
- •1.7. Баланс потужностей 20
- •3.1. Загальні відомості 42
- •4.1. Загальні відомості 52
- •Основні терміни та поняття
- •Елементи електричних кіл та їхні графічні зображення
- •Тема 1. Лінійні електричні кола постійного струму
- •1.2. Джерела epc і джерела струму
- •1.3. Закони Кірхгофа
- •1.4. Розрахунок розгалужених кіл за законами Кірхгофа
- •1.5. Метод двох вузлів
- •1.6. Метод накладання
- •1.7. Баланс потужностей
- •Тема 2. Лінійні кола однофазного змінного струму
- •2.2. Синусоїдний струм. Діюче значення синусоїдного струму
- •2.3. Змінний синусоїдний струм
- •2.3.1. Змінний струм у колі з активним опором
- •2.3.2. Індуктивність у колі синусоїдного струму
- •2.3.3. Ємність у колі синусоїдної напруги
- •2.4. Загальні відомості про комплексний метод розрахунку кіл змінного струму
- •2.5. Закони Ома та Кірхгофа у комплексній формі
- •2.6. Резонанс у колах змінного струму
- •2.6.1. Резонанс напруг
- •2.6.2. Резонанс струмів
- •2.7. Електричні потужності однофазного кола змінного струму
- •Тема 3. Трифазні електричні кола
- •3.1. Загальні відомості
- •3.1. Загальні відомості
- •3.2. З'єднання трифазної системи зіркою
- •3.3. З'єднання трифазної системи трикутником
- •3.4. Потужність у трифазному колі
- •3.5. Розрахунок трифазного кола при з'єднанні зіркою
- •3.6. Розрахунок трифазного кола при з'єднанні трикутником
- •Тема 4. Трансформатори
- •4.1. Загальні відомості
- •4.2. Режим холостого ходу трансформатора
- •4.3. Дослід короткого замикання трансформатора
- •4.4. Схема заміщення і векторна діаграма трансформатора
- •4.5. Трифазні трансформатори
- •4.6. Автотрансформатори
- •Тема 5. Електричні машини постійного струму
- •5.1. Електромашинний генератор постійного струму
- •5.2. Схеми збудження машин постійного струму
- •5.3. Двигуни постійного струму
- •5.4. Реверс двигуна постійного струму
- •Тема 6. Електричні машини змінного струму
- •6.1. Асинхронний двигун з короткозамкнутим ротором
- •6.2. Трифазний асинхронний двигун з фазним ротором
- •6.3. Однофазний асинхронний двигун
- •6.4. Трифазний двигун у колі однофазного змінного струму
- •Тема 7. Комутаційна низьковольтна апаратура
- •7.1. Загальні відомості
- •7.1. Загальні відомості
- •7.2. Комутаційні апарати неавтоматичного керування
- •7.3. Автоматичні повітряні вимикачі (автомати)
- •7.4. Магнітні пускачі
- •7.5. Електричні реле
- •Тема 8. Електричні вимірювання
- •8.1. Загальні відомості
- •8.1. Загальні відомості
- •8.2. Основні відомості про будову вимірювальних приладів
- •8.3. Схеми включення вимірювальних приладів
- •Тема 9. Вибір перерізу проводів і кабелів
- •9.1. Загальні відомості
- •9.1. Загальні відомості
- •9.2. Вибір перерізу за номінальним струмом
- •9.3. Вибір перерізу за допустимою втратою напруги
- •Тема 10. Правила техніки безпеки в електроустановках
- •10.1. Загальні відомості
- •10.1. Загальні відомості
- •10.2. Пристрої заземлення
- •10.3. Технічні заходи, спрямовані на підвищення електробезпеки
- •10.4. Організаційні заходи, які забезпечують підвищення електробезпеки
- •10.5. Надання допомоги людині, яка потрапила під вплив електричного струму
- •Список рекомендованої літератури
- •Додаткова література
6.2. Трифазний асинхронний двигун з фазним ротором
Конструктивно цей двигун побудований за тим самим принципом, що і двигун, розглянутий вище, але суттєвою відмінністю його є будова ротора. Замість стержнів "білчиної клітки" у повздовжніх пазах ротора укладається три фазних обмотки, які з'єднані зіркою. На рис. 6.3 наведена електрична схема трифазного двигуна з фазним ротором.
Рис.
6.3.
На цьому рисунку прийняті такі позначення:
1. – комутаційний апарат, наприклад, магнітний пускач;
2. – обмотка статора двигуна, з'єднана "зіркою";
3. – обмотка ротора двигуна, з'єднана "зіркою";
4. – контактні кільця, ізольовані від валу і одне від одного;
5. – електричні щітки;
6. – пусковий реостат трифазний;
7. – движок пускового реостата, який переміщується при запуску знизу вгору, в кінці запуску пусковий реостат взагалі вимикається.
Процес
пуску двигуна з фазним ротором відбувається
більш плавно, і кратність пускового
струму
.
Це досягається завдяки тому, що на
початку пуску опір пускового реостата
максимальний, і це забезпечує зниження
кратності пускового струму і більш
плавний пуск. Потім, по мірі розвороту
двигуна, опір пускового реостата
зменшується, наприкінці пуску кільця
закорочуються, щітки піднімаються і
пусковий реостат вимикається до
наступного пуску.
Двигуни з фазним ротором застосовуються для приводу тих механізмів, де потрібні плавність пуску, наприклад, на підйомних кранах. їх вартість природно перевищує вартість двигунів з короткозамкнутим ротором.
6.3. Однофазний асинхронний двигун
Для приводу механізмів невеликої потужності застосовуються однофазні двигуни. Проте слід пам'ятати, що коли до обмотки статора підводиться однофазний змінний струм, то створюється пульсуюче поле, і такий двигун не може почати обертатися. Тому застосовуються однофазні двигуни з двома обмотками (робочою та пусковою) і фазозсуваючим пристроєм (рис. 6.4).
Puc.
6.4
Осі
робочої обмотки
та
пускової
зміщені
на 90°. Послідовно з пусковою обмоткою
через контакти реле P
включений фазозсуваючий пристрій (ФЗП).
ФЗП –
це, як правило, ємність, її параметри
обирають таким чином, щоб між струмами
та
був
кут, близький до 90°; на рис. 6.5 наведена
векторна діаграма струмів та напруг
мережі.
Рис.
6.5
При
включенні контактів "К" та замкненому
контурі реле "Р" по робочій та
пусковій обмотках статора протікають
струми. Дякуючи тому, що обмотки
та
зміщені
у просторі на 90°, а між струмами
та
наявний
зсув за фазою приблизно 90°, –
у робочому зазорі створюється магнітне
поле, що обертається, і ротор починає
рухатися.
Коли
процес пуску завершується, контакти
реле "Р" автоматично розмикаються,
і двигун продовжує працювати при
пульсуючому магнітному полі, яке
створюється робочою обмоткою
статора.
Потрібно відмітити, що потужність такого двигуна невелика. Її можна збільшити, якщо пускову обмотку не відключати.
Застосовуються схеми двигунів, у яких передбачається у ФЗП дві ємності – пускова і робоча.