
- •Тема 6. Контролювання як загальна функція менеджменту
- •Поняття контролювання та його місце в системі управління
- •Етапи процесу контролювання
- •Види управлінського контролювання Класифікація контролю
- •Тема 6. Регулювання як загальна функція менеджменту План
- •Поняття регулювання та його місце в системі управління
- •Види регулювання
- •Етапи процесу регулювання та їх характеристика
Етапи процесу регулювання та їх характеристика
Вітчизняні і зарубіжні вчені в галузі менеджменту виділяють такі етапи процесу регулювання діяльності організації.
Етапи процесу регулювання діяльності організації
Управлінське рішення керуючої системи |
Виконання управлінського рішення керованою підсистемою |
Контролювання (виявлення недоліків, відхилень) |
Регулювання (усунення недоліків, відхилень) |
|
Виробництво запланованої продукції |
Виявлено високий процент бракованої продукції |
Підготовка нового рішення щодо удосконалення окремих технологічних процесів |
|
Отримання необхідних ресурсів |
Виявлено невідповідність ресурсів стандартам якості |
Приймається рішення про висунення претензій постачальнику ресурсів |
Виявлені в процесі контролю відхилення та їх причини використовуються для регулювання діяльності підрозділів та окремих працівників і коригування процесу виробництва, торгівлі у зв’язку з відхиленням від поставлених цілей.
Процес регулювання спрямований на забезпечення пропорційного і гармонійного розвитку різних сторін організації (технічної, виробничої, фінансової та ін.) об’єкта при оптимальних для даних умов трудових, грошових і матеріальних витратах.
За способом здійснення регулювання може мати вертикальний або горизонтальний характер.
Регулювання по вертикалі набуває значення субординації – підпорядкування функції одних компонентів іншим, а в менеджменті – службове підпорядкування молодших старшим по службі.
Завданням вертикального регулювання є організація ефективного зв’язку і збалансування структурних підрозділів та їх працівників різних ієрархічних рівнів.
Основою вертикального регулювання є ланцюг інстанцій, який ґрунтується на розподілі владних повноважень, коли керівник вищого рівня спрямовує роботу нижчих, а ті, в свою чергу, своїх підлеглих.
Горизонтальне регулювання полягає у забезпеченні співробітництва керівників, спеціалістів та інших працівників підрозділів, між якими немає відносин підпорядкування. В результаті досягається погоджена єдність поглядів на спільні завдання.