5. Відповідальність за порушення виборчих прав громадян.

Гарантією реального здійснення виборчих прав громадянами України є встановлення законом юридичної відповідальністі за порушення виборчого законодавства.

На сьогодні склади конкретних правопорушень і злочинів, а також санкції за їх вчинення в сфері виборчого права передбачені Кримінальним Кодексом України та Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Так, у Кодексі України про адміністративні правопорушення міститься стаття 186-2, що передбачає адміністра­тивну відповідальність за певні порушення законодавства про вибори Президента і народних депутатів. Цією статтею встановлюється, що пуб­лічні заклики або агітація за бойкотування таких виборів, опублікування або поширення іншим способом неправдивих відомостей про кандидата у Президента чи депутати, а також агітація за або проти кандидата у день виборів тягнуть за собою накладання штрафу від трьох до шести офіцій­но встановлених мінімальних розмірів заробітної плати.

Видача членом дільничної виборчої комісії виборчого бюлетеня для голосування за іншу особу — тягне за собою накладення штрафу до п'яти офіційно встановлених мінімальних розмірів заробітної плати.

Втручання у роботу виборчих комісій, що перешкоджає виконанню ними обов'язків, пов'язаних з реєстрацію кандидатів у Президенти чи депутати, підрахунком голосів або визначенням результатів, підбиттям загальних підсумків виборів тягне за собою накладання штрафу від трьох до шести офіційно встановлених мінімальних розмірів заробітної плати.

До адміністративної відповідальності відповідно до частини першої і третьої 186-2 статті може бути притягнена будь-яка особа, що досягла 16 річного віку і якщо вона психічно здорова. Нести відповідальність за порушення, передбачені ч. II цієї статті мають тільки спеціальні суб'єкти — члени виборчих комісій.

Кримінальні правопорушення, пов'язані з порушенням виборчого за­конодавства, відносяться до злочинів, що посягають на суспільні відно­сини, пов'язані з формами, завданнями, змістом діяльності держави і посягають на політичні права громадян: права брати участь в управлінні державними справами, вільно обирати і бути обраними до органів дер­жавної влади та органів місцевого самоврядування. Зазіхання на виборчі права громадян можуть відбуватися на будь-якій стадії виборчого проце­су. Тому кримінально-правові норми, що встановлюють відповідальність за порушення виборчого законодавства, є бланкетними: їх застосування потребує уточнення змісту статтей, посилань на базові закони про вибо­ри.

Кримінально-правовим захистом забезпечується насамперед здійсне­ння виборчих прав. Стаття 157 Кримінального кодексу України передба­чає, що перешкоджання шляхом насильства, обману, погроз, підкупу або іншим шляхом вільному здійсненню громадянином права обирати або бути обраним Президентом чи народним депутатом, депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом місцевої ради чи сільським, селищним, міським головою, вести передвиборну агітацію — карається обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років чи позбавленням волі на строк від двох до чотирьох років. Ті ж дії, вчинені за попередньою змовою групою осіб або членом виборчої комісії або іншою службовою осо­бою з використанням влади або службового становища, — караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років. Якщо ж такі діяння вплинули на результати голосування або виборів, - караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років.

Стаття 158 Кримінального кодексу України за такі злочини як видача членом виборчої комісії виборчого бюлетеня особі, яка не внесена до списку виборців, або видача виборцю виборчих бюлетенів замість інших виборців наступає обмеження волі на строк від трьох до п”яти років або позбавлення волі на строк до трьох років. А підлог, тобто виготовлення виборчого документа невстановленого зразка чи виготовлення у спосіб, не передбачений законом, внесення до виборчого документу завідомо неправдивих відомостей або будь-яка інша його підробка, а так само використання такого документу, - карається позбавлення волі на строк від трьох до п”яти років. Крім цього, такі ж дії, вчинені членом виборчої комісії або іншою службовою особою, а так само завідомо неправильни йпідрахунок голосів або завідомо неправильне оголошення результатів виборів, - караються позбавленням волі на строк від п”яти до восьми років з позбавленням права обіймати пвені посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Встановлено кримінальну відповідальність за умисне порушення таємниці го­лосування під час проведення передбачених законом України виборів, вчинене членом виборчої комісії або іншою службовою особою з використаннямвлади чи службового становища. Ст. 159 Кримінального кодексу передбачається покарання винного штрафом від п‘ятсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від одного до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

15