Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
мікроекономіка.doc
Скачиваний:
25
Добавлен:
15.08.2019
Размер:
3.69 Mб
Скачать

19. Оптимум споживача та його графічна інтерпретація

Кардиналістський підхід до аналізу рівноваги споживача полягає у порівнянні співвідношень між граничними корисностями і цінами товарів.Правило оптимізації вибору споживача можна сформулювати так: вибір є оптимальним, якщо в рамках бюджетного обмеження відношення граничних корисностей будь-якого виду благ дорівнює відношенню їхніх цін: 

Прийнявши оптимальне рішення, споживач знаходиться у стані рівноваги. Рівновагу споживача описує другий закон Госсена: для максимального задоволення потреб в умовах обмеженості благ необхідно припинити споживання всіх благ у точках, де інтенсивність задоволення від споживання кожного блага стає однаковою.  За ординалістською версією оптимізація споживчого вибору полягає у пошуку оптимального кошика, який повинен належати бюджетній лінії, але в той же час найповніше задовольняти уподобанням споживача, тобто досягати найвищої з можливих кривих байдужості. 

Таке поєднання одержимо, сумістивши карту байдужості з графіком бюджетної лінії. Найвищою з доступних споживачеві кривих байдужості є , яка лише дотична до бюджетної лінії.

Найпривабливіший для споживача кошик називається рівновагою споживача.

Досягнувши рівноваги, споживач не має стимулів до зміни свого стану, не існує жодної можливості покращити його добробут. Будь-який інший набір товарів або недосяжний, або лежить на поверхні байдужості нижчого рівня. 

20.Реакція попиту домогосподарства на зміну доходу та цін.Ефекти доходу і заміщення для повноцінних товарів

Зміна ціни чинить двоїстий вплив на споживчий кошик: ефект заміщення - благо стає дешевшим або дорожчим відносно інших товарів, що стимулює зміну структури споживання: дорожчі блага замінюються дешевшими; ефект доходу - зміна реального доходу споживача за незмінного номінального: якщо ціна одного з товарів знижується, то вивільняється частина доходу, котра може бути використана для купівлі додаткових одиниць блага.Концепцію розмежування ефектів заміни та доходу розробили укр. економіст і математик Євген Слуцький та англ. економіст Джон Хікс . Спочатку припускають, що споживач після зміни ціни одного з благ зберігає незмінним свій рівень добробуту. Це дає можливість проаналізувати зміну споживання, враховуючи лише зміну відносних цін, яку графічно показує зміна кута нахилу бюджетної лінії, тобто виділити ефект заміни. 

Д ля розмежування дії ефектів графічно застосовується побудова допоміжної прямої – компенсуючої бюджетної лінії. Економічний смисл добудови – визначити, якою стала б структура ринкового споживчого кошика, якби змінились лише відносні ціни благ. Далі досліджують лише вплив зміни реального доходу, що графічно відображається паралельним зміщенням бюджетної лінії. 

Розглянемо модель за Хіксом. Початковий оптимум споживача встановлюється у точці , де БЛ є дотичною до КБ. Зниження ціни товару змінює кут нахилу бюджетної лінії . При цьому бюджетна лінія, обертаючись, ковзає вздовж початкової кривої байдужості і займає положення, яке показує компенсуюча бюджетна лінія (пунктир).

Оптимум переміщується в точку умовної рівноваги . Це означає, що, залишаючись на тому ж рівні корисності, споживач змінив би свій оптимальний вибір на користь відносно дешевшого блага . Оскільки цей перехід відображає лише вплив нової ціни, то зміна обсягу споживання розглядається як ефект заміщення. Ситуація незмінного реального доходу в моделі Хікса є умовною. В дійсності зі зниженням ціни одного з благ за того ж номінального доходу реальний доход зростає, що відображає паралельний зсув вгору в положення нової бюджетної лінії . Споживач досягає нового рівня добробуту на вищій кривій байдужості , в точці оптимуму . Перехід же від до відбувається за незмінних відносних цін товарів, тому зміну обсягу споживання трактують як ефект доходу.

Зі зниженням ціни блага ефект заміни обов’язково зумовлює збільшення його споживання, тобто має додатне значення. Для нормальних благ ефект є величиною додатною. Для нижчих благ ефект доходу діє має від’ємне значення.