3. Види управлінського контролювання Класифікація контролю

1. За змістом виділяють: фінансовий, виробничий, операційний, маркетинговий, логістичний, інвестиційний та ін. види контролю.

1. За етапами здійснення виробничо-господарської діяльності: попередній, поточний та завершальний контроль.

Попередній контроль (здійснюється на вході в систему організації) реалізується через правила, процедури, поведінку тощо. Його основні важелі закладені в процесі реалізації таких функцій менеджменту, як планування, організування, мотивування і регулювання. Цей вид контролю використовується щодо ресурсів: людських (трудових), матеріальних, фінансових, інформаційних, енергетичних тощо.

Попередній контроль проводиться з метою підтвердження, що функція менеджменту «організація» здійснюється у необхідному напрямі. Цей вид контролю називається попереднім тому, що здійснюється до фактичного початку робіт. Попередній контроль здійснюється щодо використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів.

Попередній контроль використання трудових ресурсів досягається шляхом ретельного аналізу ділових і фактичних знань та навичок спеціалістів, необхідних для виконання тих чи інших посадових обов’язків чи виробничих операцій, й відбору найкваліфікованіших з них. Попередній контроль рівня освіти, кваліфікації фахівця, що наймається на роботу, значно підвищує ймовірність залучення та закріплення у складі підприємства компетентних працівників. На багатьох підприємствах попередній контроль трудових ресурсів продовжується й після їх прийняття на роботу, в процесі навчання на курсах підвищення кваліфікації. Навчання дозволяє встановити, яких знань не вистачає керівникам і виконавцям для досягнення необхідного кваліфікаційного рівня.

Створити високоякісну продукцію з поганої сировини неможливо. Тому підприємства готельно-ресторанного бізнесу встановлюють обов’язків попередній контроль щодо використовуваних ними матеріальних ресурсів. контроль здійснюється шляхом співставлення показників матеріальних ресурсів, що надходять, з існуючими стандартними вимогами. Один із способів попереднього контролю – обрання надійного постачальника. До методів попереднього контролю матеріальних ресурсів відносять також забезпечення їх запасів на підприємстві на рівні, достатньому для безперебійного функціонування всіх структурних підрозділів.

Найважливішим засобом попереднього контролю фінансових ресурсів виступає бюджет, який дозволяє здійснити функцію планування. Бюджет є механізмом попереднього контролю в тому значенні, що він надає впевненості щодо можливості матеріального забезпечення витрат, здійснюваних в процесі виробництва готельних послуг і виготовлення кулінарної продукції.

Поточний контроль реалізується у самій системі-організації у процесі виробничо-господарської діяльності і відрізняється таким:

• має характер управлінської необхідності;

• має ціль та охоплює конкретні робочі місця;

• використовує зовнішні ресурси, які перетворює в ресурси для внутрішнього споживання організації;

• націлений на усі види діяльності організації.

Поточний контроль не проводиться в буквальному розумінні водночас з ходом виробничих процесів. він базується на вирівнюванні фактичних результатів, отриманих після проведених робіт, спрямованих на досягнення бажаних цілей. Таким чином, для здійснення поточного контролю апарату управління необхідний зворотній зв'язок. Зворотній зв'язок – це дані про отримані результати. Система зворотного зв’язку дозволяє керівництву виявити непередбачені проблеми й скоригувати свою лінію поведінки для запобігання відхиленню підприємства від найефективнішого шляху до визначених цілей.

При завершальному контролі (здійснюється на виході із системи організації) зворотний зв'язок використовується після виконання роботи. Він необхідний для врахування організацією можливих майбутніх ситуацій, а також для забезпечення мотивування (наприклад, при оплаті праці, преміюванні тощо).

2. За рівнем централізації управління виділяють централізований та децентралізований контроль.

Централізований контроль має такі характеристики:

• наявність спеціалізованих контрольних служб;

• використання суворих правил, інструкцій, жорстких нормативів;

• вплив „зверху донизу";

• закритість інформації про контроль тощо.

Децентралізований контроль характеризується таким:

• базування на соціальних нормах, цінностях, традиціях та корпоративній культурі;

• акцентування уваги на самоконтролі та внутрішньогруповому контролі, що здійснюється на засадах соціальної взаємодії;

• прозорість інформації про цілі, засоби, терміни проведення контролю;

• забезпечення двостороннього впливу тощо.

4. За рівнем охоплення контролем об'єктів виділяють суцільний, вибірковий та разовий контроль.

Суцільний контроль передбачає послідовну перевірку усієї сукупності підконтрольних об'єктів (ресурси, продукція, операції, роботи тощо).

Вибірковий контроль здійснюється лише відносно окремих об'єктів з усієї сукупності (наприклад, перевірка роботи лише гальванічного цеху).

Разовий контроль проводиться під впливом чинників, що випадково або несподівано виникають у процесі виробничо-господарської діяльності (наприклад, проведення інвентаризації у коморах після виявлення крадіжок).