- •Міжнародні відносини: суть, принципи та суб’єкти.
- •14.Методологічна база та функції політології.
- •13. Судова влада в Україні.
- •14. Виборчі системи: сутність, переваги, недоліки.
- •Статус президента
- •Інститут виборів
- •Типологія і причини міжнародних конфліктів, проблема їх врегулювання.
- •Політична влада. Її форми і типи.
- •13)Політична участь як наслідок політичної соціалізації.
- •14)Авторитарний і тоталітарний режими
- •13)Суть, ознаки та типологія політичних партій.
- •14)Законодавча влада
- •13)Суб’єкти політики
- •14)Правова держава і громадянське суспільство.
- •13)Еліта як суб’єкт політики.
- •14)Форми державно-територіального устрою.
- •13)Політична діяльність
- •1.1.14)Політичне лідерство: теорії, концепції, система добору.
- •14)Типологія партійних систем
- •13)Громадянське суспільство суть ознаки та функції
- •14)Політична влада сутність ресурси ознаки та функції
- •13)Політична система суспільства сутність структура та функції
- •14)Ознаки та типологія республіканської та монархічної форми держави
- •13)Суть ознаки та різновиди тоталітарних режимів
- •14)Предмет та структура політології
- •13)Політика як суспільне явище
- •14)Поняття, типологія та функції політичних партій
14)Предмет та структура політології
Підходи до розуміння предмету політології:
1. Наука про державу. В античному світі приватне і політичне, державне життя існувало в нерозривній єдності. Інституціональним суб'єктом політики там була лише держава, оскільки інших розвинених політичних інститутів тоді ще не знали. Відповідно до цієї традиції науку про політику нерідко називають державознавством.
Однак у міру розмежування громадянського суспільства й держави, появи інституціональних засобів впливу цього суспільства на державу, вона стає наукою про політику в цілому.
2. Наука про владу.
3. Наука про політичну систему суспільства.
4. Наука про демократію.
5. Наука про політичну культуру.
Особливості політології як окремої науки про політику найповніше відображає категорія «політична система суспільства». Це інтегративна категорія, яка органічно поєднує всі інші категорії політології — політичні інститути, політичні відносини, політичні процеси, політичну культуру тощо, а тому є центральною у науці про політику.
Отже, політологія як наука про політику — це наука про політичну систему суспільства та її різноманітні підсистеми.
Основними структурними елементами політичної системи є політичні інститути і політичні відносини.
Політичні відносини — це відносини з приводу влади в суспільстві, а політика є діяльністю, спрямованою на завоювання, використання та утримання влади.
Тому політологія може бути визначена і як наука про владу в суспільстві.
Структура політології:
1. Теорія політики. Вона вивчає політику як цілісний предмет і має свої внутрішні структурні елементи:
- концепції політики і влади;
- теорії політичної системи і процесів;
- моделі політичної участі й лідерства;
- теорії формальних і неформальних інститутів політики (державознавство, партологія, концепції груп інтересів, бюрократії та еліт);
- теорії міжнародних відносин і зовнішньої політики.
Теорія політики складає основний зміст політології як навчальної дисципліни.
2. Прикладна, або практична, політологія є тією галуззю науки про політику, яка безпосередньо стосується процесів здійснення політики. Вона є сукупністю теоретичних моделей, методологічних принципів, методів і процедур дослідження конкретних програм і рекомендацій, орієнтованих на практичне використання, досягнення реального політичного результату.
Основний зміст прикладної політології складає розробка політичних технологій:
- прийняття політичних рішень;
- проведення виборчих кампаній, політичної реклами;
- врегулювання політичних конфліктів;
- проведення політичних переговорів;
- лобіювання тощо.
Практична політологія проводить також політичні прогнозування, планування й консультування, методику розробки експертно-аналітичних матеріалів і політичних документів та ін.
3. Порівняльна, або компаративна, політологія, яка проводить порівняльні дослідження політичних явищ і процесів різних держав, регіонів та епох.
Залежно від ступеня узагальненості знань про політику у структурі політології виокремлюють:
- загальну політологію, що вивчає історію і теорію політики, виробляє теоретичні й методологічні основи політичної науки;
- теорії середнього рівня — про владу, політичну систему, політичні процеси, політичне лідерство, політичну культуру тощо.
Білет 20
1.Згідно з функціональним підходом до з’ясування сутності політики випливає твердження: ”політика-це ремесло володарювання”: Ні
2.Елітаризм не сумісний з демократією: Так
3.Суспільно-політичний рух-це форма суспільно-політичної активності громадян, спрямована на захист їхніх інтересів або на вирішення певної суспільно значимої проблеми:Так
4.В Україні на парламентських виборах діє мажоритарна виборча система: Ні
5.Політичний процес-це: 3)функціональна характеристика політичної системи.
6.Що характеризує антрепренерську систему рекрутування політичних лідерів: 2)широкий електорат 4)пріоритетність особистих якостей у вимогах до претенлента 5)висока конкурентність і відкрите суперництво
7.До складних форм державно-територіального устрою відносять: 1)конфедерації, 3)імперії, 4)федерації.
8.Згідно мажоритарної системи абсолютної більшості переможцем стає кандидат, який: 1)набрав більше половини голосів виборців, 2)набрав більше встановленої законодавством кількості голосів виборців
9.Яка з ознак зумовлює віднесення партійної системи до числа двопартійних: 1)наявність лише двох партій, 3)багатопартійна система, за якої лише дві партії поперемінно перемагають на виборах і одноосібне формують уряд, 4)двоблокова система.
10.Основні напрямки зовн. політики України, в яких викладено концепцію зовнішньополітичної діяльності держави, Верховна Рада схвалила: 6)28 червня 1996р. 11.Глава держави у парламентських республіках: 1)обирається парламентом або спеціальним органом.
12.Членами яких міжнародних урядових організацій є Україна: 1)ООН, 2)ЮНЕСКО, 3)МАГАТЕ, 4)Рада Європи, 6)ОБСЄ
