29. Поняття і види витрат.

Витрати – сума коштів, що витрачається на оплату всіх ФВ, що використовуються в процесі в-ва. Альтернативні витрати- вартість втрачених можливостей, дохід, який можна було б отримати за найкращого способу в-ва. Альтернативні витрати в грошовій формі називаються економічними витратами. Альтернативні витрати включають явні і неявні витрати. Явні витрати (завнішні)– це витрати на оплату ЕК.р-сів, постачальники яких не входять до складу власників фірми. Неявні ресурси (внутр.) –витрати фірми на використанні власних неоплачуваних р-сів, включ. недоотримані доходи при найвигідн. альтерн. застосуванні власних р-сів. Бухгалтерські витр.включ. зовн. Витр. Сукупні витрати (ТС) – заг.витр.на в-ва певной к-ті продукції. Постійні (FC)- витр.,що не змін.зі зміною к-ті прод.і імнують навіть тоді, коли прод.не вир. Змінні (VC)- витр., повяз. зі зміною обсягів в-ва. Середні сукупні витрати (АТС) – виртати 1 продукції в середньому. АТС=ТС/Q. Граничні витрати (МС) – це приріст сукупних витрат підприємства, пов’язаний із виробництвом дод. 1 продукції. МС= ∆ТС/∆Q= ТС’.

Альтернативні витрати використання ресурсів – це вартість використовуваних ресурсів у кращому з альтернативних варіантів їх застосування.Незворотні витрати – витрати раніше зроблені і невідшкодовані. Бухгалтерські витрати – явні витрати що визначаються підсумком витрат підприємства на оплату закуплених ресурсів. Явні витрати поділяють на прямі та непрямі. Неявні витрати – вартість послуг факторів виробництва, які використовуються в процесі виробництва, але не придбані ззовні. Це ресурси, що є власністю даного підприємства.

Припустимо що для виробництва продукції використовують ресурси К і L, ціни яких відповідно r та w. У такому випадку загальні витрати підприємства дорівнюють ТС = rК+w L.

Функція витрат описує зв'язок між випуском продукції та мінімально можливими витратами, які необхідні для його забезпечення.

Витрати на весь обсяг продукції називаються сукупними витратами . Вони включають постійні і змінні витрати: .

Другий рівень аналізу включає витрати на одиницю продукції. До них відносять середні і граничні витрати. Всі види середніх витрат обчислюються шляхом поділу відповідних сумарних витрат на обсяг продукції, випущеної за певний період : середні постійні витрати: , середні змінні витрати: , середні сукупні витрати: .

Оскільки сукупні витрати є сумою і , то середні сукупні витрати також можна представити як суму середніх постійних і середніх змінних витрат:

Граничні витрати – це приріст су­купних витрат в результаті приросту обсягу випуску на одиницю, або додаткові витрати, пов’язані з виробництвом ще однієї додаткової одиниці продукції: . Оскільки сукупні витрати змінюються в результаті приросту змінних витрат, то граничні витрати можна визначити також за показником приросту змінних витрат: .

Всі типи витрат виробництва безпосередньо пов’язані з виробничою функцією, яка відображає залежність між кількістю застосовуваного ресурсу і обсягом випуску. Нехай величина заробітної плати 1 робітника за тиждень становить 100 гривень, а ціна одиниці капіталу – 50 грн. Граничні витрати обчислюємо за формулою . Значення граничних витрат ми за­писуємо між рядками, щоб підкреслити, що це прирости витрат.

У довгостроковому періоді всі фактори є змінними і постійних факторів виробництва взагалі не існує. Отже в довгому періоді витрати можна класифікувати у такий спосіб: загальні витрати довгого періоду (LRTC), загальні середні витрати довгого періоду (LRAC), граничні витрати довгого періоду (LRMC).

Функції загальних витрат виробництва у короткостроковому і довгостроковому періодах.

Короткостроковий період Аналіз кривих витрат виробництва дозволяє зробити такі висновки: 1) в точці а, де крива граничних витрат (МС) має мінімальне значення, крива сукупних витрат (ТС) має перегин, тобто вона з випуклої стає опуклою. Після точки а при кожному значенні дельта кю величина дельтаТС буде зростати; 2) крива граничних витрат МС перетинає криві середніх сукупних витрат (АТС) і середніх витрат (AVC) в точках їх найменших значень; 3) крива середніх сукупних вмтрат (АТС) – опукла: а) при малих обсягах виробництва АТС зменшується; б) в точці а, де АТС = МС, значення АТС мінімальне і фірма оптимізує виробництво з огляду на мінімізацію витрат; 4) поняття середніх змінних витрат AVC необхідна для оцінки ефективності господарювання фірми, визначення рівноваги і перспектив розвитку: а) розширення діяльності; б) скорочення виробництва; с) вихід із галузі; 5) середні сукупні витрати мають важливе значення для теорії фірми. Порівняння середніх сукупних витрат з рівнем цін дозволяє визначити величину прибутку. Це дозволяє вибрати правильну стратегію фірми у короткостроковому періоді. довгостроковий період. Мінімізація витрат у довгостроковому періоді – основне завдання, яке реалізується шляхом зміни всіх факторів з урахуванням кон’юнктури ринку. Криві витрат показують мінімальні витрати виробництва будь-якого обсягу продукції коли всі фактори виробництва є змінними. У межах довгострокового періоду постійні витрати не мають місця.