6.2.4. Догляд за посівами до і після появи сходів

Якість садивного матеріалу, в значній мірі, залежить від догляду за посівами, який проводять починаючи з висіву насіння до викопу­вання сіянців. Заходи щодо догляду умовно об’єднують у дві групи: догляд за посівами до появи сходів і догляд за сіянцями (після появи сходів).

Головними завданнями догляду за посівами до появи сходів є:

• створення сприятливих умов для проростання насіння;

• забезпечення появи друж­них сходів.

В залежності від метеорологічних умов, стану ґрунту, глибини загортання насіння та інтенсивності появи сходів проводять такі роботи з догляду за посівами до появи сходів:

• післяпосівне розпушування ґрунту;

• прикочування ґрунту (ущільнення );

• полив (зрошення) посівів;

• мульчування та покриття посівів;

• знищення бур’янів і розпушування ґрунту.

Післяпосівне розпушування ґрунту проводять переважно на осінніх посівах з метою недопущення висихання ґрунту та знищення кірки. Його здійснюють легкими боронами. Для знищення ґрунтової кірки іноді застосовують кільчасті котки.

Прикочування весняних посівів легкими котками проводять для то­го, щоб поліпшити прилягання часток ґрунту до насіння і забезпечити капілярне підняття води до насіння, що проростає. Своєчасне котку­вання значно підвищує ґрунтову схожість насіння і забезпечує дружні сходів.

Зрошення посівів сприяє появі дружних і рівномірних сходів. Прово­дити його потрібно обережно, особливо на посівах з невеликою глибиною загортання насіння. Кращим способом зрошення є дрібнокраплинне дощування.

Мульчування потребують посіви дрібного насіння, глибина загор­тання якого не перевищує 2 см. Його застосовують для збереження во­логи у верхньому шарі ґрунту, недопущення утворення кірки, створення оптимального повітряного та теплового режимів ґрунту. Мульчування проводять у посушливих районах, де можливе пересихання верхньо­го шару ґрунту, а також в районах з достатнім зволоженням на важких, легко запливаючих ґрунтах. Для мульчування використовують тирсу, перегній-сипець, торф’яну потерть, пісок та інші пухкі матеріали. Посіви вкривають шаром товщиною 1,5 - 2 см. Під час догляду мульчу загортають у грунт.

Осінні посіви в разі потреби покривають 4 - 5-сантиметровим ша­ром соломи, осоки, очерету та інших матеріалів. Ранньою весною для кра­щого прогрівання і покращення аерації ґрунту покриття підпушують, а після появи перших сходів половину його знімають. Повністю знімають по­криття перед першим доглядом за ґрунтом.

Догляд за посівами після появи сходів (догляд за сіянцями) спрямований на:

• збереження ніжних сходів після їх появи;

• створення близьких до оптимальних умов для розвитку і росту сіянців;

• захист сіянців від несприятливих умов, шкідників та збудників хвороб;

• отримання максимально можливої кількості стандартних сіянців.

Догляд за сіянцями включає:

• затінення (побілку) сходів;

• прополювання бур’янів і розпу­шування грунту;

• проріджування сходів в загущених посівах;

• підрізання коренів сіянців;

• зрошення посівів (сіянців);

• боротьбу із збудниками грибкових хвороб та шкідниками сіянців.

Затінення і побілку сіянців застосовують з метою:

• захисту ніжних сходів від прямих сонячних променів і можливих опіків кореневої шийки;

• послаблення нагрівання та зменшення випаровування води з поверхні ґрунту;

• зниження інтенсивності транспірації сіянців.

У посушливих районах затінення необхідне при вирощуванні сіянців біль­шості шпилькових порід, берези, вільхи, тополі, верби, липи, каштана та деяких інших порід.

Для затінення застосовують щити з дранки або плетені з гілок розміром 1,5÷2 х 0,8÷1 м з просвітами, які складають близько 50%, рідше для цього використовують солому, очерет та деякі інші ма­теріали. Щити встановлюють з південної сторони посівної стрічки вер­тикально або під кутом 35 - 45° до поверхні. При горизонталь­ному затіненні щити встановлюють над посівами одразу після масової появи сходів на висоті 35 - 50 см.

Тривалість затінення, як правило, не перевищує 1 - 4 тижнів, лише деякі рослини потребують більш тривалого затінення (липа – до серпня). При подовженні цього строку сіянці слабо розвиваються. Затінення значно збільшує витрати на вирощування садивного матеріалу та ускладнює механізацію догляду. Цього деякою мірою можна уникнути за рахунок використання природного затінення дерев, що висаджуються з південного боку посівних стрічок або полів посівного відділення і служать для одержання насіння та живців для генеративного і вегетативного розмноженнь. Інколи притінення заміняють побілкою ніжних сходів деревних рослин 10%-м розчином вапна.

Розпушення ґрунту та знищення бур’янів проводять, як правило, одночасно. Окремо розпушують грунт для запобігання появи кірки після зрошення або дощу, а також під час тривалих посух. Розпушення зменшує випаровування вологи і нагрівання поверхні ґрунту.

При вирощуванні дворічних сіянців грунт розпушують і знищують бур’яни в полі сіянців першого року 5 - 8, а в полі другого року – 4 - 6 разів. Кількість доглядів залежить від кліматичних умов і ступеня засміченості ґрунту бур’янами. Більше доглядів проводять в районах з посушливим кліматом. При цьому в першій половині вегетаційного періоду, коли інтенсивно проростають бур’яни, грунт розпушують і прополюють частіше, ніж у другій половині. В районах достатнього зволоження перші догляди за ґрунтом, коли сіянці ще не зміцніли, проводять на глибину 3 - 5 см. Глибину наступних розпушень ґрунту поступово збільшують, доводячи її до 10 - 12 см. У посушливих районах перше розпушення проводять на глибину 10 - 12 см, а наступні зменшують щоразу на 2 - 3 см.

Грунт розпушують культиваторами РКП - 1,0, КФП - 1,5А, КПС - 4, КФУ - 1,5, МВН – 2,8 та ін. При проведенні підживлення сіянців од­ночасного з культивацією ґрунту використовують культиватори-рослинопідживлювачі КРСШ - 2,8А, КРН - 2,8МО.

У боротьбі з бур’янами найбільш ефективним є поєднання хімічних та механічних доглядів, причому пер­шими проводять хімічні.

Гербіциди, які використовують для боротьби з бур’янами у вигляді розчинів, емульсій і суспензій, за характером їх впливу на рослини поділяють на загально знищуючі, селективні, системної та контактної дії. Загальнознищуючі гербіциди застосовують для знищення бур’янів на парових площах, а селективні – на полях з сіянцями. Контактні викликають опіки і омертвіння тканин рослин в місцях потрапляння гербіциду, а системні проникають в рослину, пе­ремішуються по судинах і спричинюють її загибель. Останні особливо ефективні для боротьби з багаторічними бур’янами з глибокою коре­невою системою. Розрізняють кілька способів застосування гербіцидів: суцільний (рівномірно по всій площі), стрічковий (гербіцидом об­робляють посівні рядки і захисні зони з обох сторін) і локальний (гербіциди вно­сять у місцях появи бур’янів).

Для обробітку грунту у парових полях застосовують 2,4 - ДА (амінну сіль, 1,2 кг/га), далапон (10 - 20 кг/га), ТХА (трихлорацетат натрію, 50 - 100 кг/га), МГ - Т (малеїновий гідразит триетаноламінової кислоти, 30 кг/га), раундап (3 - 5 кг/га). Проти кореневищних бур’янів краще використовувати ТХА, МГ-Т і далопон, а проти коренепаросткових та однорічних двосім’ядольних – 2,4 - ДА та раундап. Гербіциди вносять у вигляді водних розчинів, витрачаючи 500-600 л/га.

Вченими Санкт-Петербурзького (на час розробки — Ленінград­ського) науково-дослідного інституту лісового господарства запропоновані такі способи внесення гербіцидів при вирощуванні сіянців:

1) за три тижні до посіву вносять в грунт карбатіон (3000 л 13 - 15%-го водного розчину на 1 га), який знищує вегетативні органи, насіння бур’янів і збудників грибкових хвороб сіянців (фузаріуму);

2) після посіву сосни, ялини, дуба та інших порід з глибиною загор­тання понад 2 см вносять симазин (0,5 - 1 кг/га), пропазин (1 - 2 кг/га) або аліпур (1,2 - 2 кг/га);

3) у період масової появи сходів бур’янів за 3 - 5 днів до появи сходів деревних порід, насіння яких загорнене на глибину не менше 2 см, в грунт вносять контактні гербіциди реглон (3 кг/га), ДНБФ (1 - 2 кг/га) і ДНОК (3 - 4 кг/га).

Після появи сходів сосни, ялини, кедра посіви можна обробляти уайт-спіритом з розрахунку 500 л/га, а на другий рік тут можна за­стосовувати більш сильнодіючі гербіциди – симазин (1 - 2 кг/га) і пропазин (2 - 4 кг/га).

При плануванні і проведенні робіт з гербіцидами слід суворо до­тримуватися обмежень, вказаних у діючих «Санітарних правилах по зберіганню, транспортуванню і застосуванню отрутохімікатів у сільському господарстві», щоб запобігти отруєнню людей, забрудненню ними продуктів харчування, атмосферного повітря, водоймищ, грунту і навколишнього середовища в цілому.

Проріджування посівів проводять через 15 - 20 днів після масової появи сходів, залишаючи на 1 м борозенки 100 - 150 сіянців шпиль­кових порід і 40 - 60 листяних. При зріджуванні (висмикуванні) сходів залишають найбільш розвинені рослини. Після зрідження бажано зво­ложити посіви.

Підрізання коренів необхідне для одержання сіянців з добре розга­луженою і мичкуватою кореневою системою. Вона необхідна для порід із стрижневим коренем (дуб, горіх, каштан, груша, яблуня та деякі ін.). Підрізку стрижневого кореня виконують ножами спеціальної конструкції після появи у молодих сходів перших справжніх листочків. Підрізання коренів на глибині 10 - 12 см сприяє одержанню садивного матеріалу з добре розвиненою кореневою систе­мою. Цього можна досягти і пікіровкою, яку частіше застосовують при вирощуванні підщеп плодових порід (яблуні, груші).

Зрошення (полив) посівів - важливий агротехнічний захід при вирощу­ванні сіянців в районах з нестійким і недостатнім зволоженням (детально висвітлено в розділі 5). В посівному відділенні поли­в переважно здійснюють дощуванням. Дощування проводять за допомогою спеціальних стаціонарних або мобільних коротко - та далекоструменевих установок. Ними водночас із зрошенням можна проводити піджив­лення. Полив по борознах застосовують вкрай рідко і винятково у розсадниках з важкими ґрунтами. Недоліками цього способу є втрата площі, зайнятої каналами, неефективне використання води, можливе заболочування та засолення земель.

Посіви, сходи і сіянці потребують захисту від несприятливих ме­теорологічних факторів, хвороб і шкідників. Весною, в результаті ча­стих промерзань та відтавань важкого за механічним складом грунту, спостерігається витискання сіянців. Основними способами захисту сіянців від витискання є поліпшення фізичних властивостей грунту шляхом внесення органічних добрив і мульчування на зиму посівних стрічок з однорічними сіянцями.

У районах з різко континентальним кліматом нищівними для ніжних сходів деяких порід (дуба, ялини, ясеня, клена та ін.) бувають пізньовесняні заморозки. Сходи від заморозків захищають димовими завісами або шляхом дощування протягом 2 - 3 год. Іноді посівні стрічки з сходами вкривають щитами.

У південних районах важливе значення має захист посівів від вітрової ерозії – видування, засипання або засікання їх пилом. Найбільш надійно захищають посіви від вітрів полезахисні лісосмуги або куліси з сільськогосподарських культур – рано навесні жита, пізніше – сорго, кукурудзи. Крім того, залишена на зиму стерня високорослих злаків добре затримує сніг.

Боротьба з грибковими хворобами та ентомологічними шкідниками включає профілактичні та винищувальні заходи. До профілактичних заходів боротьби належать висока агротехніка, яка за­безпечує одержання стійких до несприятливих умов середовища сіянців, та обробіток ґрунту, насіння, сіянців фунгіцидами, які за­побігають виляганню сходів від фузаріозу, пошкодженню шпильок сіянців хворобою Шютте та іншими захворюваннями. До винищуваль­них заходів боротьби відносить ліквідацію осередків пошкоджень сходів та сіянців. При виявленні вилягання сіянців шпилькових порід або берези пошкоджені посіви поливають 0,4 %-м розчином системних препаратів (БМК, фундозол, бенаміл) або ТМТД з розрахунку 10 л/м².

Системні фунгіциди дуже ефективні і для боротьби з хворобою Шютте. Для захисту сіянців сосни достатньо одного обприскування 50%-м БМК з концентрацією 0,4%, 50%-м фундазолом (0,15%) або 50%-м бенамілом (0,06%) з витратою робочого розчину 400 - 800 л/га залежно від віку сіянців. Проти звичайного Шютте сіянці обробляють в середині липня, а проти сніжного Шютте – в середині жовтня. Крім цих препаратів використовують 1,5%-ну суспензію 90 - 98%-ї ко­лоїдної сірки або 0,51 %-й цинеб (400 - 500 л/га).

Для обробки сіянців ядохімікатами у розсадниках застосовують тракторні обприскувачі ПОУ, ОН - 400, обпилювач ОШУ - 50А та ін. На невеликих ділянках, використовують ранцеві обприскувачі ОРР - 1, “Эра - 1”, ОМР - 2 і обпилювач ОРВ - 1.