
- •Передмова
- •1 Нафтогазова механіка як наука, її розвиток та зв'язок з іншими дисциплінами
- •Контрольні запитання
- •2 Стан розвитку нафтогазової галузі та проблеми нафтогазовидобутку
- •2.1 Короткі відомості про земну кору
- •Контрольні запитання
- •3 Природні колектори нафти і газу та їх основні властивості
- •3.1 Гранулометричний склад порід-колекторів
- •Контрольні запитання
- •3.2 Пористість
- •3.2.1 Залежність пористості від кладки зерен, тиску та температури
- •3.3 Неоднорідність колекторських властивостей пласта
- •3.4 Фізико-механічні властивості гірських порід
- •3.5 Теплові властивості гірських порід
- •3.6 Акустичні властивості гірських порід
- •Контрольні запитання
- •3.7 Проникність
- •3.7.1 Абсолютна проникність
- •3.7.2 Проникність тріщинуватих порід
- •3.7.3 Залежність проникності від пористості та розміру пор
- •3.7.4 Фазова (ефективна) проникність
- •3.7.5 Відносна проникність
- •3.8 Питома поверхня гірських порід
- •Контрольні запитання
- •4 Пластові вуглеводні
- •4.1 Склад та фізичні властивості нафт
- •4.1.1 Густина пластової нафти
- •4.1.2 В’язкість пластової нафти
- •4.1.3 Структурно-механічні властивості аномально-в’язких нафт
- •4.1.4 Фотоколориметрія нафти
- •Контрольні запитання
- •4.2 Природний газ. Склад та властивості природного газу
- •4.2.1 Склад та класифікація природних газів
- •4.2.2 Фізико-хімічні властивості вуглеводневих газів
- •4.2.3 Стан та параметри газових сумішей
- •4.2.4 Вміст важких вуглеводнів у суміші
- •Контрольні запитання
- •5 Фазові перетворення вуглеводневих систем
- •5.1 Склад та характеристика рідкої суміші
- •5.2 Газовий конденсат
- •5.3 Газогідрати
- •Контрольні запитання
- •6 Склад та фізико-хімічні властивості пластових вод
- •6.1 Залишкова вода
- •6.2 Підземні води
- •6.3 Основні властивості пластових вод та параметри, що їх характеризують
- •Контрольні запитання
- •7 Молекулярно-поверхневі явища та капілярні процеси
- •Контрольні запитання
- •8 Режими роботи нафтових і газових покладів
- •8.1 Коефіцієнт нафтовилучення та чинники, що на нього впливають
- •8.2 Визначення нафтовилучення промисловими методами
- •8.3 Визначення нафтовилучення за допомогою лабораторних досліджень
- •Контрольні запитання
- •9 Призначення, напрямки розвитку і класифікація методів підвищення нафтовилучення пластів
- •9.1 Фізико-гідродинамічні методи підвищення нафтовилучення
- •9.1.1 Методи збільшення нафтовилучення, пов'язані з системою розробки нафтового покладу
- •9.1.2 Циклічна дія на пласт під час заводнення
- •9.1.3 Зміна напрямків фільтраційних потоків
- •9.1.4 Встановлення оптимальних величин репресії і депресії на пласт
- •9.1.5 Часткове зниження тиску нижче тиску насичення нафти
- •9.2 Фізико-хімічні методи підвищення нафтовилучення пластів
- •9.2.1 Методи для покращення заводнення
- •9.2.1.1 Застосування поверхнево-активних речовин
- •9.2.1.2 Застосування полімерів
- •9.2.1.3 Застосування лугів, кислот, пін, емульсій
- •9.2.2 Методи підвищення нафтовилучення
- •9.2.2.1 Застосування міцелярних розчинів
- •9.2.2.2 Застосування двоокису вуглецю
- •9.3 Газові методи збільшення нафтовилучення пластів
- •9.3.1 Застосування сухого вуглеводневого газу
- •9.3.2 Застосування збагаченого і зрідженого газу
- •9.3.3 Застосування газу високого тиску
- •9.3.4 Застосування інших газів і сумішей
- •9.3.5 Газоводяна дія на пласти
- •9.4 Теплові методи підвищення нафтовилучення пластів
- •9.4.1 Застосування нагрітої води
- •9.4.2 Застосування пари
- •9.4.3 Застосування внутрішньопластового горіння
- •9.5 Критерії застосування методів підвищення нафтовилучення
- •9.6 Ефективність застосування методів підвищення нафтовилучення пластів
- •9.6.1 Оцінка технологічного ефекту
- •9.6.2 Оцінка економічної ефективності впровадження методів підвищення нафтовилучення пластів
- •Контрольні запитання
- •Перелік використаних джерел
9.3 Газові методи збільшення нафтовилучення пластів
Газ, як робочий агент, застосовується в практиці розробки нафтових родовищ вже більше половини століття. Спочатку використовували головним чином вуглеводневий газ (супутній і газ газових родовищ). При цьому вирішувались завдання підтримання пластового тиску або інтенсифікації видобутку з допомогою компресорного газліфта.
9.3.1 Застосування сухого вуглеводневого газу
Використання сухого вуглеводневого газу (метану) для цілей підвищення нафтовіддачі практично не застосовується з двох причин: низького коефіцієнта витіснення ним нафти, внаслідок несприятливого співвідношення рухливостей і низького коефіцієнта охоплення процесом, а тому його застосування виглядало малоперспективним.
З 1950 р., коли Вортон і Кишняк запропонували принципово новий метод підвищення нафтовіддачі - витіснення нафти газом, що змішується з нею, газ стали розглядати як перспективний і досить ефективний агент для витіснення. Цей процес може реалізовуватись у трьох модифікаціях:
витіснення нафти збагаченим газом;
витіснення нафти зрідженим вуглеводневим газом;
витіснення нафти газом високого тиску.
Загальною умовою вказаних модифікацій методу постає забезпечення в пласті умов повного взаємного змішування між нафтою і агентом, що її витісняє, тобто за відсутності сил міжфазного натягу між цими флюїдами.
9.3.2 Застосування збагаченого і зрідженого газу
Для пластів, що залягають порівняно неглибоко (біля 1500 м), з відносно важкими нафтами застосовують газ з досить високим (часом до 30 % об’ємних і більше) вмістом проміжних компонентів (звичайно пропан-бутанових фракцій). Під час нагнітання в пласт таким чином збагаченого газу процес утворення зони суміші нафти з газом відбувається завдяки переходу летючих компонентів з газу в нафту. Змішування флюїдів досягається вже при досить низьких тисках витіснення.
Термодинамічні умови змішування нафти конкретного родовища головним чином досліджуються і визначаються експериментальним шляхом. Проте на першому етапі проектування вказаного методу можливість і умови змішування нафти і газу можна розрахувати, використовуючи для цього кореляційні залежності Бінгама.
При використанні зріджених вуглеводневих газів, що складають у принципі основу перехідної зони в цих методах, в пласти нагнітають тільки облямівку цього агента. Під час використання облямівок зріджених газів термодинамічні умови в покладі повинні бути такими, щоб забезпечити їх рідкий стан.
9.3.3 Застосування газу високого тиску
Під час витіснення нафти сухим газом (практично одним метаном) високого тиску в умовах, що забезпечують взаємне змішування флюїдів у пласті, зона суміші утворюється за рахунок масопереносу проміжних (С2 - С4) компонентів з нафти, де вміст більший, в газову фазу. Це досягається в результаті проникнення сухого газу в зони пласта, що насичені нафтою. Просуваючись пластом і багатократно контактуючи з нафтою, газ настільки збагачується проміжними компонентами, що їх концентрація у ньому досягає рівноважної величини. В разі відповідності термогідродинамічних умов збагачений газ і пластова нафта утворюють суміш критичного складу, тобто повного взаємного змішування.
Царина застосування цього методу пов'язана головним чином з покладами легких (густиною до 0,85) нафт, що залягають на великих глибинах і пов'язані з слабопроникними колекторами, де можна створювати високі тиски, які необхідні для досягнення умов повного взаємного змішування нафти і газу.