ЗанятТя № 6. Аналіз власного капіталу

Завдання 1,2,3

Для аналізу динаміки та структури власного капіталу за даними першого розділу пасиву балансу складається таблиця, де відображуються питома вага кожної статті власного капіталу та показники динаміки капіталу (абсолютне та відносне відхилення).

Завдання 4

Вплив факторів на ефективність використання власного капіталу здійснюється найчастіше за допомогою моделі Дюпона (див. завдання для заняття 3).

Завдання 5,6

Вплив зміни власного капіталу на фінансову незалежність підприємства здійснюється проведенням факторного аналізу коефіцієнта фінансової незалежності (концентрації власного капіталу):

Кфн=Власний капітал/Валюта балансу

Цей показник характеризує, скільки власного капіталу приходиться на кожну гривню майня підприємства. Оптимальний рівень цього показника від 0,5 до 0,8.

Далі аналізують уже суто власний капітал, тобто вивчають причини його зміни протягом звітного періоду.

Такий аналіз здійснюється на основі «Звіту про власний капітал», ф. 4.

Для проведення аналізу необхідно передовсім ознайомитися зі змістом окремих складових власного капіталу і детально вивчити зміст кожної статті форми 4 «Звіт про власний капітал».

Розглянувши зміст статей звіту про власний капітал, необхідно проаналізувати рух власного капіталу підприємства за звітний період, розрахувати та проаналізувати основні показники цього руху.

• Коефіцієнт надходження капіталу:

Кн = [Кн₁] : [ЗКк₂],

де Кн₁ — надходження капіталу за звітний період;

ЗКк₂ — залишок капіталу на кінець звітного періоду.

• Коефіцієнт використання капіталу:

Кв = [Кв₁] : [ЗКн₂],

де Кв₁ — використання капіталу за звітний період;

ЗКн₂ — залишок капіталу на початок звітного періоду.

Аналізуючи власний капітал, необхідно звернути увагу на спів­відношення коефіцієнтів надходження й використання капіталу. Коли значення коефіцієнтів надходження більші, ніж коефіцієнтів використання, то це означає, що на підприємстві відбувається процес нарощування власного капіталу, і навпаки.

Наступним етапом аналізу використання капіталу є аналіз ефек­тивності його використання. Ефективність капіталу найліпше характеризується його рентабельністю. Рівень рентабельності капіталу вимірюється відсотковим відношенням балансового прибутку до величини капіталу.

ЗанятТя № 7. Аналіз оборотності оборотних засобів

Для аналізу ефективності використання оборотних коштів використовують наступні показники:

1. Коефіцієнт оборотності, який розраховується шляхом ділення вартості реалізованої продукції за діючими оптовими цінами за певний період на середній залишок оборотних коштів за той самий період. Коефіцієнт оборотності показує, скільки оборотів здійснили оборотні кошти за певний період, і розраховується за формулою:

де Коб — коефіцієнт оборотності, оборотів;

ВР — вартість реалізованої продукції, грн;

ОК — середній залишок оборотних коштів, грн.

Середній залишок оборотних коштів розраховують за формулою середньої хронологічної.

2. Показником, оберненим коефіцієнту оборотності, є коефіцієнт завантаження оборотних коштів, який показує, скільки оборотних коштів припадає на одну грошову одиницю (гривню) реалізованої продукції за певний період. Величина цього показника обчислюється за формулою:

3. Тривалість одного обороту (швидкість обороту) оборотних коштів визначається за формулою :

Тоб = Д/Коб,

де Тоб — тривалість одного обороту, днів;

Д — дні періоду.

4. Для характеристики економічної ефективності використання оборотних коштів може бути використаний показник віддачі (рентабельності) оборотних коштів, котрий являє собою відношення прибутку від реалізації продукції до середніх залишків оборотних коштів:

Рок = Пр/ОК,

де Рок — рентабельність оборотних коштів, %;

Пр — прибуток від реалізації продукції, грн.

Показники оборотності оборотних коштів можуть розраховуватися за всіма оборотними коштами, що беруть участь в обігу за окремими їхніми елементами.

Зміну оборотності оборотних коштів виявляють через порівняння фактичних показників з плановими або показника попередній період.

Порівнюючи показники оборотності коштів, виявляють прискорення її чи сповільнення. Унаслідок прискорення оборотності оборотних коштів частина їх вивільняється, а при сповільненні в обороті залучаються додаткові кошти. Вивільнення оборотних коштів завдяки прискоренню їх оборотності може бути абсолютним або відносним.

Абсолютне вивільнення оборотних коштів відображує пряме зменшення залишків оборотних коштів порівняно з їх нормативом (або із залишками попереднього періоду) при збереженні або підвищенні обсягів реалізації продукції за розрахунковий період. Відносне вивільнення оборотних коштів з обороту відображає стабільність або зростання оборотних коштів при зростанні обсягів реалізації продукції. При цьому темпи зростання обсягів реалізації продукції випереджають темпи зростання залишків оборотних коштів.

Сума вивільнених оборотних коштів може бути розрахована за формулою:

ОКвт = Вр × (Т1 – Т0)/Д,

де ОКвт — сума вивільнених оборотних коштів, грн;

Вр — обсяг реалізованої продукції за розрахунковий період, грн;

Т0 і Т1 — тривалість обороту відповідно в попередньому та розрахунковому періодах, днів.

Ефективне використання оборотних коштів є одним із першочергових завдань підприємства в сучасних умовах; забезпечується це прискоренням їхньої оборотності на всіх стадіях кругообігу.

Для оцінки ефективності використання окремих елементів оборотних коштів розраховуються коефіцієнт оборотності та тривалість одного обороту за відповідними елементами.

Найважливішою характеристикою операційного циклу, що суттєво впливає на обсяг, структуру й ефективність використання оборотних активів, є його тривалість. Вона включає час від моменту витрати підприємством коштів на придбання вхідних запасів матеріальних оборотних активів до надходження грошей від дебіторів за реалізовану їм продукцію.

Формула, за якою розраховується тривалість операційного циклу підприємства, має такий вигляд:

ТОЦ = ПОга + ПОмз + ПОгп + ПОдз + ПОнв, де

ТОЦ – тривалість операційного циклу підприємства, в днях;

ПОга – період обороту середнього залишку грошових активів, включаючи в

них короткострокові фінансові вкладення в днях;

ПОмз – тривалість обороту запасів сировини, матеріалів та інших

матеріальних факторів виробництва у складі оборотних активів, у днях;

ПОгп – тривалість обороту запасів готової продукції, у днях;

ПОдз – тривалість оплаченої дебіторської заборгованості, у днях;

ПОнв – тривалість обороту незавершеного виробництва, у днях. 

Для розрахунку впливу факторів на зміну тривалості операційного циклу використовується спосіб ланцюгових підстановок.