- •Маурер в. М.
- •Передмова
- •1. Загальні відомості та основи організації розсадника
- •Етапи становлення деревного розсадництва
- •2. Заготівля і переробка лісонасіннєвої сировини
- •1.3. Основи організаційно-господарського облаштування декоративних розсадників
- •1.3.1. Структура розсадників
- •Розмірів розсадника та обсягів виробництва;
- •Спеціалізації розсадника та видового асортименту порід, що вирощуються;
- •Прийнятих технологій розмноження і вирощування садивного матеріалу.
- •Ділянці
- •1.3.2.Основи організації постійного розсадника
- •Вплив монокультури на вихід стандартних сіянців сосни звичайної на тимчасовому лісовому розсаднику Дзвінківського лісництва Боярської лдс
- •2.2 Сівозміни в розсадниках окремих грунтово-кліматичних зон
- •Сівозміни в розсадниках Полісся та північних районів Лісостепу (за п.Г. Кальним)
- •Сівозміни в розсадниках Лісостепу (за п.Г. Кальним)
- •Сівозміни в розсадниках Степу (за п.Г. Кальним)
- •Сівозміни в зрошуваних розсадниках Степу (за п.Г. Кальним)
- •Питання для самоконтролю:
- •3.Обробіток грунту
- •3.1. Теоретичні основи обробітку грунту
- •Обробіток грунту (ог)
- •В полях прийнятих сівозмін
- •Основний обробіток грунту (оог)
- •Рекомендована глибина основного обробітку грунту, см
- •3.2.Первинне освоєння площ відведених під розсадник
- •3.3 Основний обробіток грунту в полях прийнятих сівозмін.
- •3.4. Передпосівний та передсадивний обробіток грунту
- •Питання для самоконтролю:
- •4. Застосування добрив в розсадниках
- •4.1.Агрохімічні основи застосування добрив
- •Оцінка ґрунтів розсадника за вмістом в них гумусу та доступних форм елементів мінерального живлення в поживній суміші (за п.Г. Кальним)
- •4.2. Види добрив та їх характеристика
- •4.2.1.Органічні добрива
- •Мінеральні добрива
- •4.2.2.Органомінеральні добрива (туки)
- •Основні мінеральні добрива та їх властивості.
- •Допустимі варіанти змішування добрив
- •4.2.4.Бактеріальні добрива
- •4.2.5.Хімічна меліорація ґрунтів
- •4.3. Розрахунок доз та система внесення добрив
- •Потреби тих чи інших рослин в поживних речовинах або оптимального вмісту елементів мінерального живлення в грунті (Еопт);
- •Фактичного вмісту (запасу) в грунті доступних для рослин елементів мінерального живлення (Ефакт).
- •Орієнтовні норми внесення добрив у розсадниках Полісся та північних районів Лісостепу на підзолистих, дерново-підзолистих і сірих лісових грунтах супіщаного та суглинкового складу (за п.Г.Кальним)
- •Орієнтовні норми внесення добрив у розсадниках Лісостепу на темно-сірих суглинкових та чорноземах вилугованих (за п.Г.Кальним)
- •Орієнтовні норми внесення добрив в зрошуваних розсадниках Степу на чорноземах та темно-каштанових грунтах (за п.Г.Кальним)
- •Питання для самоконтролю.
- •5. Зрошення культур у відкритому грунті
- •5.1. Загальні відомості
- •Об’єм пор в грунтах різного механічного складу та їх розподіл за розмірами (за Шефером і Шахтшабелем, 1992)
- •5.2.Види та способи зрошення в розсадниках
- •Рекомендовані параметри поливних борозен залежно від механічних властивостей ґрунтів
- •По борознам
- •Для зрошування дощуванням
- •5.3.Управління зрошенням
- •Максимальна водопоглинаюча здатність ґрунтів різного механічного складу
- •Допустимі верхня і нижня межі вологості ґрунту, % (шар ґрунту 0,3 м)
- •Орієнтовані норми зрошування (поливу) дощуванням в посівному відділенні розсадника на різних ґрунтах, м3/га
- •Рекомендовані терміни та орієнтовне число зрошень рослин в посівному відділенні залежно від їх вимогливості та фази розвитку
- •Питання для самоконтролю
- •6.1. Генеративне (насіннєве) розмноження деревних рослин (вирощування сіянців)
- •6.1.1.Репродуктивна здатність та види плодів дерев і чагарників
- •Вік вступу в пору плодоношення (насіннєношення) деревних рослин, років
- •6.1.2. Селекційний відбір деревних рослин і насаджень для заготівлі насіння
- •6.1.3. Достигання насіння, облік врожаю, заготівля, приймання та переробка насіннєвої сировини
- •Фрагмент шкали п. Раца з оцінки майбутнього врожаю деревних рослин за кількістю плодів (зав’язі) на 1 м гілки
- •Терміни дозрівання та збору плодів і насіння
- •6.1.4. Апробація посівних якостей, зберігання і транспортування насіння
- •Рекомендована для зберігання вологість насіння окремих деревних рослин
- •6.1.5. Підготовка насіння до висіву
- •Класифікація органічного спокою насіння деревних рослин (за м. Г. Ніколаєвою, 1979)
- •Питання для самоконтролю
- •6.2. Виробництво сіянців у відкритому ґрунті посівного відділення
- •6.2.1.Біоекологічні основи вирощування сіянців
- •6.2.2. Передпосівний обробіток ґрунту
- •6.2.3. Способи, види і схеми посіву
- •6.2.3. Строки сіяння, норми висіву та глибина загортання насіння
- •Вихід сіянців сосни при різних нормах висіву насіння
- •Норми висіву, глибина загортання та маса 1000 насінин основних деревних та чагарникових порід
- •6.2.4. Догляд за посівами до і після появи сходів
- •6.2.5. Особливості вирощування сіянців основних деревних порід у відкритому грунті
- •6.3. Вирощування сіянців у закритому ґрунті
- •Питання для самоконтролю
- •6.4. Вегетативне розмноження деревних рослин
- •6.4.1. Методи вегетативного розмноження
- •6.4.2. Розмноження не відділеними від рослин частинами
- •6.4.3. Розмноження відділеними від рослин частинами
- •6.4.4. Розмноження щепленням
- •1. Аблактування - щеплення зближенням двох кореневласних рослин.
- •2. Окулірування - щеплення однією брунькою (вічком).
- •3. Копулірування - щеплення живцем з 2-3 бруньками.
- •Мал. 6.31. Способи окулірування
- •Мал. 6.32. Копулювання живцем: 1 — просте; 2 — поліпшене
- •Мал. 6.35. Щеплення за кору
- •6.4.5 Мікроклональне розмноження деревних рослин.
- •Вибір рослини-донора, ізолювання експланта і отримання добре ростучої стерильної культури;
- •Мікророзмноження (максимальне отримання числа мериклонів);
- •Адаптація до субстрату та умов відкритого ґрунту.
- •Питання для самоконтролю:
- •7. Вирощування великомірного декоративного садивного матеріалу (саджанців, дерев) у відділі формування
- •7.1. Великомірний садивний матеріал та його класифікація
- •7.2. Види шкілок та загальні положення виробництва великомірного садивного матеріалу
- •Мал. 7.48. Схема розміщення саджанців з різним терміном вирощування в комбінованих шкілках
- •7.3.Основи агротехніки закладання декоративних шкілок та вирощування саджанців
- •7.4. Формування надземної частини та кореневої системи саджанців
- •7.4.1. Теоретичні основи обрізки деревних рослин
- •7.4.2. Особливості формування надземної частини чагарників
- •7.4.3. Особливості формування надземної частини саджанців дерев
- •7.5. Технологічні особливості виробництва великомірного садивного матеріалу окремих видів
- •7.5.1. Особливості вирощування саджанців для лісокультурних цілей
- •7.5.2.Особливості вирощування декоративних саджанців для озеленення та садово – паркового будівництва
- •7.5.3. Особливості вирощування щепленого садивного матеріалу
- •Підщепи та рекомендовані способи щеплення форм та сортів декоративних і плодових деревних рослин
- •7.5.4.Особливості вирощування дерев і чагарників архітектурних форм
- •Питання для самоконтролю
- •8.Виробництво садивного матеріалу із закритою кореневою системою
- •8.1. Загальні засади виробництва садивного матеріалу із закритою кореневою системою
- •1. Організаційні:
- •2. Агротехнічні:
- •3. Технологічні:
- •4. Економічні:
- •8.2.Види садивного матеріалу із закритою кореневою системою та технологічні особливості його виробництва
- •8.2.1.Класифікація садивного матеріалу та його основні ознаки
- •8.2.2.Технічні ознаки ємностей та контейнерів
- •Розмір та об’єм вітчизняних квадратних контейнерів “Квадра” для вирощування декоративного садивного матеріалу
- •8.2.3.Компоненти субстрату та вимоги до нього
- •Основні характеристики верхового і перехідного торфу (німецький стандарт 11 540, за Крюссманом,1997)
- •8.3. Технологічні особливості виробництва садивного матеріалу із закритою кореневою системою різного призначення
- •8.3.1. Загальні положення організації виробництва декоративного садивного матеріалу в контейнерній культурі
- •Питання для самоконтролю
- •9. Виробництво садивного матеріалу у маточному відділі
- •9.1. Призначення та структура відділу
- •Середній вихід живців з одного маточного дерева
- •9.3. Колекційне відділення розсадника та його значення
- •Питання для самоконтролю
- •10.Інвентаризація, викопування, зберігання і транспортування садивного матеріалу
- •10.1. Інвентаризація садивного матеріалу
- •10.2. Викопування та зберігання садивного матеріалу
- •10.3. Транспортування садивного матеріалу
- •Питання для самоконтролю
- •11. Планування, організація, облік і контроль якості робіт у розсадниках
- •11.1. Планування і організація робіт
- •11.2. Облік і технічне приймання виконаних робіт
- •11.3. Організація праці на розсаднику.
- •Питання для самоконтролю
- •1. Загальні відомості та основи організації розсадника....
- •4.1. Агрохімічні основи застосування добрив............................................
- •5. Зрошення культур у відкритому грунті….....................
- •6. Виробництво садивного матеріалу у відділі
- •6.1.1.Репродуктивна здатність та види плодів дерев і чагарників..
- •7. Вирощування великомірного декоративного
- •8.Виробництво садивного матеріалу із закритою
- •9. Виробництво садивного матеріалу у
- •10. Інвентаризація, викопування, зберігання і
- •11. Планування, організація, облік і контроль
- •Технологічна карта первинного освоєння під розсадник
- •Розділ 2. Вибір місця та організація території
8.2.2.Технічні ознаки ємностей та контейнерів
Розмір і матеріал контейнерів (ємностей). Виробництво широкого сортименту видів садивного матеріалу (укорінених живців, сіянців, саджанців, дерев) різного цільового призначення базується на використанні контейнерів і ємностей різних розмірів. Їх виготовляють з різних матеріалів, вони мають різні форму і забарвлення. При цьому ємності місткістю до 2 літрів відносять до так званих горщечків, а більші за розмірами – до контейнерів.
Для розмноження (укорінення живців, отримання 7 – 8 тижневих сіянців) і вирощування маломірних рослин (сіянці, живці та окремі підщепи) використовують ємності з поперечником або діаметром 5-9 см і такої ж глибини (табл. 8.31).
Таблиця 8.31
Розмір та об’єм вітчизняних квадратних контейнерів “Квадра” для вирощування декоративного садивного матеріалу
Позначення |
Розмір, см |
Ціна, грн.* |
Об’єм в літрах |
КВ 05 |
квадрат 5х5х6 |
0,20 |
0,1 |
КВ 06 |
квадрат 6х6х7 |
0,25 |
0,15 |
КВ 07 |
квадрат 7х7х8 |
0,30 |
0,2 |
КВ 09 |
квадрат 9х9х9 |
0,40 |
0,5 |
КВ 12 |
квадрат 12х12х12 |
0,70 |
1,0 |
КВ 14 |
квадрат 14х14х14 |
1,10 |
2,0 |
КВ 17 |
квадрат 17х17х17 |
1,50 |
3,5 |
КВ 19 |
квадрат 19х19х20 |
1,90 |
5,0 |
*Пересічна ціна на 1.01.2006р.
Сіянці та саджанці дерев і чагарників, як правило, вирощують в 9 см і більших за розміром ємностях залежно від вихідного матеріалу та цільового призначення садивного матеріалу. Розміри контейнерів залежать від терміну вирощування садивного матеріалу (ними регулюють достатність простору для розвитку кореневої системи та необхідний об’єм поживного субстрату). При цьому слід пам’ятати, що завищення розмірів ємностей веде до збільшення площі необхідної для розміщення контейнерів на полігоні вирощування та для ділянки їх зберігання, а також зростання витрат на виробництво садивного матеріалу за рахунок не раціонального використання субстрату, добрив, води тощо і більших обсягів робіт з контейнерування і транспортування. Стосовно витрат на складування і транспортування рослин в контейнерах то їх можна зменшити за рахунок застосування ємностей квадратної форми, що дозволяє більш ефективно використовувати площу, в т.ч. і під час їх вирощування.
Для виробництва великомірного садивного матеріалу декоративних росли застосовують контейнери більших розмірів об’ємом 10 – 50 і більше літрів.
Велике значення має матеріал, з якого виготовляють ємності. Одними з найперших ємностей були горщечки з глини, які застосовували ще древні римляни для вирощуванні спеціальних квіткових рослин. В таких контейнерах вирощували також повільнорослі деревні рослини (араукарія, клематис, ялина), а самі горщечки поміщались в грунт і присипались ґрунтом. Глиняні ємності дорожчі за пластикові, займають більше площі, потребують більше води, оскільки частина її проникає скрізь стінки горщечків. Тому об’єднувати виробництво такої продукції в ємностях з різного матеріалу при застосуванні однієї зрошувальної системи не допустимо.
Торф’яні ємності (горщечки). Їх використовують для виробництва маломірного садивного матеріалу. Вони витримують тільки один термін використання, погано транспортуються і тому, як правило, застосовуються при вирощуванні рослин, які дорощують до більших розмірів у власному розсаднику. В таких випадках їх часто пересаджують у більші контейнери разом з горщечком.
Торфорозбухаючі горщечки, типу Джорфипоте застосовують після розбухання у воді для пікірування сіянців або укорінення живців.
Пейпепрпотс – пакет ємностей без субстрату з цупкого паперу. Вони утримують свою сотоподібну форму, після закріплення на спеціальних шаблонах - піддонах і заповнення їх субстратом. Вони знайшли широке використання для вирощування лісових сіянців, а також садивного матеріалу для наступного дорощування у власному господарстві. Позитивом таких ємностей є можливість використання для їх виготовлення паперової макулатури.
Ємності з штучних матеріалів найчастіше використовують для вирощування декоративного садивного матеріалу із закритою кореневою системою. Найкращим матеріалом з точки зору надійності та екологічності є твердий або м’який поліетилен. Зростає використання і ємностей з полістиролу, які також легко утилізуються після їх використання.
Фолієві ємності з м’якого поліетилену більш зручні ніж тверді контейнери і більш дешеві (ціна останніх в 3-10 разів вища). В окремих країнах широко застосовують зовсім малі фолієві ємності, проте використання їх ускладнює виробництво. Застосовують ємності з фолії різних розмірів. Особливістю використання ємностей з м’якого поліетилену об’ємом 10 і більше літрів є потреба відповідного зміцнюючого каркасу з цупкого матеріалу, який забезпечує необхідну форму. Дуже великі ємності закріплюють на металевих каркасах. Прийняття рішення стосовно використання м’яких або твердих фолієвих ємностей залежить не тільки від їх ціни. В садових центрах частіше застосовують тверді. А ландшафтні садівники – м’які фолієві контейнери.
Контейнери з мішковини застосовують у випадках використання для зрошення рослин дощування, оскільки такі ємності дозволяють більш ефективно використовувати витрачену для поливу воду, ніж при застосуванні інших, зокрема контейнерів з штучних матеріалів. В окремих розсадниках такі рослини в контейнерах з мішковини разом з ємностями висаджують в грунт. При цьому, якщо контейнери висаджують занадто глибоко існує загроза проникнення коренів за межі ємності, а при недостатньому їх заглибленні – можливе пересихання субстрату.
Для виготовлення ємностей широко використовуються деревина, з якої роблять контейнери різних розмірів.
Мультиємності (мультиплати) представляють собою плати з певною кількістю комірчин різних розмірів від 3-4 см (для укорінення живців) і більше (для вирощування сіянців і саджанців).
Важливе значення для виробництва садивного матеріалу із закритою кореневою системою має форма ємностей. Форма їх повинна бути зручною для складування та транспортування і забезпечувати природній розвиток кореневих систем рослин. Використання контейнерів з гострими кутами та кантами не завжди є виправданим, оскільки вони можуть стати причиною підвищеного виробничого травматизму.
Контейнери та ємності повинні мати необхідний дренаж. Його функцію виконують отвори в стінках та дні ємностей. Через бокові отвори надлишок води витікає з контейнера, а через нижні, субстрат сполучається з ґрунтом внаслідок чого стає можливим підняття вологи по висхідним капілярам до рослин.
Колір контейнерів не має великого, окрім естетичного значення. Частіше всього контейнери чорного, рідше сірого і коричневого кольору. Для продажі інколи використовують контейнери яскравого забарвлення. В країнах півдня Європи (Італії, Іспанії, Греції та ін.) для виробництва контейнерної культури декоративних рослин часто використовують ємності білого кольору, які не так сильно як інші нагріваються влітку сонячними променями і, тим самим, сприяють покращенню мікрокліматичних умов вирощування та раціональній витраті вологи.