
- •§1. Предмет курсу, методи географічних досліджень. Адміністративно-територіальний устрій україни
- •Розділ і. Україна та її географічні дослідження
- •Тема 1. Фізико-географічне положення україни
- •§2. Загальні відомості про територію й кордони. Фізико-географічне положення
- •§3. Час на території україни
- •Тема 2. Джерела географічної інформації
- •§ 4. Джерела географічних знань при вивченні України
- •§5. Географічні карти. Картографічні проекції
- •§6. Способи зображення об’єктів і явищ на оглядових і тематичних картах
- •§7. Топографічні карти та їх практичне використання
- •Опис місцевості та розв’язання задач за навчальними топографічними картами
- •Тема 3. Географічні дослідження на території україни
- •§8. Історія географічних досліджень території україни
- •§9. Географічні дослідження XX — початку xxі ст.
- •Зразки завдань для тематичного оцінювання (вступ. Теми 1 – 3)
- •Тема 4. Великі форми рельєфу й тектонічні структури
- •§10. Загальний план будови земної поверхні
- •Рельєф україни
- •95% Площа 5% р івнини гори
- •§11. Тектонічні структури
- •Установлення взаємозв’язків між тектонічними структурами, формами рельєфу та корисними копалинами на території україни (початок)
- •Тема 5. Геологічна будова
- •§ 12. Геологічна карта. Історія зміни природних умов
- •Геохронологічна таблиця. Вік і поширення гірських порід
- •Тема 6. Геоморфологічна будова
- •§13. Закономірності поширення типів і форм рельєфу
- •Тема 7. Мінерально-сировинні ресурси
- •§ 14. Різноманітність мінерально-сировинних ресурсів. Паливні корисні копалини (урок № 17 – вивчення нового)
- •§15. Рудні корисні копалини
- •§ 16. Нерудні корисні копалини. Раціональне використання мінерально-сировинних ресурсів
- •Установлення взаємозв’язків між тектонічними структурами, формами рельєфу та корисними копалинами на території україни (закінчення)
- •Завдання для оцінювання навчальних досягнень з тематичного блоку 2 (Теми 4 – 7)
- •Тема 8. Кліматичні умови та ресурси
- •1 . Кліматотвірні чинники
- •§ 17. Основні кліматотвірні чинники
- •§ 18. Основні кліматичні показники
- •1. Температура повітря.
- •2. Атмосферні опади та їхній річний хід.
- •525:720 ≈ 0,7. Цей показник характерний для південної частини зони лісостепу.
- •3. Розподіл вітрів переважаючих напрямків.
- •Середньорічні показники температури і кількості атмосферних опадів
- •§ 19. Кліматичні ресурси. Небезпечні явища в атмосфері
- •§ 20. Спостереження за змінами погоди й клімату
- •Узагальнюючі питання з теми 8 «Кліматичні умови та ресурси» Продовжуйте фрази або виберіть правильну відповідь:
- •Тема 9. Внутрішні води й водні ресурси
- •§21. Водний стік. Річки
- •§ 22. Озера, болота, водосховища, підземні води. Водні ресурси
- •Практична робота № 4 (продовження)
- •Зразки завдань для оцінювання навчальних досягнень з тематичного блоку 3. Теми 8 – 9 «кліматичні умови та ресурси», «внутрішні води й водні ресурси»
- •Тема 10. Ґрунти й земельні ресурси
- •§ 23. Чинники ґрунтоутворення. Найпоширеніші ґрунти
- •24. Закономірності поширення ґрунтів. Земельні ресурси
- •Тема 11. Рослинний покрив
- •§ 25. Закономірності поширення типів рослинності
- •Тема 12. Тваринний світ
- •§26. Закономірності поширення фауністичних комплексів
- •Узагальнення знань з розділу іі
- •Зразки завдань для оцінювання навчальних досягнень з тематичного блоку 4 «Ґрунти і земельні ресурси», «Рослинний покрив», «Тваринний світ»
- •Розділ ііі. Ландшафти і фізико-географічне районування
- •Тема 13. Природні територіальні комплекси (ландшафти)
- •§27. Ландшафти україни
- •§28. Фізико-географічне районування
- •Східноєвропейська рівнинна фізико-географічна країна Природні зони
- •Тема 14. Зона мішаних лісів
- •§29. Природа українського полісся
- •Тема 15. Зона лісостепу
- •§30. Лісостеп — зона поєднання широколистянолісових і лучностепових природних ландшафтів
- •Тема 16. Зона степу
- •§ 31. Степова зона колись і тепер
- •Практична робота № 6 складання порівняльної характеристики природних зон україни
- •Зразки завдань для оцінювання навчальних досягнень з тематичного блоку 5. Теми 13 – 16 «ландшафти», «природні зони»
- •(Українські Карпати і Кримські гори)
- •Тема 17. Українські карпати
- •§ 32. Українські карпати: географічне положення. Загальні риси природних умов
- •§ 33. Висотна поясність ландшафтів карпат. Охорона природи. Природні області
- •Висотні пояси Українських Карпат:
- •Тема 18. Кримські гори
- •§ 34. Особливості природних умов і ресурсів
- •§ 35. Висотна поясність. Охорона природи. Природні області
- •Висотні пояси Кримських гір:
- •Тема 19. Природні комплекси морів, що омивають україну
- •§ 36. Фізико-географічна характеристика чорного та азовського морів
- •Узагальнення знань з тем 17-19 (гірські країни, моря)
- •Зразки завдань для оцінювання навчальних досягнень з тематичного блоку 6.
- •Розділ іv. Використання природних умов і природних ресурсів та їх охорона
- •§ 37. Господарська оцінка природних ресурсів україни
- •§ 38. Екологічне законодавство. Геоекологічні проблеми, зумовлені землеробством
- •§ 39. Геоекологічні проблеми, зумовлені різними напрямками природокористування, і шляхи їх розв’язання
- •Аналіз карти геоекологічної ситуації в україні
- •Тема 20. Використання та охорона природних умов і природних ресурсів
- •§ 40. Природнозаповідний фонд україни
- •§ 41. Національна екологічна мережа україни. Моніторинг навколишнього середовища
- •Завдання для тематичного оцінювання з розділу іv
- •Зразки завдань для оцінювання навчальних досягнень з тематичного блоку 7.
- •Тематично-поурочне планування курсу
2. Атмосферні опади та їхній річний хід.
За кліматичною картою учні аналізують хід ізогієт, які характеризують розподіл річної кількості атмосферних опадів територією України.
1) Чому найбільша кількість опадів випадає у горах — Карпатах (до 1600 мм і більше поблизу їхніх вершин) і Кримських (до 1200 мм поблизу вершин на навітряних південно-західних схилах)?
─ Піднімаючись угору по схилах гір повітря охолоджується; його здатність утримувати певну кількість води у вигляді невидимої пари зменшується, й пара перетворюється на крапельки води, які під впливом сили тяжіння випадають у вигляді атмосферних опадів. У середньому з підйомом на кожні 100 м кількість атмосферних опадів зростає на 10-12%. Найбільша кількість опадів випадає поблизу вершин на навітряних південно-західних схилах обох гірських систем у межах України.
2) Чому в межах рівнинної частини України кількість опадів зменшується з північного заходу на південний схід від 700—600 до 300—350 мм?
─ Зменшення річної кількості атмосферних опадів із північного заходу на південний схід України зумовлено переважно впливом циркуляційного чинника (зменшенням упливу атлантичних циклонів, які надходять із Ісландського баричного мінімуму).
3) Знаючи особливості місцевих вітрів, поясніть, чому на низовинних узбережжях морів спостерігається найменша річна кількість атмосферних опадів.
─ Дивіться пояснення у попередньому параграфі щодо впливу бризової циркуляції на випадіння атмосферних опадів на низовинних морських узбережжях.
Який чинник кліматоутворення найбільше впливає на розподіл річної кількості атмосферних опадів на території України?
─ Рух повітряних мас — це чинник кліматоутворення, який найбільше впливає на розподіл атмосферних опадів між різними частинами території України.
Визначте коефіцієнт зволоження в Полтаві, якщо середньорічна кількість опадів становить 525 мм, а випаровуваність — 720 мм.
525:720 ≈ 0,7. Цей показник характерний для південної частини зони лісостепу.
3. Розподіл вітрів переважаючих напрямків.
Поміркуйте, чи вплинуло зменшення впливу «осі Воєйкова» на сучасний клімат території України (особливо взимку).
─ З кінця 1970-х років спостерігається значне зменшення впливу «Осі Воєйкова», як західного гребеня Сибірського антициклону. Це призвело до збільшення впливу на територію України циклонів з північного заходу й південного заходу та значне (на 3-4°С) підвищення середньої температури повітря у січні порівняно з попередніми десятиліттями.
8. Чому в горах ізотерми утворюють не лінії, а замкнені фігури?
─ Це пов’язано з характером гірського рельєфу, зокрема, відносно швидким зниженням температури повітря з підняттям по схилах гірських пасом і масивів, які в плані мають еліптичну чи округлу форму.
9. Чому найсильніші вітри бувають у горах?
─ У зв’язку зі значними перепадами атмосферного тиску та бар’єрним ефектом.
10. Обґрунтуйте, де в Україні може бути найменша, а де — найбільша хмарність.
─ Найбільша хмарність характерна для територій з цілорічним переважанням циклональної погоди – тобто на крайньому північному заході України і в Карпатських горах. Найменша хмарність характерна для територій з переважанням антициклональної погоди – тобто для південного сходу України, зокрема — сходу Кримського півострова.
11. Доведіть, що коефіцієнт зволоження — це показник, який ураховує вплив усіх чинників кліматоутворення.
─ Коефіцієнт зволоження – це комплексний показник, який залежить від кількості атмосферних опадів (а вона в основному залежить від впливу циркуляційного чинника), випаровуваності (а вона в основному залежить від температури повітря – тобто радіаційного чинника); оскільки підстилаюча поверхня впливає на обидва перелічені чинники, то від неї опосередковано теж залежить коефіцієнт зволоження.
12. За таблицею порівняйте розподіл найважливіших кліматичних показників на метеостанціях, розташованих у протилежних частинах України. Виявіть спільні й відмінні риси цих показників між пунктами по лініях: а) Ковель – Мелітополь; б) Полтава – Маяк на Тендрівській косі; в) між Ужгородом і Ялтою.