
- •1.7. Баланс потужностей 20
- •3.1. Загальні відомості 42
- •4.1. Загальні відомості 52
- •Основні терміни та поняття
- •Елементи електричних кіл та їхні графічні зображення
- •Тема 1. Лінійні електричні кола постійного струму
- •1.2. Джерела epc і джерела струму
- •1.3. Закони Кірхгофа
- •1.4. Розрахунок розгалужених кіл за законами Кірхгофа
- •1.5. Метод двох вузлів
- •1.6. Метод накладання
- •1.7. Баланс потужностей
- •Тема 2. Лінійні кола однофазного змінного струму
- •2.2. Синусоїдний струм. Діюче значення синусоїдного струму
- •2.3. Змінний синусоїдний струм
- •2.3.1. Змінний струм у колі з активним опором
- •2.3.2. Індуктивність у колі синусоїдного струму
- •2.3.3. Ємність у колі синусоїдної напруги
- •2.4. Загальні відомості про комплексний метод розрахунку кіл змінного струму
- •2.5. Закони Ома та Кірхгофа у комплексній формі
- •2.6. Резонанс у колах змінного струму
- •2.6.1. Резонанс напруг
- •2.6.2. Резонанс струмів
- •2.7. Електричні потужності однофазного кола змінного струму
- •Тема 3. Трифазні електричні кола
- •3.1. Загальні відомості
- •3.1. Загальні відомості
- •3.2. З'єднання трифазної системи зіркою
- •3.3. З'єднання трифазної системи трикутником
- •3.4. Потужність у трифазному колі
- •3.5. Розрахунок трифазного кола при з'єднанні зіркою
- •3.6. Розрахунок трифазного кола при з'єднанні трикутником
- •Тема 4. Трансформатори
- •4.1. Загальні відомості
- •4.2. Режим холостого ходу трансформатора
- •4.3. Дослід короткого замикання трансформатора
- •4.4. Схема заміщення і векторна діаграма трансформатора
- •4.5. Трифазні трансформатори
- •4.6. Автотрансформатори
- •Тема 5. Електричні машини постійного струму
- •5.1. Електромашинний генератор постійного струму
- •5.2. Схеми збудження машин постійного струму
- •5.3. Двигуни постійного струму
- •5.4. Реверс двигуна постійного струму
- •Тема 6. Електричні машини змінного струму
- •6.1. Асинхронний двигун з короткозамкнутим ротором
- •6.2. Трифазний асинхронний двигун з фазним ротором
- •6.3. Однофазний асинхронний двигун
- •6.4. Трифазний двигун у колі однофазного змінного струму
- •Тема 7. Комутаційна низьковольтна апаратура
- •7.1. Загальні відомості
- •7.1. Загальні відомості
- •7.2. Комутаційні апарати неавтоматичного керування
- •7.3. Автоматичні повітряні вимикачі (автомати)
- •7.4. Магнітні пускачі
- •7.5. Електричні реле
- •Тема 8. Електричні вимірювання
- •8.1. Загальні відомості
- •8.1. Загальні відомості
- •8.2. Основні відомості про будову вимірювальних приладів
- •8.3. Схеми включення вимірювальних приладів
- •Тема 9. Вибір перерізу проводів і кабелів
- •9.1. Загальні відомості
- •9.1. Загальні відомості
- •9.2. Вибір перерізу за номінальним струмом
- •9.3. Вибір перерізу за допустимою втратою напруги
- •Тема 10. Правила техніки безпеки в електроустановках
- •10.1. Загальні відомості
- •10.1. Загальні відомості
- •10.2. Пристрої заземлення
- •10.3. Технічні заходи, спрямовані на підвищення електробезпеки
- •10.4. Організаційні заходи, які забезпечують підвищення електробезпеки
- •10.5. Надання допомоги людині, яка потрапила під вплив електричного струму
- •Список рекомендованої літератури
- •Додаткова література
2.6.2. Резонанс струмів
Щоб дослідити резонанс струмів необхідно мати котушку індуктивності і конденсатор, ввімкнути їх паралельно на джерело змінної напруги і виконати умови, за яких можливий резонанс (рис. 2.30).
І2
Рис. 2.30
Ідеальним
називають резонанс струмів, коли
,
тобто,
коли індуктивність
L
і ємність
C
включені паралельно. У цьому випадку
умова резонансу
проста:
. (2.80)
Але у загальному випадку не можна нехтувати активними опорами R, особливо для вітки з котушкою індуктивності. Розглянемо цей більш загальний випадок.
При аналізі резонансу струмів доцільно скористатися провідностями віток, а також ввести поняття активних і реактивних складових струмів.
На рис. 2.30 перша вітка (R, L) має комплекс повного опору:
(2.81)
Комплекс повної провідності цієї вітки:
(2.82)
Тут:
— активна
провідність
вітки,
— реактивна
провідність вітки. Друга вітка (R,
С) має комплекс повного опору:
(2.83)
Комплекс повної провідності цієї вітки:
(2.84)
Тут:
–
активна
провідність
вітки,
– реактивна
провідність вітки.
При
виведенні аналітичного виразу для
провідностей чисельник і знаменник
перемножувалися на комплекс опору,
спряжений знаменнику; (
та
).
Запишемо через провідності закон Ома для розрахунку комплексних значень струмів віток:
.
(2.85-86)
Тут:
,
– активні складові струмів віток, які
співпадають за фазою з напругою
;
,
– реактивні складові струмів віток,
які знаходяться в квадратурі, тобто під
кутом
до
напруги
.
На рис. 2.31 подана векторна діаграма струмів і напруг, яка побудована для схеми рис. 2.30 і у відповідності з формулами (2.85), (2.86).
Рис. 2.31
При
резонансі вектор напруги
та
струм
в
нерозгалуженій частині схеми повинні
співпадати за фазою, тобто
.
Це можливо при умові, коли модулі
реактивних провідностей віток рівні
між собою,
тобто
(2.87)
В ідеальному випадку, коли , умова резонансу струмів, очевидно, зведеться до рівності . Це випливає з (2.87):
Звідки
,
або
. (2.88)
Тільки для ідеального резонансу струмів, коли активними опорами віток можна знехтувати, резонансна частота визначається так само, як і для резонансу напруг, тобто:
(2.89)
Струм
при
ідеальному резонансі струмів буде на
90° відставати від напруги
,
а струм
на
90° випереджає напругу
;
ці струми рівні за модулем і оскільки
вони знаходяться в протифазі, то сумарний
струм
.
На рис. 2.32 подані для ідеального резонансу струмів схема і векторна діаграма.
Рис. 2.32
При
ідеальному резонансі струмів можна
вести мову про те, що
,
бо в будь-який момент часу струм
у
нерозгалуженій частині схеми дорівнює
нулю (це так званий фільтр- пробка для
резонансної частоти).
Умова реального резонансу струмів у відповідності з (2.87) буде залежати не тільки від опорів xL та xC, але також і від активних опорів віток. Із допуском певної похибки розрахунків, коли можна не враховувати відносно малі значення активних опорів, будемо використовувати залежності, які правильні лише для ідеального резонансу струмів:
резонансна
кутова частота:
;
резонансна
частота:
;
характеристичний
опір:
.