
- •1.7. Баланс потужностей 20
- •3.1. Загальні відомості 42
- •4.1. Загальні відомості 52
- •Основні терміни та поняття
- •Елементи електричних кіл та їхні графічні зображення
- •Тема 1. Лінійні електричні кола постійного струму
- •1.2. Джерела epc і джерела струму
- •1.3. Закони Кірхгофа
- •1.4. Розрахунок розгалужених кіл за законами Кірхгофа
- •1.5. Метод двох вузлів
- •1.6. Метод накладання
- •1.7. Баланс потужностей
- •Тема 2. Лінійні кола однофазного змінного струму
- •2.2. Синусоїдний струм. Діюче значення синусоїдного струму
- •2.3. Змінний синусоїдний струм
- •2.3.1. Змінний струм у колі з активним опором
- •2.3.2. Індуктивність у колі синусоїдного струму
- •2.3.3. Ємність у колі синусоїдної напруги
- •2.4. Загальні відомості про комплексний метод розрахунку кіл змінного струму
- •2.5. Закони Ома та Кірхгофа у комплексній формі
- •2.6. Резонанс у колах змінного струму
- •2.6.1. Резонанс напруг
- •2.6.2. Резонанс струмів
- •2.7. Електричні потужності однофазного кола змінного струму
- •Тема 3. Трифазні електричні кола
- •3.1. Загальні відомості
- •3.1. Загальні відомості
- •3.2. З'єднання трифазної системи зіркою
- •3.3. З'єднання трифазної системи трикутником
- •3.4. Потужність у трифазному колі
- •3.5. Розрахунок трифазного кола при з'єднанні зіркою
- •3.6. Розрахунок трифазного кола при з'єднанні трикутником
- •Тема 4. Трансформатори
- •4.1. Загальні відомості
- •4.2. Режим холостого ходу трансформатора
- •4.3. Дослід короткого замикання трансформатора
- •4.4. Схема заміщення і векторна діаграма трансформатора
- •4.5. Трифазні трансформатори
- •4.6. Автотрансформатори
- •Тема 5. Електричні машини постійного струму
- •5.1. Електромашинний генератор постійного струму
- •5.2. Схеми збудження машин постійного струму
- •5.3. Двигуни постійного струму
- •5.4. Реверс двигуна постійного струму
- •Тема 6. Електричні машини змінного струму
- •6.1. Асинхронний двигун з короткозамкнутим ротором
- •6.2. Трифазний асинхронний двигун з фазним ротором
- •6.3. Однофазний асинхронний двигун
- •6.4. Трифазний двигун у колі однофазного змінного струму
- •Тема 7. Комутаційна низьковольтна апаратура
- •7.1. Загальні відомості
- •7.1. Загальні відомості
- •7.2. Комутаційні апарати неавтоматичного керування
- •7.3. Автоматичні повітряні вимикачі (автомати)
- •7.4. Магнітні пускачі
- •7.5. Електричні реле
- •Тема 8. Електричні вимірювання
- •8.1. Загальні відомості
- •8.1. Загальні відомості
- •8.2. Основні відомості про будову вимірювальних приладів
- •8.3. Схеми включення вимірювальних приладів
- •Тема 9. Вибір перерізу проводів і кабелів
- •9.1. Загальні відомості
- •9.1. Загальні відомості
- •9.2. Вибір перерізу за номінальним струмом
- •9.3. Вибір перерізу за допустимою втратою напруги
- •Тема 10. Правила техніки безпеки в електроустановках
- •10.1. Загальні відомості
- •10.1. Загальні відомості
- •10.2. Пристрої заземлення
- •10.3. Технічні заходи, спрямовані на підвищення електробезпеки
- •10.4. Організаційні заходи, які забезпечують підвищення електробезпеки
- •10.5. Надання допомоги людині, яка потрапила під вплив електричного струму
- •Список рекомендованої літератури
- •Додаткова література
2.5. Закони Ома та Кірхгофа у комплексній формі
Ці закони для кіл змінного струму відрізняються від кіл постійного струму тим, що все необхідно розглядати у комплексах: напруги, опори, струми.
Так, закон Ома у загальному вигляді формулюється так: комплекс діючого значення струму в колі прямо пропорційний комплексу діючого значення напруги і обернено пропорційний комплексу вхідного повного опору на затискачах джерела (рис. 2.19).
(2.51)
Рис. 2. 19
Закон Ома застосовується також у тих випадках, коли необхідно, наприклад, визначити струм у колі, тобто розрахувати модуль струму. В цьому випадку всі величини, які входять у формулу закону Ома, повинні бути подані в модулях:
(2.52)
Перший закон Кірхгофа відноситься до вузла і читається так: алгебраїчна сума комплексних діючих значень струмів, які сходяться у вузлі, дорівнює нулю.
(2.53)
Другий закон Кірхгофа відноситься до контуру і читається так: у замкненому контурі алгебраїчна сума комплексних діючих значень EPC або напруг джерел дорівнює алгебраїчній сумі комплексних значень спадів напруг на ділянках контуру
(2.54)
Відмітимо, що іноді доцільно розрахунок вести не в діючих значеннях, а в комплексних амплітудах. Все інше аналогічне колам постійного струму (див. 1.2, 1.4 - 1.7).
2.6. Резонанс у колах змінного струму
2.6.1. Резонанс напруг
Щоб дослідити резонанс напруг, необхідно мати котушку індуктивності і конденсатор, ввімкнути їх послідовно на джерело змінного струму і виконати умови, за яких можливий резонанс (рис. 2.27).
Рис. 2.27
Як було відмічено вище, резонанс настає у разі, коли виконується умова:
(2.71)
Ця умова може бути виконана двома способами:
а) необхідно мати можливість регулювати величини або (наприклад, мати котушку індуктивності з проміжними виводами обмотки або мати магазин ємностей);
б) для будь-яких фіксованих значень L та C необхідно мати можливість регулювати частоту напруги живлення джерела і отримання резонансної частоти.
Розглянемо умову резонансної частоти. Умову (2.71) через кутову частоту ω0, очевидно, можна записати так:
(2.72)
Звідси
. (2.73)
Відмітимо,
що зручно резонансну частоту позначити
з індексом "0". Якщо ж нас цікавить
резонансна частота
,
то
,
звідси:
(2.74)
Ще раз відмітимо, що у всі формули індуктивності та ємності слід підставляти в основних одиницях, тобто індуктивності L у генрі, ємності C у фарадах. Якщо задана L в мГн, то необхідний співмножник 10-3, якщо ємність C задана у мкФ, то необхідний співмножник 10-6.
На
рис. 2.28 наведена векторна діаграма
струму і напруг для режиму роботи схеми
при виконанні умов резонансу напруг.
При
резонансі
спад напруги на індуктивності
дорівнює
за величиною і протилежний
за фазою спаду
напруги на ємності
.
Тому повна напруга джерела
дорівнює
спаду
напруги
на активному опорі і співпадає за фазою
з струмом
.
Рис. 2 28
Іншими словами, при резонансі струм і напруга джерела співпадають за фазою, тобто розглядувана схема послідовного з'єднання R, L, C зводиться до одного активного опору R (див. 2.5). Модуль повного опору схеми:
(2.75)
Таким
чином, при резонансі опір кола мінімальний
і дорівнює
R.
Отже, струм при резонансі буде мати
найбільше значення. На рис. 2.29 наведені
графічні залежності від частоти спадів
напруг на індуктивності і ємності, а
також характер зміни струму. Із цих
залежностей видно, що резонанс настає
при частоті
ω0,
коли
(точка
"m"),
струм І при цьому має найбільше значення,
бо він обмежений тільки активним опором
кола
R.
Рис. 2.29
При
ідеальному резонансі (коли приймають
R
= 0)
вхідний опір
,
а струм матиме нескінченно велике
значення
(теоретично).
Характеристичним або хвильовим опором ρ називають опір індуктивності і ємності при умові резонансу, тобто коли
,
або
.
Для індуктивності:
(2.76)
Для ємності:
(2.77)
Перевіримо розмірність ρ:
Добротністю контуру Q називається співвідношення характеристичного опору ρ(ρ0) до активного опору R:
(2.78)
Значення Q означає кратність напруги на індуктивності та ємності у порівнянні з напругою джерела в момент резонансу. Так, якщо Q =10, то це означає, що при резонансі міжвиткова ізоляція котушки буде знаходитися під 10-кратним перенапруженням, і ця ізоляція може бути зруйнована.
Затуханням контуру d називають величину, яка обернена добротності Q:
(2.79)