- •Тема 6. Контролювання як загальна функція менеджменту
- •Поняття контролювання та його місце в системі управління
- •Етапи процесу контролювання
- •Види управлінського контролювання Класифікація контролю
- •Тема 6. Регулювання як загальна функція менеджменту План
- •Поняття регулювання та його місце в системі управління
- •Види регулювання
- •Етапи процесу регулювання та їх характеристика
Тема 6. Контролювання як загальна функція менеджменту
Не спостерігаючи за своїми робітниками –
означає залишити їм відкритим свій гаманець
Бенджамін Франклін
План
Поняття контролювання та його місце в системі управління
Етапи процесу контролювання
Види управлінського контролю
Ключові терміни і поняття: контролювання,критерій, стандарт, нормативи, властивості контролю
Поняття контролювання та його місце в системі управління
Контроль у складі функцій менеджменту є логічним продовженням функцій організації й мотивації праці. Він присутній у діяльності підприємства з моменту його існування й визначення мети. Функція контролю – це така функція менеджменту, яка дозволяє виявити проблеми й скорегувати діяльність організації для запобігання виникнення кризових явищ.
Слід зазначити, що хоча контроль є необхідною функцією в управлінні, проте він (як і влада) передбачає виникнення у працівників насамперед негативних емоцій. Для багатьох людей контроль здебільшого асоціюється з обмеженням, примусом, відсутністю самостійності, - всім тим, що пов’язується у свідомості людини з обмеженням прав свободи. Через це контроль є такою функцією менеджменту, суть якої, як правило, розуміють невірно. Тому доцільно наголосити не лише на важливості реалізації цієї функції, а й на формах її здійснення на підприємствах готельно-ресторанного бізнесу.
Контроль – це вид діяльності по забезпеченню процесу керівництва за допомогою якого керівник визначає на скільки правильні його управлінські рішення, а також напрями здійснення необхідних коректив при негативних результатах.
Контроль – обов’язкова функція менеджменту, яка є заключною стадією управлінського процесу і відіграє роль зв’язуючої ланки між керуючою і керованою системою.
Об’єктивність і необхідність контролю є наслідком таких факторів:
невизначеність середовища (зміна законів, структурної організації, технології виробництва);
небезпекою виникнення кризових ситуацій;
доцільність підтримки успіху організації;
тиску з боку конкурентів;
боротьба за опанування ринків збуту готельних послуг і кулінарної продукції.
Суб’єктами контролю виступають державні, відомчі органи, громадські організації, колективні і колегіальні органи управління, лінійний і функціональний апарат підприємств готельно-ресторанного бізнесу.
Об’єктами контролю є місії, цілі і стратегії, процеси, функції і завдання, параметри діяльності, управлінські рішення, організаційні формування, їх структурні підрозділи і окремі їх виконавці.
Основними завданнями контролю є забезпечення досягнення цілей і місії організації, виявлення відхилень та недоліків, уникнення нагромадження та повторення помилок, мінімізація втрат, подолання складних організаційних проблем тощо. Ціллю контролю, згідно з позицією західних фахівців, є сприяння тому, щоб фактичні результати найбільше відповідали очікуваним.
Правильне здійснення функції контролю вимагає дотримання єдності трьох його стадій: встановлення фактів, їх критична оцінка, пропозиція заходів щодо впливу на керований об’єкт у потрібному напрямі.
Психологічне значення контролювання: оцінка співробітників і пов’язані з нею заохочення, покарання, просування по службі; контролювання за певною сферою діяльності означає, що вона є пріоритетною для організації і тому за неї треба триматися; підсумки контролю зазвичай широко висвітлюються в колективі, а додаткова старанність проявляється через честолюбство.
Будь-який контроль повинен мати такі властивості:
базуватись на гнучких та динамічних технологіях;
відображати пріоритети організації відповідно до стратегічного спрямування і діяльності;
орієнтуватися на досягнення конкретних результатів;
відповідати тому виду діяльності, яка є основною для організації;
забезпечувати своєчасність, мобільність, надійність та гнучкість застосування контрольних операцій;
відзначатись простотою;
бути економічним, тобто базуватись на зіставленні витрат на контроль з його досягненнями.
У процесі здійснення будь-якого контролю так чи інакше будуть зачіпатись інтереси певних працівників. Тому слід пам'ятати про те, що під впливом контролю можливі такі типи поведінки людей:
поведінка, при якій люди будуть найкраще працювати над тим, що потрапляє під контроль, тобто є предметом контролю;
поведінка, що зумовлена відхиленнями у психіці людини;
поведінка, яка може сприяти передачі працівниками непридатної, неправдивої або неточної інформації;
поведінка, спрямована на приховування необхідної для контролю інформації;
поведінка, яка викликає стреси, створює конфліктні ситуації.
Для підвищення ефективності контролю потрібно:
встановлювати критерії та стандарти, які об'єктивно відображають результати діяльності людей;
готувати якісну інформацію щодо контрольованих процесів;
забезпечувати двобічне спілкування між працівниками органів контролю та людьми, діяльність яких контролюється;
уникати надто пильного (прискіпливого) контролю;
застосовувати методи розробки критеріїв та стандартів, які забезпечать жорсткий, але справедливий контроль;
використовувати методи матеріального стимулювання за досягнення критеріїв та стандартів;
впроваджувати інформаційно-управлінську систему контролю;
надавати особливої уваги контролю виробничих процесів, тобто процесів здійснення основних видів діяльності організації.