Заняття № 7 Тема: Жирні кислоти. Прості ліпіди

Актуальність теми: Ліпіди – велика група низькомолекулярних біоорганічних сполук різної хімічної природи, яких об’єднує спільна властивість – гідрофобність (нерозчинність у воді та інших полярних розчинниках). Вони виконують в організмі важливі і різноманітні функції, застосовуються як лікарські засоби та як їх компоненти. Знання структури і фізико-хімічних властивостей ліпідів необхідні для розуміння їх біологічної ролі та метаболічних процесів в організмі.

Навчальні цілі:

Знати: Структуру, фізичні і хімічні властивості та біологічну роль простих ліпідів.

Вміти: Записувати формули та рівняння реакцій простих ліпідів, проводити реакцію омилення, визначати йодне число олій.

Самостійна позааудиторна робота

1. Заповніть таблицю:

Класифікаційна група ліпідів	Продукти гідролізу	Біологічна роль/застосування
1. Прості ліпіди
1.1. Триацилгліцероли (нейтральні жири)
1.2. Цериди (воски)

2. Запишіть загальну формулу триацилгліцеролів. Визначіть їх хімічну природу.

3. Складіть формулу та напишіть рівняння реакції кислотного гідролізу тристеарину. Яким за консистенцією є даний нейтральний жир?

4. Складіть формулу та напишіть рівняння реакції гідрогенізації триолеоїлу. Де використовують цей процес?

5. Розшифруйте позначення, заповнивши таблицю за зразком:

ВЖК	Формула	Назва тривіальна	Назва за ІЮПАК	Насичена/ненасичена
С18:0	С17Н35СООН	Стеаринова кислота	н-Октадеканова	Насичена
С16:0
С20:0
С18:1
С18:2
С18:3
С20:4

6. Серед продуктів гідролізу ліпіду були гліцерол, олеїнова, пальмітинова та ліноленова кислоти. Складіть формулу вихідного ліпіду, напишіть рівняння реакції визначення його йодного числа. Що показує йодне число?

7. Підготуйте вихідні дані для оформлення протоколу лабораторних робіт.

Контрольні питання

1. Визначення, класифікація та функції ліпідів в організмі. Омилювальні ліпіди.

2. Прості ліпіди: хімічна будова, різноманітність.

3. Вищі жирні кислоти: будова, властивості. Значення поліненасичених ЖК.

4. Фізичні властивості нейтральних жирів. Консистенція жирів. За яких умов жири утворюють з водою емульсію? Яке значення має утворення емульсій для травлення жирів у ШКТ?

5. Хімічні властивості жирів. Реакції кислотного гідролізу, омилення (лужного гідролізу), гідрогенізації, окиснення («згіркнення жирів»).

6. Ступінь ненасиченості олій та йодне число олій.

7. Похідні арахідонової кислоти (ейкозаноїди): простагландини, простацикліни, тромбоксани, лейкотрієни, будова та біологічна роль.