15 Правил успіху нововведення Купера

1. Унікальний (переважаючий) товар, який приносить споживачу додаткові переваги

2. Потужна маркетингова орієнтація на ринок і клієнта

3 . Глобальна концепція товару, який первісне орієнтований на міжнародний ринок

4. Інтенсивний первісний аналіз: ще до початку розроблення виділяються відповідні ресурси на всебічне техніко-економічне обґрунтування

5. Точне формулювання концепції: перелік конкретних завдань, вибір цільового ринку, набору властивостей і позиціювання товару

6. Структурований план освоєння: перехід від наміченого позиціювання до плану операційного маркетингу в термінах ціни, збуту і комунікації

7. Міжфункціональна координація: НДЦКР — виробництво — маркетинг

8. Підтримка керівництва: спеціальна структура підтримки інновації, ресурси і правильне сприйняття процесу

9. Використання синергії: реалізувати сильні сторони, використовуючи технологічний і комерційний синергізм

10. Привабливість ринків

11. Попередній відбір: успіх і провал можна передбачити

12. Контроль за перебігом розроблення: дуже важливо для успіху

13. Доступ до ресурсів: необхідно мати певні кадрові, фінансові і технічні ресурси

14. Чинник часу: швидкий вихід на ринок

15. Багатоступінчаста процедура: корисно розробляти поетапно

Дослідження Буза, Аллена і Хемілтона у США виявили такі основні

чинники успіху нововведень:

• адаптивність товару до вимог ринку;

• технологічна перевага товару;

• підтримка інновації керівництвом фірми;

• використання оцінних процедур;

• сприятливе конкурентне середовище;

• відповідність організаційної структури.

Але новаторство може бути справою досить ризикованом. На ринку товарів широкого вжитку зазнають невдачі 40—80 % пропонованих новинок, на ринку товарів промислового призначення — 20 %, на ринку послуг — 18 %.

Основні причини невдалих проектів:

- недостатній ступінь вивчення (дослідження ринку);

- переоцінка обсягу ринку;

- невдалі результати НДДКР;

- невдале визначення ціни;

- недостатня реклама;

- неправильне позиціювання новинки на ринку;

- неправильна оцінка витрат на здійснення проекту;

- недостатня оцінка ступеня конкуренції.

Дослідження англійського ринку виявило такі причини невдалих інновацій:

- скорочення життєвого циклу товарів;

• зростання витрат на дослідження новацій;

• глобалізація конкуренції;

• збільшення сегментованості ринків;

• зростання пропозицій нових товарів;

• жорсткість законодавчих актів про охорону природного середовища і

захист прав споживачів;

• зменшення рентабельності торгових марок підприємств (компаній)

послідовників;

• зволікання з розробленням інновацій

Таким чином, виникає дилема: з одного боку, розробляти нові товари необхідно, а з іншого - шансів на успіх не так вже багато.

У зв'язку з вищевикладеним саме малі інноваційні організації найбільш ефективні, тому що для них характерна відсутність строго формалізованих структур керування, що забезпечує швидкість і гнучкість у прийнятті рішень

Найбільш важливим елементом системи підвищення ефективності творчості є використання певних методів генерації нових ідей у керівників і спеціалістів. У цьому зв'язку розглянемо основні положення і методи організації колективного та індивідуального пошуку нових творчих ідей у науковій та інженерній діяльності. Специфічною особливістю найкращого рішення технічного завдання є складання образної моделі явища, не повністю забезпеченої наявними даними.

Класифікація основних методів, які сприяють генерації нових ідей, підвищенню творчої активності наукових та інженерно-технічних робітників, які займаються створенням і освоєнням випуску нових виробів, подана на рис. 1.2.

За характером використання вони можуть бути розподілені на дві основні групи: методи колективного та індивідуального пошуку.

До методів колективного пошуку нових ідей належать:

1.Метод мозкового штурму - процес генерації ідей, пов'язаний із виникненням пропозицій, які навіть їх авторові можуть видаватись сумнівними. Якщо при цьому автор боїться потрапити під критику опонентів, він може побоюватися виказувати свою думку. Крім того, відомо, що одні люди за складом розуму гарно генерують ідеї, але погано їх аналізують, а інші, навпаки, більш схильні до критичного аналізу чужих ідей, ніж до генерації власних.

Бажаючи усунути перешкоди, що викликані страхом критики при генеруванні ідей, і забезпечити їх оперативний об'єктивний аналіз, американський психолог А. Осоорон 1953 р. класифікував ці процеси, розподіляючи їх учасників на дві групи. Одна група тільки пропонувала ідеї, а друга - лише аналізувала запропоновані ідеї. Обидві групи працюють у двох суміжних приміщеннях, не спілкуючись між собою. Вони беруть участь повноправно у вирішенні завдання, що перешкоджає появі відчуття чужих ідей

Для ефективного застосування методу мозкового штурму слід чітко уявляти його можливості, знати, як і коли доцільно використовувати, і дотримувати таких основних правил:

- група генераторів ідей повинна формуватися з людей різноманітних спеціальностей і досвіду;

- метод може давати кращі результати, якщо члени групи не зацікавлені особисто у вирішенні поставленого завдання. Вони повинні розуміти завдання, яке мають розв'язати, загальне уявлення про нього, але не обов'язково мати спеціальну підготовку в даній сфері. У цьому випадку їхні пропозиції можуть стати більш вільними від психологічної інерції та нетрадиційними. Так, для вирішення, наприклад, технічного завдання можуть бути запрошені біологи, психологи та ін. При цьому враховуються такі вимоги: висока професійна кваліфікація і здібність до творчого мислення;

- ідеї висловлюються вільно, у тому числі фантастичні, жартівливі чи на перший погляд помилкові. Будь-які оціночні висловлювання недопустимі, ураховуючи схильність людини до критики, ця вимога - головна;

- повинна генеруватися достатньо велика кількість ідей. Основний принцип даного методу: ліпше десять зайвих ідей, ніж одна втрачена цінна ідея;

- бажано, щоб процес генерування був безперервним: одна ідея повинна слідувати за іншою і породжувати нову. Тому регламент часу на формулювання ідеї - одна-дві хвилини. Однак регламент повинен дотримуватись самими учасниками групи, а не адміністративно;

- у процесі експертизи всі запропоновані ідеї мають право на обговорення й аналіз, навіть ті, які на перший погляд не заслуговують уваги;

- оптимальний кількісний склад групи генерації ідей - 6-10 осіб, а тривалість процесу - не більше однієї години.

Цей метод дає більш ефективні результати у вирішенні неточних і спеціальних завдань.

2. Синектика. Як правило, пошук рішення можна розподілити на такі стадії, як:

- ознайомлення з проблемою;

- уточнення ситуації;

- порівняння об'єкта з аналогічним з іншої галузі;

- напрацювання деяких суб'єктивних відчуттів;

- застосування символічної аналогії;

- використання певних фантастичних ідей.

Метод синектики - це поєднання різноманітних поглядів на один і той же предмет чи явище, що дає позитивні як основні, так і побічні результати. Є удосконаленням методу мозкового штурму. Штурм веде постійна група. Допустима критика ідей.

Учасниками колективного пошуку ідей можуть бути ефективно використані методи індивідуального пошуку, до яких належать:

1. Метод систематичного дослідження нових комбінацій компонента завдання, що вирішується. Процес створення винаходу носить евристичний характер, причому винахідник, працюючи над розв'язанням того чи іншого завдання, як правило, доходить до нової ідеї несвідомо.

Іноді нове рішення є оригінальним сполученням раніше відомих елементів, які становлять складний технічний об'єкт, або результат об'єднання різних ідей чи процесів. Таким чином, цілеспрямоване дослідження нових сполучень може стати ефективним методом формування ідеї на рівні винаходу. При цьому природним є бажання напрацювати для кожного завдання повний перелік можливих варіантів її рішення. Ризик упустити що-небудь зводиться до мінімуму.

Метод напрацювання повного списку можливих варіантів вирішення завдання був запропонований у 1939 р. швейцарським ученим Ф. Цвіккі. Сутність методу полягає у побудові багатомірних таблиць, осями яких стають основні показники сукупності об'єктів, що розглядають, і в подальшому виборі всіх можливих сполучень цих значень. Цей метод дозволяє логічно організувати ідеї. Цвіккі описав метод напрацювання повного списку можливих варіантів вирішення завдання так:

- дається точне формулювання проблеми, яка підлягає рішенню, чи точне визначення класу обладнання, яке вивчається;

- точне формулювання проблеми, яка підлягає вирішенню, автоматично розкриває важливі характеристики проблеми, від яких залежить розв'язання проблеми. Наступний етап, таким чином, полягає у вивченні всіх важливих показників чи елементів;

- кожний показник має певну кількість К . різних незалежних вла-

Якщо в кожному рядку обвести кружком один з елементів, а потім поєднати всі обведені елементи, то кожний одержаний ланцюжок буде представляти можливий варіант вирішення проблеми.

До цього моменту не слід ставити питання про цінність того чи іншого рішення. Однак тільки-но будуть одержані всі рішення, їх можна зіставити з будь-якою системою критеріїв. Визначення функціональної цінності всіх одержаних рішень - це четвертий і головний крок аналізу;

- останній крок - вибір найбільш бажаних конкретних рішень та їх реалізація".

Оскільки складання варіантів рішення з окремих значень показників подібне формуванню речень з окремих слів, Цвіккі назвав метод "морфологічним", а багатомірну таблицю показників - "морфологічною скринькою".

Природно, що деякі рішення можуть лишитися сенсу в подальшому аналізі, однак інші, навпаки, будуть новими або революційними. Велика кількість можливих рішень може відштовхнути від застосування методу. Проте морфологічний метод дозволяє структурувати мислення, виявити нові сполучення.