Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
готовие ответи управл.персоналом.docx
Скачиваний:
10
Добавлен:
16.08.2019
Размер:
84.03 Кб
Скачать
  1. Особливості управління персоналом в управлінні кадровим резервом.

Кадровий резерв – групи працівників, потенційно здатних до керівної діяльності, які після відповідної цілеспрямованої підготовки можуть бути висунуті на керівні посади. Основні етапи формування кадрового резерву: 1. Розробка прогнозу змін, що можуть відбутися в керівному складі організації, а також серед спеціалістів певних функціональних галузей діяльності. 2. Попередній відбір кандидата до резерву. 3. Отримання інформації про ділові, професійні та особисті якості кандидата. 4. Остаточне формування кадрового резерву. Основними критеріями при підборі кандидатів до кадрового резерву керівників є наступні: 1. Відповідний рівень освіти та професійної підготовки. 2. Досвід практичної роботи з людьми. 3. Організаторські здібності. 4. Особисті якості кандидата. 5. Стан здоров'я. Основні джерела формування кадрового резерву керівника: 1. Висококваліфіковані спеціалісти. 2. Керівники низової ланки управління. 3. Заступники керівників підрозділів. План роботи з резервом на керівні посади складається з наступних етапів: 1. Визначення потреби в керівних кадрах. 2. Підбір і визначення керівних кадрів. 3. Комплектація резерву і його затвердження. 4. Робота з резервами керівних кадрів. 5. Контроль за підготовкою резервів керівних кадрів. 6. Визначення готовності резерву до зайняття посади.

  1. Особливості управління персоналом в управлінні соціальним розвитком організації.

Найбільш загальні 3 задачі управління персоналом: забезпечення кадрами, ефективне використання кадрів, професійний і соціальний| розвиток кадрів. Всі служби управління персоналом формуються| виходячи саме з цих цілей. Одна з найбільш важливих останніх| розробок в області управління людськими ресурсами пов’язана |зі створенням програм і методів підвищення якості трудового життя. Дж.Р. Хек ман і Дж. Ллойд Саттл визначають якість трудового життя як «той ступінь|міру|, до якого члени виробничої організації можуть  задовольнити свої важливі|поважні| особисті|особові| потреби за допомогою роботи в цій організації». Висока якість трудового життя повинна характеризуватися наступним: 1|. Робота має бути цікавою. 2. Робітники|робочі| повинні отримувати справедливу винагороду і визнання|зізнання| своєї праці. 3. Робоче середовище має бути чистим, з|із| низьким рівнем шуму і гарним освітленням. 4. Нагляд з боку керівництва має бути мінімальним, але здійснюватися завжди, коли в ньому виникає необхідність. 5. Робітники повинні брати участь в ухваленні рішень, що зачіпають їхню роботу. 6. Мають бути забезпечені гарантії роботи і розвиток дружніх взаємовідносин з|із| колегами. 7. Мають бути забезпечені засоби побутового і медичного обслуговування. Якість трудового життя можна підвищити, змінивши будь-які організаційні параметри, що впливають на людей. Це включає децентралізацію| влади, участь в питанні керівництва,  навчання, підготовку| керівних|провідних| кадрів, програми управління просуванням по службі, навчання|вчення| працівників методам ефективнішого спілкування і поведінки в колективі. Всі ці заходи направлені|спрямовані| на те, щоб дати| людям додаткові можливості|спроможності| для задоволення своїх активних| особистих|особових| потреб|нужди| при одночасному підвищенні ефективності діяльності| організації.