3.6. Методика обробки одержаної інформації

Заповнена анкета являє собою емпіричну інформацію. Для того, щоб вона стала соціологічне значущою, необхідно її об­робити. Є два види обробки анкет — ручна і на ЕОМ.

3.6.1. Ручна обробка інформації

Ручна обробка застосовується при обмеженій кількості анкет — до декількох десятків. Якщо анкета містить неба­гато запитань, то вручну можна обробляти до п’ятисот анкет.

Ручна обробка анкет розпочинається з перевірки на точ­ність, повноту та якість заповнення. Цією операцією перед­бачається перевірка на відповідність запитань відповідям, виправлення допущених неточностей і помилок. Потім слід вилучити анкети, в яких немає відповідей на більше ніж ЗО % основних запитань і не зазначені стать, вік респондента та інші важливі позиції.

Після цього перевірені анкети нумерують, а кожне запи­тання і варіанти відповідей отримують свій порядковий но­мер, який стає кодом. Після такої обробки анкетна інформа­ція перетворюється в логічно впорядкований ряд чисел.

Запитання і відповіді на них кодують двома способами. Один із них — порядкова нумерація всіх позицій. На­приклад:

Запитання: Які журнали протягом останнього року Ви запи­тували в нашій бібліотеці?

001 літературно-художні, публіцистичні

002 науково-популярні

003 спеціальні

Другий спосіб називають кодуванням певних позицій, і ведеться воно за тими ж параметрами:

Запитання 1. Які журнали протягом, останнього року Ви запитували в нашій бібліотеці? Варіанти відповідей:

1 — літературно-художні, публіцистичні

2 — науково-популярні

3 — спеціальні

Найскладнішим є кодування відповідей на відкриті запи­тання. Ця процедура складається з аналізу і групування відпо­відей за факторами, характерними ознаками того чи іншого процесу з їх наступною типологізацією. Спочатку різні варі­анти відповідей, що містяться в анкеті, виписують і фіксують частоту їх повторюваності. Далі всі варіанти відповідей групують за смисловою єдністю. Кожній групі відповідей надається окремий код. При підрахунках не враховуються відповіді, які не несуть необхідної інформації.

При кодуванні згрупованих за смислом запитань важли­во дотримуватися таких вимог:

виділені групи відповідей мають підпорядковуватися загальній меті дослідження;

відповіді, що належать до однієї групи, повинні мати загальну логіку і смислову основу.

Формалізований набір відповідей називають кодифікато­ром, його використання значно полегшує подальшу ручну чи машинну обробку інформації, що міститься в анкетах.

Увесь макет анкети переписують у таблицю (табл. 4.6).

Таблиця 3.6. Макет анкети

Номер запи­тання	Номер варіанта відповіді	Місце для підра­хунку позитив­них відповідей	Кількість позитивних відповідей	% до загаль­ної кількості респондентів
1	1 2	, .	13 25	26 50
2	1	11	6	12
	2	;;	4	8
	3		9	18
	4	:	12	24
	5		8	16

Вносити дані в третю графу таблиці зручніше вдвох. Один бере анкету і називає варіанти відповідей, відмічені респон­дентом. Другий у відповідному рядку третьої графи ставить крапки або рисочки, користуючись простим кодом:

При першій позитивній відповіді на запитання поставле­на крапка, при другій додається ще одна і так доти, поки не набереться п’ять відповідей. З 6-го номера дії повторюються, але вже не з крапками, а з рисками: | [; |_| і т. ін.

Вибравши анкету і визначивши її код, в електронній таб­лиці знаходять рядок (запис) із таким номером. За допомо­гою спеціальних клавіш (як правило, це клавіші із зобра­женням стрілок угору і вниз) переміщають маркер (світлову рисочку-позначку) на екрані дисплея на початок цього ряд­ка. Знайшовши в анкеті відповідь, відмічену тим чи іншим способом респондентом, оператор визначає його порядковий номер. Відшукавши в електронній таблиці чи базі даних ко­мірку з таким номером, він за допомогою клавіші “Табуляція” або клавіш із зображенням стрілок вліво чи вправо переміщується в ній і записує там цифру “І”, натиснувши клавішу з її зображенням. В решту комірок нічого не вво­диться. Операція введення потребує підвищеної уваги та аку­ратності.

Нижче наведено варіант таблиці, створеної за допомогою програми табличний редактор Microsoft Excel (табл. 4.8).

На екрані комп’ютера накреслюється таблиця, в комірки якої можуть вноситися відповідні символьні (текстові або цифрові) дані, а також формули для отримання сумарних даних.

Перед боковиком таблиці розміщено цифри від 1 до N (від 10 до 13), де максимальне значення може дорівнювати 9999. Вони показують номер рядка таблиці. Горизонтально над рядком з номером “1” розташовані літери латинського алфавіту від А до Ζ (від 10 до L). На перехресті колонки з рядком розміщується комірка, яка має свої координати. На­приклад, комірка таблиці з текстом 07 має адресу (коорди­нати) Н4. У комірці з адресою ΒΙΟ може бути записана фор­мула sum (В6 : В8), це означає, що всі дані в комірці від В6 до В8 колонки В додаватимуться, а їх результат запишеться в комірку ΒΙΟ. У комірках від СЮ до К10 будуть такі самі формули з відповідною кожній колонці літерою латинського алфавіту. В комірку В12 може бути введена формула ΰΙΟ/ΙΟΟΝ, де N означає кількість рядків (записів) таблиці, при­значену для введення даних респондентів, тобто максималь­ну кількість анкетованих респондентів. У даному разі N = З, тобто від 6 до 8 рядків включно.

Для збереження таблиці з даними в програмі закладено спеціальну команду “SAVE”, для виконання якої треба вка­зати ім’я файла, в якому таблиця буде зберігатися, напри­клад ANCETA-l.xIs.

Робота з уведення даних анкет доволі трудомістка, одно­манітна і разом з тим відповідальна. Однак саме ця форма через наочність приваблива для введення, коригування та обробки анкет на ЕОМ.Таблиця 3.8. Зразок роботи програми Microsoft Excel

1	A	В	С	D	Ε	F	G	Η		I	J	К	L
2	Номери відповідей	Запитання 1							Запитання 2
3		01	02	03	04	05	06	07		08	09	10	11
4	Респондент 1
5	Респондент 2
6
7
8
9	Респондент Ν
10	Частота
11	Відсоток частоти
12
13

Контроль уведення даних, як правило, здійснює друга осо­ба методом звірення даних кожної анкети з табличними їх значеннями. При знаходженні помилкових даних за допо­могою клавіш із зображенням стрілок вліво, вправо, вгору і вниз переміщуються в комірку, в якій виявлено помилку, і вводять у неї з клавіатури комп’ютера правильне значення.

Заповнена таблиця стає комп’ютерною базою даних про­веденого соціологічного дослідження. Із загального обсягу інформації, що закладена і зберігається в ЕОМ, можна вибра­ти необхідні соціологічні дані (певну кількість рядків і стовпців) і скласти нову таблицю (табл. 4.9).

Таблиця 3.9. Зразок заповненої таблиці програми

Номери відповідей	002	005	011	013	017
Респондент 1	1		1	1
Респондент 2		1	1
Сума (частота)	1	1	2	1	1
Відсоток частоти	50	50	100	50	50

Машинна обробка анкет дає змогу отримати графічне зобра­ження даних соціологічних досліджень — кругову (рис. 4.3), стовпчикову, суміщену (рис. 4.4) та інші види діаграм.

Цифри на рис. 4.3 біля заштрихованих різним спосо­бом секторів показують номери варіантів вибраних відповідей анкети. В дужках поряд із цими цифрами зазнача­ють кількість респондентів, що вибрали вказаний варіант відповіді, тобто його частоту серед загальної кількості відпо­відей у відсотках. Так, номери відповідей 2, 5, 13 і 17 ма­ють однаковий відсоток (17 %) і в даній ситуації показу­ють, що сумарна частота кожного з них дорівнює 1, а су­марна частота відповіді 11 майже вдвоє більша (32 %), тоб­то дорівнює 2.

Рис. 3.3. Частота відповідей респондентів на запитання анкети,%

На рис. 3.4 використані ті ж дані, але тут частота відпові­дей респондентів подається не у відсотках, а в абсолютних значеннях. По горизонталі діаграми розміщені номери варі­антів відповідей анкети в порядку їх збільшення, по верти­калі — частота відповідей, тобто кількість респондентів, що вибрали даний варіант відповіді. Варіанти відповідей, ви­брані першим і другим респондентами, на діаграмі заштри­ховані по-різному. Наочно видно, що лише відповідь 11 ви­брали обидва респонденти. Решта відповідей у них були різними.

2,5 ,
2.
1,5 -
1 .
0,5 ­		І	g |L-
Ο -			Ι Μ

12 3 456 789 10 11 12 13 14 15 16 17 § Респондент 1 В Респондент 2

Рис.3.4. Частота відповідей на запитання анкети основні завдання, які можна вирішити за допомогою ЕОМ:

обробка великого масиву анкет, що містять якісні та кількісні ознаки;

здійснення формального логічного контролю за введен­ням даних, коригуванням помилок і машинною обробкою анкет;

реалізація описової дослідницької стратегії;

отримання одно-, дво-, тримірних видів розподілу відпо­відей на запитання анкети; -

встановлення і вимірювання взаємозв’язків між озна­ками (параметрами).

Згідно з цілями аналізу дослідник має можливість задава­ти різні параметри для машинної обробки всього масиву ан­кетних даних або його частини. Для отримання інформації з кількох спеціально вибраних параметрів дослідник указує їх діапазон. Наприклад, можна задати такий параметр: скільки чоловіків і жінок відповіли на той чи інший варіант запитання і який варіант відповіді вони вибрали або скільки респон­дентів чоловічої статі віком від 21 до 27 років взагалі не відвідують заклади культури?

Крім того, після кожного етапу машинної обробки соціо­лог може здійснити аналіз отриманих результатів і в разі необхідності повертатися до попередніх етапів обробки для корекції, уточнення або додаткової обробки. В автоматизова­ному режимі можна здійснювати сортування введених в ЕОМ даних анкетування за одною або кількома ознаками за будь-яким порядком, наприклад, зменшенням або зростанням номерів запитань. Як цифровий параметр можна взяти рік народження респондента. Якщо параметром є текстова інфор­мація, то її можна відсортувати за абеткою. Нарешті можна отримати результати з кожної відповіді на поставлене запи­тання. Це дасть змогу порівняти та інтерпретувати результа­ти різних соціологічних досліджень, моделювати структуру соціокультурних процесів та їх динаміку.