4.Облік витрат виробництва

В обліку витрати на виробництво розрізняються:

за місцем виникнення витрат;

за видами продукції, робіт, послуг;

за видами витрат;

за способом перенесення вартості на продукцію;

за ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат;

за календарними періодами.

Виокремлюють також:

витрати виробництва, цеху, дільниці, служби;

витрати на виріб, типові види виробів, групи однорідних виробів, разові замовлення; валову, товарну, реалізовану продукцію;

витрати за економічними елементами, витрати за статтями калькуляції;

витрати прямі, непрямі, умовно-змінні, умовно-постійні;

витрати поточні, одноразові;

витрати виробничі та невиробничі.

5.Облік кредитів та позик

Кредиторами виступають в основному банки, хоча вільні грошові ресурси стали з'являтися і у інвестиційних фондів, страхових компаній, великих організацій. Контингент позичальників найрізноманітніший: від фірм, які відкрилися «вчора», до солідних, зарекомендували себе компаній.  Кредитно-розрахункові відносини підприємств і кредитних установ будуються на добровільній основі, обопільної зацікавленості партнерів та дотримання принципів:повернення, терміновості, щільності і під забезпечення.  Кредитні відносини між сторонами відображаються в кредитному договорі, який укладається на рік або більш тривалий термін, якщо організація користується кредитомпостійно, і на більш короткий період - при тимчасової потреби в кредиті, або при видачі окремої позички.

Для отримання кредиту організація спрямовує банку обгрунтоване клопотання з додатком документів:  - Заявка;  - Завірені нотаріусом копії установчих документів (установчий договір, статут, свідоцтво про реєстрацію);  - Завірена нотаріусом картка (оригінал) із зразками підписів керівників і головного бухгалтера банку та печатки банку;  - Звітність підприємства. 

Відповідно до П(С)БО 11 “Зобов’язання” довгострокове зобов’язання за кредитною угодою, умови якої порушені, вважається довгостроковим, якщо:

  позикодавець до затвердження фінансової звітності погодився не вимагати погашення зобов’язання внаслідок порушення;

  не очікується виникнення подальших порушень кредитної угоди протягом 12 місяців з дати балансу.

Облік розрахунків за довгостроковими позиками банків та іншими залученими позиковими коштами , що не є поточними зобов’язаннями ведеться на рахунку 50 “Довгострокові позики”.

Рахунок 50 “Довгострокові позики” має такі субрахунки:

“Довгострокові кредити банків у національній валюті”

“Довгострокові кредити банків в іноземній валюті”

“Відстрочені довгострокові кредити банків у національній валюті”

“Відстрочені довгострокові кредити банків в іноземній валюті”

“Інші довгострокові позики в національній валюті”

 “Інші довгострокові позики в іноземній валюті”

6.Облік праці,її оплати.

Облік праці та її оплати — це важлива та складна ділянка обліку, оскільки потребує точних і оперативних даних, у яких ві­дображаються зміни в кількості працівників, затратах робочого часу, категоріях працівників, кодах виробничих витрат і здійснюється контроль використання трудових ресурсів.Оплата праці — це заробіток, обчислений, як правило, у грошовому виразі, який за трудовими угодами власник або уповноважений ним орган сплачує працівникові за виконану ним роботу чи надані послуги.

На підприємствах в основному використовують дві форми оплати праці: погодинну та відрядну. Погодинна форма оплати передбачає заробіток працівника залежно від відпрацьованого часу. Ця форма передбачає дві системи: просту погодинну та погодинно-преміальну оплату праці. Відрядна форма оплати обумовлює те, що заробітна плата робітників залежить від кількості виконаної роботи й розміру розцінки. Вона використовується в оплаті тим робітникам, праця яких підлягає нормуванню, і передбачає такі системи: пряму, преміальну, прогресивну, акордну.

Оплата праці поділяється на основну та додаткову заробітну плату, інші стимулюючі та компенсаційні виплати, що утворюють фонд оплати праці.