4.2.2 Використання бібліотеки crt

У модулі CRT зосереджені процедури і функції, що забезпечують керування текстовим режимом роботи екрана. За допомогою вхідних у модуль програм можна переміщати курсор у довільну позицію екрана, змінювати колір виведених символів і навколишнього їхнього тла, створювати вікна. Крім того, до складу цього модуля включили кілька підпрограм, що істотно збільшує можливості текстового введення/висновку. У модуль CRT включені також процедури Sound, NoSound і Delay, що дозволяють програмувати звуковий генератор ПК.

У програмі з модуля CRT використовувалися наступні процедури і функції.

Функція KeyPressed. Повертає значення типу Boolean, що вказує стан буфера клавіатури : False означає, що буфер порожній, а True – що в буфері є хоча б один символ, ще не прочитаний програмою. Звертання до функції KeyPressed не затримує виконання програми : функція негайно аналізує буфер і повертає те чи інше значення, не чекаючи натискання клавіші.

Функція ReadKey. Повертає значення типу Char. При звертанні до цієї функції аналізується буфер клавіатури : якщо в ньому є хоча б один непрочитаний символ, код цього символу береться з буфера і повертається як значення функції, у противному випадку функція буде очікувати натискання на будь-яку клавішу.

4.3 Процедури використовувані в програмі.

Процедура POCHATOK.

Дана процедура призначена для виведення заставки перед початком роботи з програмою.

Процедура GRAPHS.

Процедура GRAPHS використовується для початкової ініціалізації графічного режиму.

Процедура COORDMAS.

Дана процедура виконує почергове (х1,у1,х2,У2..Х50,У50) внесення в заданий масив координат графіка функції, присвоює строкі s назву обраної функції.

Процедура MENU1.

Процедура MENU1 малює в центрі екрану прямокутник, заповнений заданим кольором, і виводить запит про те, в якому місці екрану повинен розміститися графік.

Процедура MENU.

Процедура MENU до повідомлення, описаного в процедурі MENU1 додає запит і перелік функцій, графіки яких користувач хотів би побачити; чекає на натискання відповідної до номера функції клавіші.

Процедура MAS.

Дана процедура MAS використовується для об’єднання чотирьох масивів з координатами графіків чотирьох функцій в один масив.

Процедура COORDFILE.

Процедура COORDFILE створює типізований файл, в якому містяться координати чотирьох графіків функцій.

Процедура NAZVA.

Дана процедура NAZVA використовується для виведення на графічний екран назви функцій, побудованих графіків.

Процедура LINES.

Процедура LINES будує на екрані чотири координатні площини і розділяє їх одну від одної лініями.

4.4 Змінні

a,b,c,d: zet ; глобальні перемінні типу zet(zet=array[1..102] of real) – це масиви дійсного типу, вміщаючи до 102 елементів, які застосовуються в процедурі COORDMAS для створення масивів a,b,c і d, що містять координати чотирьох графіків.

Н: array[1..408] of real; глобальна перемінна, масив, дійсного типу, який використовується процедурою MAS для об’єднання чотирьох масивів з координатами графіків в один.

F: file; це глобальна перемінна типу file, призначена для створення файлу з координатами графіків чотирьох функцій.

x,y: real; дані глобальні перемінні дійсного типу використовуються як координати графіка, який будується; х – положення координати по осі ОХ, у – по осі ОУ.

o: real; це глобальна перемінна дійсного типу, яка використовується для ініціалізації зчитуваної з файлу інформації.

l: integer; це глобальна перемінна цілого типу, яка застосовується як змінна в циклі зчитування елементів файлу.

GM, GD: integer; глобальні перемінні цілого типу використовувані в процедурі GRAPHS для ініціалізації графічного режиму. Перемінна GD містить назву драйвера графічного режиму, GM – назву режиму.

s,s1,s2,s3,s4,z1,z2,z3,z4: string; це глобальні перемінні рядкового типу, які використовується для виведення на екран відповідних рядків; s – використовується в процедурі COORDMAS для запам’ятовування назви функції, координати графіка якої задаються процедурою; s1,s2,s3,s4 – рядки, яким присвоюються значення s на певних етапах виконання програми, є назвами функцій; z1,z2,z3,z4 – рядки, що виводяться при виконанні процедури MENU1 і використовуються як запит про місце розташування графіка певної функції.

4.5 Вхідні і вихідні дані

Вхідними даними розглянутої програми є наступні параметри:

натискання клавіш при виборі того чи іншого пунктів меню (символьний тип), де кожна клавіша відповідає певній функції:

”а”: У = 0,5·х² - 3;

”b”: У = х·(х²-4);

”c”: У = 2·cos(х-1)+|x|;

”d”: У = 0,5·х-5;

”e”: У = 2·sin(x);

”f”: У = (3·х+3)/(0,2·х-3);.

До вихідних даних можна віднести :

графічне зображення графіків функцій, координати яких беруться із створеного файлу.