Товари-замінники

Вивчення потреб

Навчання та підготовка кадрів

Р

Е

Б

И

Відсутність-технології

Деталізація потреб

Здатність адаптувати технології

- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -

О

Оцінка технології

Можливість адаптації технології

Ц

І

Н

К

А

- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -

П

Л

А

Планування передачі технології

Вимоги до кваліфікації робочої сили

Н

У

В

А

Н

Н

Я

- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -

Здійснення трансферту

технології

Технологічна підтримка

В

П

Р

О

Контроль та модернізація технології

В

А

Д

Ж

ЕННЯ Рис. 5.1 Процес передачі технології

Визначення ціни трансферту

Технологія є товаром, тому важливим елементом процесу передачі технології є визначення її ціни. Вона встановлюється в ході переговорів між продавцем та покупцем з врахуванням оцінки видатків та вигод від угоди обох сторін.

Економічна доцільність продажу технологій визначається:

• отриманням прибутку від розробки нової технології;

• отримання додаткового прибутку від продажу технології, яка вже розроблена та використовується;

• запобігання незаконного використання іноземними компаніями запатентованої технології;

• збільшення експорту за рахунок реалізації “експорт-ефекту”;

• встановлення контролю над зарубіжною фірмою-покупцем технології;

• завоювання нових ринків;

• зняття проблем, що пов¢язані з експортом продукції, що виробляється за даною технологією;

• забезпечення доступу до іншого нововведення через перехресне ліцензування;

• передача науково-технічного досягнення іншому партнеру – можливість для подальшого удосконалення даної технології за участю партнера-покупця.

Економічна доцільність придбання технології залежить від досягнення наступних цілей:

• забезпечення доступу до вже запатентованого нововведення вищого технічного рівня;

• економія витрат на проведення власних НДДКР;

• зниження ризику невдачі при самостійній розробці необхідної технології;

• зниження видатків на імпорт товару, що виробляється по даній технології;

• можливість використання доброї репутації та авторитету ліцензіара;

• використання товарного знаку, реклами та інше;

• забезпечення можливості в випадку необхідності скористуватися послугами технічних спеціалістів ліцензіара;

• розширення експорту продукції.

Планування і організація міжнародних нддкр

При плануванні міжнародних НДДКР вирішують наступні завдання:

• розміщення науково-дослідницьких підрозділів;

• рішення про те розробляти самим продукт чи купувати;

• вибір майбутнього напрямку досліджень;

• розміщення людських і фінансових ресурсів в різних країнах.

Вибір місця є дуже важливим і носить стратегічний характер, оскільки враховує необхідність максимального використання переваг спеціалізації та місцевих умов.

При виборі місця враховується:

• близькість до підрозділів, що виконують функції постачання, виробництва та збуту;

• близькість до потенційного клієнта;

• наявність місцевих ресурсів (капіталу та персоналу);

• необхідні мінімальні розміри дослідницького підрозділу, щоб постійні видатки не були дуже високими.

Для вибору місця розташування НДДКР розроблено різні моделі: технологічна крива, матриця технологічного портфелю, модифікована модель конкуренції М. Портера і інші.