7. Стратегія інноваційних дослідницьких організації. Експлеренти

Фірми-експлеренти — в основному невеликі організації. їх головна роль в економіці — інноваційна, полягає в створенні радикальних, «проривних» нововведень: нових продуктів і нових технологій у всіх галузях народного господарства. Як творці радикальних нововведень фірми-експлеренти, або так звані «хитрі лисиці», відрізняються своєю цілеспрямованістю, відданістю ідеї, високим професійним рівнем співробітників і лідера, великими витратами на НДДКР.

В Україні продуцентом фірм-експлерентів є оборонний комплекс. Навіть через 10 років після початку конверсії оборонні підприємства просто начинені різними технологічними розробками, за допомогою яких можна революціонізувати багато галузей виробництва. Про це переконливо свідчать численні нагороди, одержувані нашими виробниками (в Чернівцях ЦКБ „Ритм”, ВАТ „Гравітон”) на міжнародних науково-технічних ярмарках, «відплив умів» за межі України.

Фірма-експлерент в своєму розвитку спочатку створюється або існує як компанія- піонер, яка нічим, окрім одержимості ідеєю, не відрізняється від безлічі інших дрібних і середніх фірм. Проте вона веде настирний пошук принципово нових технічних рішень. Всі засоби, здебільшого позичені, витрачаються на дослідно-конструкторські роботи. На ринок спочатку ніщо не надходить. Хочемо зазначити, що інноваційний бізнес — це не заняття чистою наукою або винахідництвом, хоча все це важливо. Діяльність фірми підпорядковується головній меті — підготовці конкурентоспроможного нового товару. І цей підготовчий, по суті доринковий, етап має прихований характер.

Дональд Т. Валентайн, один з батьків-засновників плеяди фірм-експлерентів і галузі електроніки і виробництва комп'ютерів, в 1983 р. вивчив можливість своєї участі у фінансуванні модного тоді біотехнологічного бізнесу. Результат був негативним. Не існувало ринку; було виявлено дуже мало проблем, які можна вирішити за допомогою подібної технології; на чолі проектів стояли учені. Валентайн відмовився від фінансування. І, як з'ясувалося, з повною підставою: протягом перших трьох років 90% компаній розорилося і принаймні до 1990 р. галузь оцінювалася як неприбуткова.

На першому етапі фірми-піонери, що беруться за важку і ризиковану справу упровадження або комерціалізації відкриття і винаходу, потребують підтримки. В останні десятиріччя, коли з'явилися технологічні центри і парки, венчурний капітал, ситуація змінилася на краще. Підтримка фірм-експлерентів набула організованого характеру. Неминучий при фінансуванні експлерентів інноваційний ризик знижується за допомогою різних способів.

Пряму конкуренцію гігантів витримують лише дуже небагато експлерентів. Виснаження ресурсів ще довгий час позначається на стані фірми і робить його нестійким, є об’єктом поглинання.

Фірма-експлерент не відноситься до втрати самостійності як до трагедії. Батьки- засновники фірми при «дружньому захопленні» звичайно залишаються керівниками підрозділів, а за свої акції одержують щедру компенсацію. Головний же виграш полягає в появі доступу до ресурсів крупної фірми, без яких надійний успіх часто неможливий.

Одна з найуспішніших комп'ютерних фірм США — Compaq Computer вже на ранніх етапах свого існування висунула гасло: «Ми є не дрібною фірмою з великими планами, а крупною компанією у стадії формування».