Тема 5. Структура ціни і формування її елементів

З даної теми передбачається вивчення таких питань:

• склад і структура ціни;

• витрати підприємства, як основа формування ціни;

• методи визначення в ціні прибутку;

• установлення цін (тарифів) з урахування податку на додану вартість(ПДВ);

• витрати що не включаються до собівартості реалізованої продукції.

Мета теми — допитися засвоєння студентами методичних підходів до ви­значення поелементного складу ціни.

Література для самостійного вивчення теми:

1. Герасименко В.В. Ценовая политика фирмы. - М: Финстатинформ, 1995.

2. Ерухимович І.Л. Ціноутворення: Навч. – метод. Посібник. – К.: МАУП, 1998. – 104 с.: іл.

3. Козлова И.Е., Энтов Р.М. Теория цены. - М.: Прогресс, 1990.

4. Котлер Ф., Армстронг Г. и др. Основи маркетинга: Пер. с англ. - 2-е европ. изд.- М; СПб; К.: Вильямс, 1999.

5. Тормоса Ю.Г. Ціни та цінова політика. - К.: КНЕУ, 2001.

6. Шкварчук Л.О. Ціни і ціноутворення: Навч. посібник. – К.: Кондор, 2003. – 214 с.

7. Яковлев Н.Я. Цены и ценообразование: Учебное пособие. – 3-е узд., переаб. и доп. – М.: Издательско-книготорговый центр «Маркетинг», 2001. – 106 с.

Термінологічний словник

Витрати змінні — вартісні витрати, що прямо залежать від зміни обсягів виробництва (сировина, матеріали, технологічна енергія, зарплата працівників тощо), але на одиницю продукції залишаються сталими.

Витрати постійні — вартісні витрати, що не залежать від зміни обсягів виробництва (амортизація, комунальні послуги, зарплата управлінського персоналу тощо), але на одиницю продукції, зокрема зі збільшенням виробництва, вони зменшуються.

Маржинальний дохід — фінансовий показник, який складається з постійних витрат та прибутку.

Надбавка торговельна — елемент ціни, який додається до ціни придбання торговельною організацією і складається з її витрат обігу, прибутку і ПДВ.

Націнка посередницько-збутова — елемент ціни, який додається до ціни придбання посередником з метою відшкодування особистих витрат, отримання прибутку та сплати ПДВ.

Структура ціни — відсоткове співвідношення елементів ціни в її абсолютному значенні.

Непрямі податки — податки, які включаються в ціну товару (мито, податок на додану вартість, акциз).

Прямі витрати — це витрати, які можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об'єкта витрат економічно доцільним шляхом. До прямих витрат належать витрати, пов'язані з виробництвом окремого виду продукції (прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці тощо), які можуть бути безпосередньо включені до її собівартості.

Непрямі витрати - витрати, що не можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об'єкта витрат економічно доцільним шляхом.

Продуктивні витрати — передбачені технологією та організацією ви­робництва.

Непродуктивні витрати — не обов'язкові, що виникають у ре­зультаті певних недоліків організації виробництва, порушення технології тощо.

Витрати на продукцію — це витрати, пов'язані з виробницт­вом. У виробничій сфері до таких витрат належать усі витрати (ма­теріали, зарплата, амортизація верстатів тощо), пов'язані з функ­цією виробництва продукції.

Витрати періоду — це витрати, що не включаються до вироб­ничої собівартості і розглядаються як витрати того періоду, в яко­му вони були здійснені.

Теоретичний матеріал

Склад ціни характеризується її економічними елементами (витрати, прибуток і т.і.), які виражені їх абсолютним значенням у грошовому вираженні.

Наприклад, склад роздрібної ціни включає в себе:

• витрати і прибуток підприємства-виробника

• витрати і прибуток постачальницько-збутових організацій

• витрати й прибуток підприємств роздрібної торгівлі

• непрямі подат­ки.

Необхідно пам'ятати, що формування ціни на будь-якій стадії товароруху завж­ди супроводжується нарахуванням податку на додану вартість.

ЦР = С + П + А + ПДВ + Нп + Нт

До складу витрат на виробництво і збут, які враховують при роз­рахунку оптової ціни підприємства, включають:

• собівартість продукції;

• адміністративні витрати;

• витрати на збут;

• фінансові витрати;

• інші операційні витрати.

Розрахункові й граничні нормативи рентабельності застосовують як інструмент визначення прибутку, який зараховується в ціну конкретного виробу:

де — норматив рентабельності, %.

Залежно від порядку формування цін прибуток може бути визначений нормативним або залишковим методами.

Податок на додану вартість визначається в ціні товару (послуги) за діючою ставкою до оподаткованого обороту, який не містить у собі цього податку, або інакше, до ціни, що враховує собівартість та прибуток. Якщо ціна встановлюється на підакцизний товар, то до оподаткованого обороту входить акцизний збір, а податок на додану вартість визначають за формулою

,

де — ставка податку на додану вартість, %.

У разі, коли продукція має відпускну ціну, до якої вже входить податок на додану вартість, то його величину в ціні визначають за формулою

Посередницько-збутові й торговельні надбавки складаються з таких елементів:

,

де — посередницько-збутова (торговельна) надбавка, грн.;

— витрати обігу посередницької (торговельної) організації, грн.

Тестові питання:

1. Відпускна ціна на підакцизний товар визначається за фор­мулою:

1. (С + П + А)*1,2.

2. (С + П)*А + ПДВ.

3. (С + П + А + ПДВ) * 1,2.

4. (С + П) * 1,2 + А.

2.Обов 'язковим елементом ціни є:

1. торговельна надбавка;

2. ПДВ;

3. акцизний збір.

3. З метою визначення ціни без ПДВ необхідно ціну, яка вклю­чає в себе цей податок:

1. поділити на 6.

2. поділити на 0,2.

3. помножити на 1,2.

4. поділити на 1,2.

4. Ціна не може формуватися за таким складом: 1) С + П+ А;

2) С + П + ПДВ;

3) С + П + А + ПДВ;

4) С + П.

5. Маржинапьний дохід — це:

1) прибуток плюс повні витрати; 2) прибуток плюс змінні витрати; 3) прибуток плюс постійні витрати; 4) ціна мінус повні витрати.

6. Відсоткова ставка акцизного збору на вітчизняну продук­цію встановлюється до ціни, яка складається з таких елементів:

1. С + П.

2. С + П + А.

3. С + П + ПДВ.

4. С + П + А + ПДВ.

7. До постійних витрат не належать:

1. орендна плата.

2. зарплата управлінського персоналу.

3. паливо на технологічні цілі.

4. амортизація.

8. Посередницько-збутова націнка на підакцизний товар складається з таких елементів:

1) ВО + П;

2) ВО + П + ПДВ;

3) ВО + П + А;

4) ВО + П + А + ПДВ.

9. У ринкових умовах собівартість продукції визначає:

1. мінімальну ціну виробу.

2. максимальну ціну виробу.

3. середню ціну виробу.

10. Торговельна надбавка встановлюється у відсотках до:

1. роздрібної ціни.

2. ціни придбання.

3. витрат обігу торгівлі.

4. націнки посередника.

Практичні завдання

1. Повна собівартість виготовлення одного виробу складає 80 грн. Собівартість річного об'єму виробництва продукції 144,02 тис. грн. Річний випуск – 1800 шт. Визначити як зміниться собівартість річного випуску продукції при збільшенні об'єму виробництва на 10 %, якщо доля умовно-постійних витрат в собівартості складає 20%. Як при цих же початкових даних зміниться собівартість одиниці продукції?

2. Витрати на виробництво і реалізацію одного виробу, що випускається на вітчизняному підприємстві складають 50 грн. Рентабельність 40%. Витрати і прибуток підприємства оптової торгівлі складають 10 грн., а роздрібної торгівлі – 15 грн. з розрахунку на один виріб. Визначити ціну роздрібної торгівлі одного виробу.

3. Собівартість виробу — 300 грн., рентабельність — 50 %, роздріб­на ціна 1380 грн., торговельна надбавка 15 % ціни виробника, ПДВ — 20 %. Визначити ставку акцизного збору (%), за якою в ціні встановле­ний цей податок.

4. Собівартість виробу — 40 грн., рентабельність — 25 %, ставка ак­цизного збору — 2 євро за одиницю продукції, курс НБУ — 10 грн. за один євро, ПДВ — 20 %. Визначити відпускну ціну виробника.

5. Собівартість виробу — 120 грн., рентабельність — 30 %, ставка акцизного збору — 35 %, ПДВ — 20 %. Визначити відпускну ціну ви­робника.

6. Відпускна ціна виробника — 60 грн., ставка акцизного збору —10 %, ПДВ — 20 %. Визначити собівартість виробу, яка забезпечить виробникові 50-відсотковий рівень рентабельності.