4. Методика розрахунку виробничого циклу складного виробу

Методика обчислення виробничого циклу складного виробу передбачає, що готовий виріб одержують внаслідок послідовного виконання операцій над одним і тим же предметом праці. Проте більшість виробів у дискретному виробництві складається з ряду деталей, вузлів, агрегатів (автомобілі, верстати, телевізори і т.д.), які виготовляються певною мірою паралельно. Для такої продукції виробничий цикл обчислюється графоаналітичним методом. Спочатку обчислюються виробничі цикли обробки окремих деталей, складання вузів, агрегатів і виробу в цілому за методикою, розглянутою вище. Після цього будується цикловий графік (стрічковий або сітковий) виготовлення виробу з урахуванням паралельності окремих процесів (рис.2.8).

Рис. 2.8. Цикловий графік виготовлення виробу

Виробничий цикл складного виробу дорівнює найбільшій сумі циклів взаємопов’язаних послідовних процесів. На рисунку це цикли виготовлення деталі Д-3, складальної одиниці С₀-2 і загального складання С₃.

5. Розрахунок складових незавершеного виробництва

Незавершеним виробництвом називається вирахуваний у вартісному вираженні виробничий наробок.

Виробничий наробок - сукупність предметів праці, що знаходяться в обробці на робочих місцях, на транспорті, на контролі у ВТК, на складах. Існує 3 види виробничого наробку: цикловий, зворотний і страховий.

Цикловий наробок - це кількість запущених у виробництво виробів, що знаходяться в обробці, на контролі та на транспорті, тобто він охоплює: технологічний, контрольний і транспортний цикли. Цикловий наробок є найбільшим і розраховується за формулою:

Н_ц = Т_ц-N, (2.19)

де Н_ц- розмір циклового наробку;

Т_ц-тривалість циклового наробку;

N - середньоденний випуск виробів.

Зворотній наробок - кількість виробів, призначених для компенсації невідповідності продуктивності робочих місць, дільниць, цехів:

Н_зв. = 1/2М* t, (2.20)

де Н_зв. - розмір зворотнього наробку;

V - середньоденна потреба в виробах;

t - час між черговими поставками виробів.

Страховим наробком називаються предмети праці, призначені для компенсації аварій і стихійного лиха, які знаходяться на складах в якості недоторканного запасу. Норма недоторканного запасу на кожному підприємстві встановлюється з урахуванням специфіки виробництва за нормативами.

Незавершене виробництво - це сума 3-х наробків, тому загальна формула незавершеного виробництва така:

HB = ∑(H_і*B_i), (2.21)

де НВ - незавершене виробництво;

Н_і - розмір і-го наробку;

В_і- вартість одиниці і-го наробку.

6. Шляхи скорочення тривалості виробничого циклу.

Скорочення тривалості виробничого циклу - найважливіший напрям скорочення незавершеного виробництва на підприємстві, зниження потреби в обігових коштах, прискорення їхньої оборотності, підвищення рентабельності продукції й активів підприємства.

До основних напрямів скорочення тривалості виробничого циклу відносять:

• скорочення тривалості технологічного циклу;

• скорочення тривалості виконання контрольних операцій;

• скорочення часу транспортних і складських операцій;

• скорочення тривалості природних процесів;

• скорочення часу перерв.

Скорочення тривалості технологічного циклу досягається за рахунок:

• удосконалення конструкції продукції, що випускається, підвищення рівня її технологічності;

• впровадження нових прогресивних, високоефективних технологічних процесів;

• підвищення рівня механізації й автоматизації виробництва, застосування робототехніки;

• скорочення трудомісткості технологічних операцій при використанні більш досконалого інструмента.

Скорочення часу виконання контрольних операцій досягається за рахунок:

• удосконалення методів здійснення контролю якості продукції;

• механізація й автоматизація контрольних операцій, застосування активного контролю якості.

Скорочення часу транспортних і складських операцій забезпечується:

• механізацією й автоматизацією транспортних операцій;

• скороченням внутрішньозаводських маршрутів транспорту­вання предметів праці за рахунок оптимізації планування під­приємства;

• застосування потокових методів організації виробничого процесу і т.ін.

Скорочення часу проходження природних процесів досягається за рахунок:

• удосконалення технологічних процесів виготовлення продукції;

• використання каталізаторів, що прискорюють проходження природних процесів та ін.

Скорочення часу перерв досягається шляхом:

• збільшення змінності роботи підприємства;

• застосування паралельного і паралельно-послідовного видів руху предметів праці;

• удосконалення оперативно-календарного планування і регулювання виробництва та ін.

З метою виявлення резервів скорочення тривалості виробничого циклу проводяться маршрутні фотографії.