
Перерізи струмоведучих елементів обирають у залежності від технічних та економічних факторів:
а) нагрівання від тривалого виділення тепла розрахунковим (номінальним) струмом;
б) втрата напруги від протікання струму по струмоведучих елементах в нормальному та аварійному режимах;
в) нагрівання від короткочасного виділення тепла струмом короткого замикання, який доволі часто перевищує номінальний у багато разів;
г) механічна міцність (особливо для проводів і шин малих перерізів, а також проводів повітряних ліній електропередачі). З вищезгаданих розрахунків та перевірок на термічну стійкість перерізи струмоведучих елементів вибирають за найбільшим значенням.