73.Ринок послуг праці, загальна характеристика та особливості функціонування.

На конкурентному ринку праці великому числу конкуруючих фірм, що купують конкретні види праці, протистоять робітники, які мають однакову кваліфікацію і пропонують свої послуги незалежно один від одного. Якщо вони не об'єднані в профспілки, то кожен робітник конкурує з іншими робі­тниками за вільні робочі місця, які є в наявності у кожний даний період часу.

Кожна людина має обмежений термін життя, і тому природно припустити, що вона буде прагнути використати відведений їй час з макси­мальною вигодою для себе. Сукупна корисність часу для найманого робіт­ника складається з корисності робочого часу та корисності дозвілля - часу, вільного від роботи.

Щоб максимізувати корисність часу, робітник повинен прийняти індиві­дуальне рішення: яку частку бюджету часу він буде витрачати на дозвілля, а яку - на працю. Основним фактором, що впливає на вибір робітника, є го­динна ставка заробітної плати, її рівень визначає тривалість робочого часу кожного індивіда. Підвищення ставки заробітної плати за низького її почат­кового рівня спонукає робітника працювати більше за рахунок скорочення часу дозвілля. Виникає ефект заміни дозвілля працею. Але високий рівень ставки зарплати дає можливість споживати більше за тих же, або навіть мен­ших затрат робочого часу. Це - прояв ефекту доходу. Він діє у протилежно­му напрямку і може спричинити скорочення пропонування праці. Чим вищим є рівень зарплати, тим більшим стає ефект доходу.

1-ефект доходу,2 – еф заміни

Зростання ж ставки зарплати пояснюють підвищенням продуктивнос­ті праці в результаті впровадження нових технологій і зростання кваліфікації робітників, а також виникненням дефіциту трудових ресурсів в періоди еко­номічного зростання і мобільністю робочої сили. Мобільністю робочої сили називається можливість змінювати місце роботи. Мобільність є основною причиною довгострокового підвищення рівня зарплати в періоди економіч­ного зростання в умовах конкурентного ринку.

Вигідність конкурентного ринку праці для найманих робітників дово­дять за допомогою концепції економічної ренти. Економічна рента виникає для фірми, яка володіє унікальним ресурсом, що дозволяє їй випускати про­дукцію з найнижчими витратами. На ринку праці вона представляє собою рі­зницю між рівноважною ставкою зарплати і мінімальними видатками, які мо­гли б забезпечити найом робітників.

Недосконало конкурентні структури, які виникають на ринку праці, на­дають особливостей його функціонуванню. Тут можуть виникнути три ситу­ації:

• покупцем є монопсоніст або олігопсоніст на ринку праці;

• продавцем є монополіст на ринку праці;

• двостороння монополія: монополіст - продавець зустрічається з покупцем —монопсоністом.

74.Індивідуальна та ринкова пропозиція праці, її графічна інтерпретація. Вплив нетрудових доходів на пропозицію праці.

Одночасна дія обох ефектів спри­чиняє дві конфігурації кривої ін­дивідуального пропонування праці. Вони зображені на мал..1

На графіку 1.а) крива пропонування є висхідною і відображає прямий зв'язок між реальною ставкою зарплати і робочим часом. Графік 1.6) ілю­струє складніший зв'язок. За низького рівня зарплати крива пропонування є висхідною, тут ефект заміни переважає ефект доходу. Але, починаючи зі ста­вки зарплати w1 і за подальшого її підвищення робочий час скорочується, ефект доходу переважає ефект заміни. В кінцевому результаті крива пропо­нування відхиляється ліворуч, індивідуальне пропонування праці скорочу­ється. Зауважте, що нижче рівня зарплати w₀ пропонування праці відсутнє взагалі.

К рива пропонування праці для фірми як покупця на конкуре­нтному ринку ресурсів показує, яку ціну фірма повинна заплатити за бажану кількість праці. Оскільки обсяг попиту окремої фірми занадто малий, вона може придбати будь-яку кількість праці за рівноважною ринковою ставкою зарплати, ніяк не впливаючи на її рівень. Це означає, що пропонування праці для фірми абсолютно еластич­не, крива пропонування (S_L ) є гори­зонтальною прямою на рівні рівноважної ставки зарплати w* (рис. 2).

Ставка зарплати визначає для фірми середні видатки на одиницю праці , які також постійні, а їх крива співпадає з кривою пропонування пра­ці.

Крива граничних видатків фірми на працю, - додаткових видатків на купів­лю додаткової одиниці праці - в умовах фіксованої ставки зарплати також представляє собою пряму лінію, яка співпадає з кривою середніх вида­тків і кривою пропонування праці. Отже, всі три криві зливаються в одну го­ризонтальну лінію на рівні ставки зарплати: S₁ = АЕ_І = МЕ₁.

Крива ринкового пропонування для галузі та економіки в цілому на конкурентному ринку праці, так само, як і на ринку товарів, буде плавною висхідною функцією ставки зарплати. Для товарів і речових факто­рів виробництва позитивний нахил кривої пропонування пояснюється зростанням витрат виробництва (МС}. Але для фактору "праця" цей доказ не підходить, тому що рішення про пропонування праці приймають робітники - носії робочої сили, які прагнуть максимізувати корисність. Для ринку праці позитивний нахил кривої пропонування пов'язаний з ефектами заміни і до­ходу, які спричиняються зміною рівня заробітної плати.

Позитивний нахил кривої ринкового пропонування праці 8₁ є наслідком переважання ефекту заміни дозвілля працею над ефектом дохо­ду. З підвищенням ставки зарплати не тільки зайняті робітники виявляють бажання працювати більше, але й інші групи населення, які раніше не пра­цювали, - жінки, молодь, студенти втягуються в економічну діяльність, збі­льшуючи суму робочого часу в економіці.