- •Лекція 2. Паблік рилейшнз у системі управління ринковою діяльністю підприємства
- •1. Паблік рилейшнз як маркетингова комунікативна політика
- •2. Актуальність та зміст пр
- •3. Відмінні особливості пр від інших видів управлінської діяльності
- •4. Основними завданнями пр у системі управління ринковою діяльністю підприємства
- •5. Легітимність підприємства
- •6. Види управлінських рішень відносно паблік рилейшнз
- •Функції паблік рилейшнз в системі управління ринковою діяльністю підприємства
- •8. Спрямування діяльності пр у бізнесі
2. Актуальність та зміст пр
Актуальність паблік рилейшнз на українському ринку обумовлена ще і властивою співвітчизникам колективістською психологією та глобалізацією ринків товару, праці і капіталу. Ведення бізнесу в Україні на рівні вимог світової конкурентоспроможності в умовах глобалізації припускає компетентне використання українськими підприємствами засобів паблік рилейшнз. Таким чином, для успішного функціонування підприємства в ринкових умовах однією із найважливіших передумов є формування його позитивного іміджу серед громадськості, тобто кола людей, об’єднаних певними характеристиками, з якими підприємству необхідно співробітничати для досягнення своїх цілей. До кола таких людей належать не тільки споживачі, працівники підприємств-партнерів, організацій виконавчої влади та урядових структур, а й працівники окремої фірми.
Детальніший аналіз функцій паблік рилейшнз показує, що у найзагальнішому вигляді процес організації роботи у їх сфері складається з двох основних компонентів: з одного боку — це розроблення стратегії громадської діяльності організації, а з іншого — реалізація цієї стратегії. Отже, за своїм змістом паблік рилейшнз є складовою стратегії менеджменту і виконує подвійну функцію: з одного боку — це реакція на очікування тих, чия поведінка, судження, точки зору можуть вплинути на функціонування і розвиток підприємства, а з іншого — мотивація поведінки цих людей. Розроблення стратегій паблік рилейшнз передусім підпорядковане досягненню головної мети — гармонізації інтересів підприємства з інтересами тих, від кого залежить його розвиток. Досягнення цілей останнього вимагає від його керівництва розуміння взаємовідносин і цінностей людей, з якими воно спілкується. Самі цілі зумовлюються зовнішнім середовищем.
Від того, як чинять представники вищої ланки менеджерів, що вони говорять, залежать сприйняття та інтерпретація зусиль підприємства з паблік рилейшнз засобами масової інформації. Це означає, що паблік рилейшнз за своєю природою, змістом розв’язуваних питань безпосередньо пов’язані з функціями стратегічного менеджменту. Головним завданням фахівців цієї сфери є не виробництво кінцевої продукції підприємства, а забезпечення успіху загальної лінії ділової активності фірми. Вони відстоюють її політику, пишуть для вищого керівництва тексти виступів та інші матеріали, які мають бути оприлюднені, формують базу даних щодо проблем організації у цілому. Тобто результати зусиль таких людей вбудовуються у загальний процес вироблення і схвалення лінійним керівництвом ключових рішень організації. Громадська думка щодо певної організації, сформована в результаті дії фахівців з паблік рилейшнз, такою ж мірою впливає на її успіх, як і рівень модернізації технологічного устаткування, професіоналізм виробничого персоналу, питання ноу-хау, фінансове забезпечення, робота маркетингових служб та інших лінійних підрозділів.
3. Відмінні особливості пр від інших видів управлінської діяльності
Паблік рилейшнз за спрямуванням діяльності розрізняють на зовнішній і внутрішній. Зовнішній спрямований на встановлення тривалих партнерських стосунків підприємства із зовнішнім середовищем, внутрішній – на зміцнення стосунків у колективі підприємства, формування з нього цілісної команди для вирішення завдань організації. З погляду загальної теорії управління є пять відмінних особливостей ПР від інших видів управлінської діяльності.
1. У ПР-взаємодіях управлінню підлягають 2 об’єкти: громадськість і сама організація.
2. Об’єкти ПР-управління принципово відрізняються: сама організація є ієрархічно організованою і структурованою системою; громадськість, у широкому розумінні – слабоструктурована, з нечіткою ієрархією, проте вона має свої цілі і мотиви.
3. Об’єкти ПР-управління не рівнозначні. Сама організація виконує функції управляючої системи, а громадськість – управляємої. Найчастіше досягнення рівноправ’я серед ПР-об’єктів – це утопічна мета.
4. Управляюча система має діяти на управляєму так, щоб не відчувалися маніпуляції і директивний вплив на свідомість.
5. Найефективнішим способом структурування об’єктів у ПР-діяльності є формування єдиної системи, яка складається із трьох підсистем:
- управляючої („організація”);
- управляємої („громадськість”);
- координувальної („паблік рилейшнз”).
ПР узгоджує цілі підсистем, інтегрує і аналізує різні зворотні зв’язки, впливає на стан управляючої і управляємої підсистем, гармонізує відносини між ними. У той же час ПР не є управляючою системою у традиційному розумінні, тобто вона не виконує директивних управлінських впливів. Вона координує взаємодію, оптимізує інформаційні процеси між підсистемами, здійснює на них вплив, є активним посередником в узгодженні і формуванні нових інтересів. Виходить, що ПР в силу своїх функцій одночасно входять в управлінську систему і знаходяться над нею.