41. Екологічна безпека акваторій це:

1) сукупність дій, станів і процесів, спрямованих на захист людини, морських (річкових) об’єктів, берегових споруд та довкілля від небезпек, що виникають в надзвичайних ситуаціях на водних об’єктах;

2) частина зони надзвичайної екологічної ситуації, що виникла на акваторії, яка потребує негайної локалізації та ліквідації надзвичайної екологічної ситуації;

3) відсутня вірна відповідь;

4) Всі відповіді вірні.

42. Надзвичайна ситуація (нс) на акваторії це:

1) надзвичайна ситуація, спричинена фізичними, техногенними, хімічними, біологічними чинниками на певній ділянці водного простору або узбережжі;

2) небезпечне природне явище, техногенна подія на морському (річковому) об’єкті, водному просторі чи на узбережжі, широко розповсюджене інфекційне захворювання людей, водної флори та фауни, а також застосування сучасних засобів ураження, що може спричинити виникнення надзвичайної ситуації на акваторії;

3) територія, акваторія чи повітряний простір, де внаслідок виникнення джерела екологічної небезпеки виникла надзвичайна екологічна ситуація;

4) Всі відповіді вірні.

43. Джерело небезпеки на акваторії це:

1) сукупність дій, станів і процесів, що виникають в надзвичайних ситуаціях на водних об’єктах;

2) надзвичайна ситуація, спричинена фізичними, техногенними, хімічними, біологічними чинниками на певній ділянці водного простору або узбережжі;

4) небезпечне природне явище, техногенна подія на морському (річковому) об’єкті, водному просторі чи на узбережжі, широко розповсюджене інфекційне захворювання людей, водної флори та фауни, а також застосування сучасних засобів ураження, що може спричинити виникнення надзвичайної ситуації на акваторії;

4) Всі відповіді вірні.

44. Лихо на акваторії це:

1) природне чи техногенне явище, яке має зловмисний чи незловмисний характер, з прогнозованими, але неконтрольованими небажаними подіями, що можуть у певний момент часу в межах певної території завдати шкоду здоров’ю людей, спричинити матеріальні збитки, порушити стабільність функціонування екосистем;

2) локальні або планетарні дисфункції біосфери, що виникають під впливом соціуму на середовище його проживання, а також за рахунок використання та споживання природно-ресурсного потенціалу Землі;

3) стан, за якого має місце порушення нормальних умов функціонування водної екосистеми, спричинене чинниками антропогенного, техногенного та (або) природного походження, що завдали (можуть завдати) шкоди її біотичним і абіотичним компонентам;

4) аварія чи катастрофа морського (річкового) об’єкта, небезпечна пригода з людьми на воді, а також забрудненість водного середовища небезпечними речовинами.

45. Запобігання виникненню надзвичайної ситуації на акваторії це:

1) здійснення відповідного комплексу правових, технологічних та організаційно-технічних заходів, спрямованих на попередження, ослаблення і ліквідацію ураження людей та навколишнього середовища вражаючими факторами загроз;

2) система організаційних, технічних, медико-біологічних, фінансово-економічних та інших заходів щодо запобігання та реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру і ліквідації їх наслідків, що реалізуються центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, відповідними силами та засобами підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності і господарювання, добровільними формуваннями і спрямовані на захист населення і територій, а також матеріальних і культурних цінностей та довкілля;

3) готування і реалізація комплексу правових, соціально-економічних, політичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та інших заходів, спрямованих на регулювання техногенної та природної безпеки, проведення оцінки рівнів ризику, завчасне реагування на загрозу виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру на основі даних моніторингу, експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій з метою недопущення їх переростання у надзвичайну ситуацію техногенного та природного характеру або пом'якшення її можливих наслідків;

4) готування та здійснювання комплексу правових, соціально-економічних, політичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та інших заходів, спрямованих на завчасне реагування на загрозу виникнення надзвичайної ситуації на акваторії та зменшення її можливих наслідків.