
- •Маурер в. М.
- •Передмова
- •1. Загальні відомості та основи організації розсадника
- •Етапи становлення деревного розсадництва
- •2. Заготівля і переробка лісонасіннєвої сировини
- •1.3. Основи організаційно-господарського облаштування декоративних розсадників
- •1.3.1. Структура розсадників
- •Розмірів розсадника та обсягів виробництва;
- •Спеціалізації розсадника та видового асортименту порід, що вирощуються;
- •Прийнятих технологій розмноження і вирощування садивного матеріалу.
- •Ділянці
- •1.3.2.Основи організації постійного розсадника
- •Вплив монокультури на вихід стандартних сіянців сосни звичайної на тимчасовому лісовому розсаднику Дзвінківського лісництва Боярської лдс
- •2.2 Сівозміни в розсадниках окремих грунтово-кліматичних зон
- •Сівозміни в розсадниках Полісся та північних районів Лісостепу (за п.Г. Кальним)
- •Сівозміни в розсадниках Лісостепу (за п.Г. Кальним)
- •Сівозміни в розсадниках Степу (за п.Г. Кальним)
- •Сівозміни в зрошуваних розсадниках Степу (за п.Г. Кальним)
- •Питання для самоконтролю:
- •3.Обробіток грунту
- •3.1. Теоретичні основи обробітку грунту
- •Обробіток грунту (ог)
- •В полях прийнятих сівозмін
- •Основний обробіток грунту (оог)
- •Рекомендована глибина основного обробітку грунту, см
- •3.2.Первинне освоєння площ відведених під розсадник
- •3.3 Основний обробіток грунту в полях прийнятих сівозмін.
- •3.4. Передпосівний та передсадивний обробіток грунту
- •Питання для самоконтролю:
- •4. Застосування добрив в розсадниках
- •4.1.Агрохімічні основи застосування добрив
- •Оцінка ґрунтів розсадника за вмістом в них гумусу та доступних форм елементів мінерального живлення в поживній суміші (за п.Г. Кальним)
- •4.2. Види добрив та їх характеристика
- •4.2.1.Органічні добрива
- •Мінеральні добрива
- •4.2.2.Органомінеральні добрива (туки)
- •Основні мінеральні добрива та їх властивості.
- •Допустимі варіанти змішування добрив
- •4.2.4.Бактеріальні добрива
- •4.2.5.Хімічна меліорація ґрунтів
- •4.3. Розрахунок доз та система внесення добрив
- •Потреби тих чи інших рослин в поживних речовинах або оптимального вмісту елементів мінерального живлення в грунті (Еопт);
- •Фактичного вмісту (запасу) в грунті доступних для рослин елементів мінерального живлення (Ефакт).
- •Орієнтовні норми внесення добрив у розсадниках Полісся та північних районів Лісостепу на підзолистих, дерново-підзолистих і сірих лісових грунтах супіщаного та суглинкового складу (за п.Г.Кальним)
- •Орієнтовні норми внесення добрив у розсадниках Лісостепу на темно-сірих суглинкових та чорноземах вилугованих (за п.Г.Кальним)
- •Орієнтовні норми внесення добрив в зрошуваних розсадниках Степу на чорноземах та темно-каштанових грунтах (за п.Г.Кальним)
- •Питання для самоконтролю.
- •5. Зрошення культур у відкритому грунті
- •5.1. Загальні відомості
- •Об’єм пор в грунтах різного механічного складу та їх розподіл за розмірами (за Шефером і Шахтшабелем, 1992)
- •5.2.Види та способи зрошення в розсадниках
- •Рекомендовані параметри поливних борозен залежно від механічних властивостей ґрунтів
- •По борознам
- •Для зрошування дощуванням
- •5.3.Управління зрошенням
- •Максимальна водопоглинаюча здатність ґрунтів різного механічного складу
- •Допустимі верхня і нижня межі вологості ґрунту, % (шар ґрунту 0,3 м)
- •Орієнтовані норми зрошування (поливу) дощуванням в посівному відділенні розсадника на різних ґрунтах, м3/га
- •Рекомендовані терміни та орієнтовне число зрошень рослин в посівному відділенні залежно від їх вимогливості та фази розвитку
- •Питання для самоконтролю
- •6.1. Генеративне (насіннєве) розмноження деревних рослин (вирощування сіянців)
- •6.1.1.Репродуктивна здатність та види плодів дерев і чагарників
- •Вік вступу в пору плодоношення (насіннєношення) деревних рослин, років
- •6.1.2. Селекційний відбір деревних рослин і насаджень для заготівлі насіння
- •6.1.3. Достигання насіння, облік врожаю, заготівля, приймання та переробка насіннєвої сировини
- •Фрагмент шкали п. Раца з оцінки майбутнього врожаю деревних рослин за кількістю плодів (зав’язі) на 1 м гілки
- •Терміни дозрівання та збору плодів і насіння
- •6.1.4. Апробація посівних якостей, зберігання і транспортування насіння
- •Рекомендована для зберігання вологість насіння окремих деревних рослин
- •6.1.5. Підготовка насіння до висіву
- •Класифікація органічного спокою насіння деревних рослин (за м. Г. Ніколаєвою, 1979)
- •Питання для самоконтролю
- •6.2. Виробництво сіянців у відкритому ґрунті посівного відділення
- •6.2.1.Біоекологічні основи вирощування сіянців
- •6.2.2. Передпосівний обробіток ґрунту
- •6.2.3. Способи, види і схеми посіву
- •6.2.3. Строки сіяння, норми висіву та глибина загортання насіння
- •Вихід сіянців сосни при різних нормах висіву насіння
- •Норми висіву, глибина загортання та маса 1000 насінин основних деревних та чагарникових порід
- •6.2.4. Догляд за посівами до і після появи сходів
- •6.2.5. Особливості вирощування сіянців основних деревних порід у відкритому грунті
- •6.3. Вирощування сіянців у закритому ґрунті
- •Питання для самоконтролю
- •6.4. Вегетативне розмноження деревних рослин
- •6.4.1. Методи вегетативного розмноження
- •6.4.2. Розмноження не відділеними від рослин частинами
- •6.4.3. Розмноження відділеними від рослин частинами
- •6.4.4. Розмноження щепленням
- •1. Аблактування - щеплення зближенням двох кореневласних рослин.
- •2. Окулірування - щеплення однією брунькою (вічком).
- •3. Копулірування - щеплення живцем з 2-3 бруньками.
- •Мал. 6.31. Способи окулірування
- •Мал. 6.32. Копулювання живцем: 1 — просте; 2 — поліпшене
- •Мал. 6.35. Щеплення за кору
- •6.4.5 Мікроклональне розмноження деревних рослин.
- •Вибір рослини-донора, ізолювання експланта і отримання добре ростучої стерильної культури;
- •Мікророзмноження (максимальне отримання числа мериклонів);
- •Адаптація до субстрату та умов відкритого ґрунту.
- •Питання для самоконтролю:
- •7. Вирощування великомірного декоративного садивного матеріалу (саджанців, дерев) у відділі формування
- •7.1. Великомірний садивний матеріал та його класифікація
- •7.2. Види шкілок та загальні положення виробництва великомірного садивного матеріалу
- •Мал. 7.48. Схема розміщення саджанців з різним терміном вирощування в комбінованих шкілках
- •7.3.Основи агротехніки закладання декоративних шкілок та вирощування саджанців
- •7.4. Формування надземної частини та кореневої системи саджанців
- •7.4.1. Теоретичні основи обрізки деревних рослин
- •7.4.2. Особливості формування надземної частини чагарників
- •7.4.3. Особливості формування надземної частини саджанців дерев
- •7.5. Технологічні особливості виробництва великомірного садивного матеріалу окремих видів
- •7.5.1. Особливості вирощування саджанців для лісокультурних цілей
- •7.5.2.Особливості вирощування декоративних саджанців для озеленення та садово – паркового будівництва
- •7.5.3. Особливості вирощування щепленого садивного матеріалу
- •Підщепи та рекомендовані способи щеплення форм та сортів декоративних і плодових деревних рослин
- •7.5.4.Особливості вирощування дерев і чагарників архітектурних форм
- •Питання для самоконтролю
- •8.Виробництво садивного матеріалу із закритою кореневою системою
- •8.1. Загальні засади виробництва садивного матеріалу із закритою кореневою системою
- •1. Організаційні:
- •2. Агротехнічні:
- •3. Технологічні:
- •4. Економічні:
- •8.2.Види садивного матеріалу із закритою кореневою системою та технологічні особливості його виробництва
- •8.2.1.Класифікація садивного матеріалу та його основні ознаки
- •8.2.2.Технічні ознаки ємностей та контейнерів
- •Розмір та об’єм вітчизняних квадратних контейнерів “Квадра” для вирощування декоративного садивного матеріалу
- •8.2.3.Компоненти субстрату та вимоги до нього
- •Основні характеристики верхового і перехідного торфу (німецький стандарт 11 540, за Крюссманом,1997)
- •8.3. Технологічні особливості виробництва садивного матеріалу із закритою кореневою системою різного призначення
- •8.3.1. Загальні положення організації виробництва декоративного садивного матеріалу в контейнерній культурі
- •Питання для самоконтролю
- •9. Виробництво садивного матеріалу у маточному відділі
- •9.1. Призначення та структура відділу
- •Середній вихід живців з одного маточного дерева
- •9.3. Колекційне відділення розсадника та його значення
- •Питання для самоконтролю
- •10.Інвентаризація, викопування, зберігання і транспортування садивного матеріалу
- •10.1. Інвентаризація садивного матеріалу
- •10.2. Викопування та зберігання садивного матеріалу
- •10.3. Транспортування садивного матеріалу
- •Питання для самоконтролю
- •11. Планування, організація, облік і контроль якості робіт у розсадниках
- •11.1. Планування і організація робіт
- •11.2. Облік і технічне приймання виконаних робіт
- •11.3. Організація праці на розсаднику.
- •Питання для самоконтролю
- •1. Загальні відомості та основи організації розсадника....
- •4.1. Агрохімічні основи застосування добрив............................................
- •5. Зрошення культур у відкритому грунті….....................
- •6. Виробництво садивного матеріалу у відділі
- •6.1.1.Репродуктивна здатність та види плодів дерев і чагарників..
- •7. Вирощування великомірного декоративного
- •8.Виробництво садивного матеріалу із закритою
- •9. Виробництво садивного матеріалу у
- •10. Інвентаризація, викопування, зберігання і
- •11. Планування, організація, облік і контроль
- •Технологічна карта первинного освоєння під розсадник
- •Розділ 2. Вибір місця та організація території
Вихід сіянців сосни при різних нормах висіву насіння
-
Норма висіву насіння на 1 пог. м., г
0.5
1,0
1,5
2,0
2,5
3,0
Вихід сіянців, млн. шт. /га
Валовий
0,40
0,95
1,60
1,80
1,95
2,05
в т.ч. стан-дартних
0,35
0,85
1,40
1,50
1,45
1,30
збільшенням маси насіння, що висівається понад норму, валовий вихід сіянців зростає менш інтенсивно ніж на попередньому відрізку, а вихід стандартних сіянців взагалі зменшується.
Норма висіву насіння деревних рослин залежить від ряду чинників. В найбільшій мірі вона залежить маси від 1000 насінин. Із зростанням маси 1000 насінин норма висіву збільшується і, навпаки.
Орієнтовні норми висіву насіння І класу якості та маса 1000 штук насінин наведені в таблиці 6.27.
Таблиця 6.27
Норми висіву, глибина загортання та маса 1000 насінин основних деревних та чагарникових порід
-
Порода
Маса 1000 насі-нин, г
Норма висіву, г/м, для зони
Глибина загортання насіння, см, для зони
лісової
лісосте-пової та степової
лісової
лісосте-пової та степової
1
2
3
4
5
6
Листяні деревні породи
Абрикос звичайний
1400
-
40
3-4
4-7
Акація біла
29
-
5
2-3
3-4
Береза повисла
0,17
2,5
3,5
Мульчуваня
Вишня звичайна
200
15
15
3-4
4-5
В’яз перистогіллястий
7
-
4
0,5-1,5
1-2
Гледичія колюча
175
-
10
3-4
4-5
Горіх волоський
9000
-
170
6-8
8-12
Горобина звичайна
3,6
0,8-1
1-2
0,5-1,5
1-2
Граб звичайний
83
4-5
5-6
3-4
4-6
Груша звичайна
24
1,8
2
2-3
3-4
Дуб звичайний
6000
125
125
5-7
7-10
Дуб червоний
5000
150
150
6-8
8-10
Гіркокаштан звичайний
10000
250
280
6-10
10-12
Клен гостролистий
130
10
12
3-4
4-5
Клен польовий
57
8
8
3-4
4-5
Клен татарський
40
5
5
3-4
4-5
Липа серцелиста
30
6
7
1,5-2
2-3
Тополя біла
0,4
0,5
0,6
Притрушування
Черешня
160
-
10
3-4
4-5
Шовковиця біла
1,5
1
1,5
0,5-1,5
1,5-2,5
Яблуня лісова
23
1,8
2
2-3
3-4
Ясен звичайний
70
8
8
3-4
4-5
Чагарникові породи
Акація жовта
28
3,5
4
2-3
3-4
Алича (слива розлога)
500
-
17
3-4
5-6
Бирючина звичайна
22
3
4
1-2
2-3
Бруслина бородавчаста
22
5
6
1-2
2-3
Бузина чорна
2,3
1,5
2
0,5-1,5
1-2
Глід одноматочковий
275
17
20
2-3
3-4
Жимолость татарська
3,1
1,2
1,5
0,5-1,5
1-2,5
Дерен справжній
230
-
15
3-4
4-5
Ліщина звичайна
960
40
45
4-5
5-6
Обліпиха крушиновидна
12
3
3,5
1-2
2-3
Скумпія звичайна
9
-
2
1,5-2
2-3
Смородина золотиста
2,5
0,4
0,5
0,5-1,5
1-2
Терен колючий
200
10
12
3-4
4-6
Шипшина собача
16
25
3
1-2
2-3
Шпилькові деревні породи
Кедр сибірський
217
20
25
2-4
2-4
корейський
500
30
35
3-4
3-4
Модрина сибірська
7
3
3,5
0,5-1,0
1-2
європейська
6
3
3,5
0,5-1,5
-
Сосна звичайна
6
1,5
2
0,5-1,5
1-2
кримська
18
-
3
0,5-1,5
1-2
веймутова
18
4
5
1-2
1,5-2
Туя західна
1,3
2
2,5
0,5-1,5
1-2
східна
24
-
4
1-2
2-2,5
Ялина звичайна
5,1
1,8
1,8
0,5-1,5
-
колюча
4,2
2,0
2,5
0,5-1,5
1-2
Ялиця білокора
11
5
5
0,5-1,5
-
кавказька
65
-
25
-
2-3
цільнолиста
32
10
12
0,5-1,5
-
Ялівець віргінський
26
8
8
1-2
2-3
У випадках, коли фактична маса насіння відрізняється від середньої, норму висіву уточнюють за формулою:
Н уточн = (Н табл х М факт)/М табл, де: [12]
Н табл – таблична норма висіву насіння, г/м;
М факт – фактична маса 1000 шт. насінин, г;
М табл – таблична маса 1000 шт. насінин, г.
Якщо висівають насіння ІІ і ІІІ класу якості, норми висіву для шпилькових рослин збільшують відповідно на 30 і 100%; для листяних, крім берези – на 20 і 60%; для берези – на 50 і 100%.
Глибина загортання насіння впливає на інтенсивність його проростання та час появи сходів (мал. 6.25). Глибоко загорнуте насіння краще забезпечене вологою і швидше проростає. В той же час вихід сходів глибоко посіяного насіння можливий лише при достатніх запасах поживних речовин. Неглибоко загорнене насіння може не прорости через висихання верхнього шару грунту.
Рис. 6.25. Вплив глибини загортання на проростання насіння.
Глибина загортання насіння визначається розміром насіння, грунтово-кліматичними умовами, строками і технологією висіву. Тому на легких і пухких ґрунтах насіння загортають глибше, ніж на важких. Глибше загортають насіння в засушливих умовах і незрошуваних розсадниках, ніж в умовах достатнього зволоження ґрунту або на зрошуваних розсадниках. При осінніх посівах насіння висівають на більшу глибину, ніж при весняних. Велике за розміром насіння висівають на більшу глибину, ніж дрібне. Практично глибина загортання насіння повинна у 3 - 4 рази перевищувати пересічний розмір насінини. Глибину загортання насіння зменшують при мульчуванні посівів, застосуванні при вирощуванні сіянців покриття, а також у широкоборозенкових посівах.