
- •1. Мікроекономіка як складова ек.Теорії. Роль та місце мікроекономіки в системі ек.Наук
- •3. Предмет мікроекономіки
- •4. Основні категорії, поняття та інструментарій мікроекономічного аналізу.
- •5. Методологія мікроекономіки
- •6. Економічний вибір та виробничі можливості в мікроекономічному аналізі
- •7. Основи моделювання мікроек процесів.
- •8. Мікроекономічний аналіз ринку
- •10. Пропозиція та фактори, що її визначають. Функція пропозиції
- •11. Взаємодія попиту та пропозиції. Ринкова рівновага.
- •13.Еластичність попиту
- •14. Практичне застосування теорії еластичності
- •15. Модель поведінки споживача:вимоги та умови визначення споживчого вибору. Характеристика вподобань споживача.
- •16. Використання кривих байдужості в аналізі поведінки споживача
- •Особливі типи кривих байдужості
- •17.Поняття корисності блага; сукупна та гранична користність; принцип спадаючої граничної користності.
- •18.Бюджетне обмеження вибору споживача та його зміни під впливом зміни доходів та цін
- •19. Оптимум споживача та його графічна інтерпретація
- •20.Реакція попиту домогосподарства на зміну доходу та цін.Ефекти доходу і заміщення для повноцінних товарів
- •21 Економічна природа фірми. Аналіз економічних організацій та основні орми підприємств
- •22. Теорія виробництва
- •23.Виробнича функція: поняття і параметри Сукупний, середній та граничний продукт.
- •24.Виробнича функція при зміні обсягу одного фактору виробництва.
- •25. Характеристика виробничої функції з двома змінними факторами. Ізокванти та їх можливі конфігурації.
- •26.Сукупний, середній та граничний продукт виробництва. Їх взаємозв’язок та графічний аналіз.
- •27. Вибір виробничї технології.
- •28.Поняття ефекту масштабу виробництва,його типи.
- •29. Поняття і види витрат.
- •30.Аналіз витрат виробництва у короткостроковому періоді. Криві витрат виробництва
- •Затрати виробництва у короткостроковому періоді.
- •31. Витрати виробництва у довгостроковому періоді. Взаємозв’язок витрат у довгостроковому та короткостроковому періоді.
- •32. Функції витрат виробництва за різних типів технологій
- •33. Рівновага фірми в короткостроковому та довгостроковому періоді
- •3 4.Прибуток, економічний зміст та форми.
- •35.Функція прибутку.
- •36. Оптимальний план виробництва. Технічна та економічна результативність виробництва.
- •37. Оптимальний план виробництва. Умови мінімізації витрат та максимізації прибутку. Графічна інтерпретація.
- •38.Мікроекономічний аналіз ринкового середовища.
- •39. Предмет і методи аналізу ринкових структур.
- •40. Порівняльний аналіз ринків досконалої та недосконалої конкуренції.
- •41. Класифікація ринків за г.Фон Штакельбергом
- •42.Практичне застосування теорії ринкових структур
- •43.Типи ринкових структур: загальна характеристика та фактори, що визначають структуру ринку.
- •44. Ринок досконалої конкуренції
- •48. Короткострокова конкурентна рівновага
- •49.Довгострокова конкурентна рівновага
- •48,49. Максимізація прибутку на дк ринку
- •50. Поняття і види монополії. Характеристика бар’єрів до вступу конкурентів у монополізовану галузь.
- •51.Монопольна влада
- •Вимірювання монополістичної влади.
- •52. Визначення монополістом ціни та обсягу в-ва
- •52. Ринковий попит на продукцію та ринкова пропозиція монополіста.
- •53 Особливості ціноутворення на ринку монополії
- •54.Модель Короткострокової рівноваги монопольної фірми. Прибуток монополіста та умови його максимізації
- •55. Суспільні витрати монопольної влади, соціальна ціна монополії. Антимонопольна політика.
- •56.Антимонопольне регулювання як напрямок держ. Ек.Пол.
- •57,59.Ринок мк.
- •59.Рівновага фірми на р мк у короткостроковому періоді.Цінова та нецінова конкуренція
- •60.Рівновага фірмина р. Монополістичної конкуренції у довгостроковому періоді . Прибуток ірми на р. Мк
- •61.Ринок олігополії :суть,ознаки та особливості поведінки фірми на ринку олігополії
- •62 Дуополія Курно
- •63.Рівновага Бертрана
- •64.Модель Штакельберга.
- •65.Теорія ігор та моделювання олігополістичної поведінки
- •66 Моделі олігополістичного ціноутворення.
- •68.Ринки факторів виробництва, особливості мікроекономічних досліджень.
- •70.Пропозиція на ринках факторів виробництва. . Пропозиція на ринках факторів виробництва
- •71. Вплив структури ринку фактору виробництва і кінцевого продукту на обсяги попиту та пропозиції.
- •72. Особливості ціноутворення на ринку ресурсів. Правило Хоттелінга.
- •73.Ринок послуг праці, загальна характеристика та особливості функціонування.
- •74.Індивідуальна та ринкова пропозиція праці, її графічна інтерпретація. Вплив нетрудових доходів на пропозицію праці.
- •75. Визначення ефекту доходу та ефекту заміщення на ринку праці
- •76.Ринок капіталів. Індивідуальна та ринкова криві пропозиції заощаджень.
- •77. Процес інвестування в мікроекономічному аналізі.
- •78. Визначення дисконтної вартості. Внутрішня норма доходу. Норма дисконту.
- •79.Ринок землі. Особливості формування попиту та пропозиції землі.
- •80.Рента: зміст та види. Визначення ціни землі.
- •81.Часткова і загальна рівновага ринкової економічної системи.
- •8 1.Встановлення ринкової рівноваги в процесі взаємодії попиту і пропозиції.Надлишок споживача та виробника.
- •82.Види ринкової рівноваги та основні підходи до встановлення рівноваги.Важелі державного впливу на встановлення ринкової рівноваги.
- •83.Механізм встановлення рівноваги. Важелі державного впливу на встановлення ринкової рівноваги
- •84.Економіка добробуту . Модель загальної рівноваги Вальраса.
- •85.Принцип ефективності Парето:
- •Розподіл ефективності за Парето
- •Ящик Еджварта
- •88. Функції суспільного добробуту.
- •90.Досягнення соціального оптимуму.
- •91. «Провали» ринку ,їх причини та наслідки для суспільства
- •92.Державне регулювання економіки.
- •93.Зовнішні ефекти та їх коригування
- •94.Теорема Коуза.
- •95. Асиметричність інф-ції на ринку та шляхи подолання негативних наслідків
- •96. Суспільні блага
- •97. Теорія суспільного вибору.
- •98.Оптимальний обсяг виробництва суспільних благ
3. Предмет мікроекономіки
Мікроекономіка — це розділ економічної теорії, що вивчає обґрунтування виборів, які здійснюються невеликими економічними одиницями. Мікроекономіка розглядає поведінку й механізм прийняття рішень окремими економічними суб'єктами (індивідами, домашніми господарствами, підприємствами, галузями, громадськими організаціями й державними агентствами, тобто мікросистемами).
Мікроекономіка вивчає поведінку та механізм прийняття рішень окремими економічними суб’єктами – мікросистемами, до яких відносяться індивіди, домашні господарства, підприємства, організації та ін. учасники ринкових операцій, що прагнуть досягти мети за наявних обмежених ресурсів, для яких, до того ж, можна знайти обмежене використання. Отже, предметом мікроекономіки є поведінка споживача і виробника та її оптимізація, ринковий попит і пропозиція, відносні ціни товарів, розподіл ресурсів за альтернативності їх використання, часткова та загальна рівновага на ринку тощо.
Мікроекономіка присвячена аналізу таких аспектів господарської діяльності, як попит і пропозиція, відносні ціни на товари, розподіл ресурсів для досягнення альтернативних цілей, поведінка мікросистем у різних ринкових ситуаціях, рівновага споживача, виробника тощо. Вона забезпечує знання базових інструментів економічної оцінки різноманітних споживчих благ, у тому числі й таких, які не є традиційним предметом економічного обміну (промислова власність, інформація, деякі права і т. ін.).
Мікроекономіка характеризується своїм об'єктом вивчення, виділеним у такому об'єкті змістом, що становить її предмет, методом, що визначає специфіку її підходу до об'єкта і виділеного у ньому предмета.
Мікроекономічна теорія вивчає економічну діяльність людей, встановлюючи її суттєві загальні закономірності. В цілому економічна діяльність людей спрямована на задоволення їх потреб і тому складається з таких компонентів, як потреби, ресурси, технології, продукти і їх використання. Послідовність дій при цьому являє собою спіраль: задоволення однієї потреби однозначно приводить до формування іншої. Основні питання економічної теорії в мікроекономіці можна розглядати як виникнення блоків економічних проблем: що виробляти? (блок потреб), як виробляти? (блок ресурсів і технології), для кого виробляти? (блоки продуктів і їх використання) .
Економічна діяльність — це конкретна економічна поведінка, яка реалізується в певних формах, що залежать від різноманітних взаємозв'язків людей, тобто їх економічної поведінки. Подібні економічні зв'язки і відносини повторюються, стають постійними, стійкими, звичними способами, нормами, правилами економічної поведінки і зводяться до відповідних інститутів і суспільних структур. Ці інститути та їх структура, складаючи відповідні соціальні системи, активно впливають на окремі економічні дії та економічну поведінку в цілому. Якість їх аналізу може бути різною залежно від конкретних завдань дослідження, але без урахування таких ключових інститутів, як ринок, власність, держава, не відбувається аналіз економічної діяльності людей. Отже, об'єктом мікроекономіки є економічна діяльність людей, загальні економічні проблеми, які виникають упродовж неї і вирішуються у відповідності з існуючими інститутами та їх системами.
Досліджуючи цей об'єкт, мікроекономіка визначає свій предмет. До нього відносяться економічні суб'єкти, економічні блага й економічні дії. Економічні суб'єкти — це окремі (самостійно діючі в економіці) одиниці, якими є окремі люди, їх групи, товариства. Але суб'єктом може бути не будь-яка група людей, а лише та, яка діє цілеспрямовано, як єдине ціле, тобто ставить перед собою єдині цілі й досягає їх завдяки спільним зусиллям. Усі економічні суб'єкти в процесі життєдіяльності поділяються на виробників і споживачів.
Об'єктами економічної діяльності виробників і споживачів є блага. Благо — це предмет (як матеріальний, так і нематеріальний), який задовольняє певні потреби споживача або використовується виробником. У ринковій економіці їх поділяють на два типи: виробничі ресурси й вироблені на їх основі споживацькі блага.
Отже, предметом мікроекономіки є прийняття економічними суб'єктами економічних рішень з приводу економічних благ. Суб'єкти господарювання мають певні інтереси і (відповідно до них) цілі, яких необхідно досягти. Проте заходи, які вживаються для досягнення певних цілей, здійснюються з урахуванням деяких обмежень: обмеженість ресурсів; обмеженість знань і фізичних можливостей; економічні обмеження; обмеження нормативного характеру (економічне законодавство, що регламентує або забороняє певні види діяльності).
Знання основ мікроекономіки сприяє раціональному веденню справ, допомагає в управлінні підприємствами, дає можливість більш ефективно розподіляти власні кошти тощо.