- •Передмова
- •1 Нафтогазова механіка як наука, її розвиток та зв'язок з іншими дисциплінами
- •Контрольні запитання
- •2 Стан розвитку нафтогазової галузі та проблеми нафтогазовидобутку
- •2.1 Короткі відомості про земну кору
- •Контрольні запитання
- •3 Природні колектори нафти і газу та їх основні властивості
- •3.1 Гранулометричний склад порід-колекторів
- •Контрольні запитання
- •3.2 Пористість
- •3.2.1 Залежність пористості від кладки зерен, тиску та температури
- •3.3 Неоднорідність колекторських властивостей пласта
- •3.4 Фізико-механічні властивості гірських порід
- •3.5 Теплові властивості гірських порід
- •3.6 Акустичні властивості гірських порід
- •Контрольні запитання
- •3.7 Проникність
- •3.7.1 Абсолютна проникність
- •3.7.2 Проникність тріщинуватих порід
- •3.7.3 Залежність проникності від пористості та розміру пор
- •3.7.4 Фазова (ефективна) проникність
- •3.7.5 Відносна проникність
- •3.8 Питома поверхня гірських порід
- •Контрольні запитання
- •4 Пластові вуглеводні
- •4.1 Склад та фізичні властивості нафт
- •4.1.1 Густина пластової нафти
- •4.1.2 В’язкість пластової нафти
- •4.1.3 Структурно-механічні властивості аномально-в’язких нафт
- •4.1.4 Фотоколориметрія нафти
- •Контрольні запитання
- •4.2 Природний газ. Склад та властивості природного газу
- •4.2.1 Склад та класифікація природних газів
- •4.2.2 Фізико-хімічні властивості вуглеводневих газів
- •4.2.3 Стан та параметри газових сумішей
- •4.2.4 Вміст важких вуглеводнів у суміші
- •Контрольні запитання
- •5 Фазові перетворення вуглеводневих систем
- •5.1 Склад та характеристика рідкої суміші
- •5.2 Газовий конденсат
- •5.3 Газогідрати
- •Контрольні запитання
- •6 Склад та фізико-хімічні властивості пластових вод
- •6.1 Залишкова вода
- •6.2 Підземні води
- •6.3 Основні властивості пластових вод та параметри, що їх характеризують
- •Контрольні запитання
- •7 Молекулярно-поверхневі явища та капілярні процеси
- •Контрольні запитання
- •8 Режими роботи нафтових і газових покладів
- •8.1 Коефіцієнт нафтовилучення та чинники, що на нього впливають
- •8.2 Визначення нафтовилучення промисловими методами
- •8.3 Визначення нафтовилучення за допомогою лабораторних досліджень
- •Контрольні запитання
- •9 Призначення, напрямки розвитку і класифікація методів підвищення нафтовилучення пластів
- •9.1 Фізико-гідродинамічні методи підвищення нафтовилучення
- •9.1.1 Методи збільшення нафтовилучення, пов'язані з системою розробки нафтового покладу
- •9.1.2 Циклічна дія на пласт під час заводнення
- •9.1.3 Зміна напрямків фільтраційних потоків
- •9.1.4 Встановлення оптимальних величин репресії і депресії на пласт
- •9.1.5 Часткове зниження тиску нижче тиску насичення нафти
- •9.2 Фізико-хімічні методи підвищення нафтовилучення пластів
- •9.2.1 Методи для покращення заводнення
- •9.2.1.1 Застосування поверхнево-активних речовин
- •9.2.1.2 Застосування полімерів
- •9.2.1.3 Застосування лугів, кислот, пін, емульсій
- •9.2.2 Методи підвищення нафтовилучення
- •9.2.2.1 Застосування міцелярних розчинів
- •9.2.2.2 Застосування двоокису вуглецю
- •9.3 Газові методи збільшення нафтовилучення пластів
- •9.3.1 Застосування сухого вуглеводневого газу
- •9.3.2 Застосування збагаченого і зрідженого газу
- •9.3.3 Застосування газу високого тиску
- •9.3.4 Застосування інших газів і сумішей
- •9.3.5 Газоводяна дія на пласти
- •9.4 Теплові методи підвищення нафтовилучення пластів
- •9.4.1 Застосування нагрітої води
- •9.4.2 Застосування пари
- •9.4.3 Застосування внутрішньопластового горіння
- •9.5 Критерії застосування методів підвищення нафтовилучення
- •9.6 Ефективність застосування методів підвищення нафтовилучення пластів
- •9.6.1 Оцінка технологічного ефекту
- •9.6.2 Оцінка економічної ефективності впровадження методів підвищення нафтовилучення пластів
- •Контрольні запитання
- •Перелік використаних джерел
4.2.2 Фізико-хімічні властивості вуглеводневих газів
Під густиною (об’ємною масою) тіла, в тому числі і газу, розуміють відношення маси тіла до його об’єму, кг/м3.
Оскільки об'єм пари після випаровування рідкого вуглеводню Vо = М/ρо, де М - маса рідкого вуглеводню, ρо - густина газу в нормальних умовах (тиск 0,1013 МПа та температура 273 К), густину газу в нормальних умовах можна визначити через його молекулярну масу: ρо = М / 22,41.
Якщо густина газу задана в стандартних умовах, то перерахунок на її величину за іншого тиску Р (при тій же температурі) для ідеального газу виконується за формулою ρР = ρо ∙ Р / 0,1013.
Часто для характеристики газу застосовують відносну густину (щодо повітря) за нормальних умов:
-
∆о = ρо / 1,293 .
(4.31)
В'язкістю називається властивість рідин та газів, яка характеризує опір прослизанню (проковзуванню) однієї їх частини відносно іншої. Кількісно в'язкість характеризується значеннями μ (коефіцієнт динамічної в'язкості) і ν (коефіцієнт кінематичної в'язкості.
У системі СІ μ виражається в Н·с/м2 або Па·с, а ν = μ/ρ, м2/с.
В'язкість газів можна визначити за формулою:
-
μ = ρ · λ · υ / 3 ,
(4.32)
де ρ - густина;
λ - середня довжина вільного пробігу молекул;
υ - середня швидкість руху молекул.
Оскільки, λ і υ перебувають в дуже складній залежності від тиску і температури, то μ краще визначати на приладах (віскозиметр).
Вологість газів. Природні гази в пластах знаходяться в контакті із залишковою або пластовою водою. Випаровування води призводить до насичення газу її парою.
Розрізняють абсолютну та відносну вологості газу.
Абсолютна вологість газу характеризується кількістю водяної пари, яка знаходиться в одиниці об'єму або маси газу і визначається в г/м3 або г/кг.
Відношення кількості водяної пари, яка знаходиться в газі в даних умовах, до максимально можливої кількості водяної пари в газі за тих же умов називається відносною вологістю газу. Виражається в долях одиниці або в %.
4.2.3 Стан та параметри газових сумішей
Газові суміші (як і суміші рідин і газів) характеризуються масовими або молярними концентраціями компонентів.
Об'ємний склад газової суміші приблизно співпадає з молярним, оскільки об'єми одного моля ідеальних газів в однакових фізичних умовах за законом Авогадро мають одне і те ж числове значення (при То = 273°К та Ро = 0.1013 МПа – Vо = 22,41 м3/моль).
Стан газових сумішей, тобто поводження окремих компонентів в газовій суміші, характеризується парціальним тиском і парціальним об'ємом.
Парціальний тиск компонента газової суміші - це тиск, який створює він один за умови видалення з об'єму, який займає суміш, решти компонентів, зберігаючи незмінним початковий об'єм і температуру.
Парціальний об'єм компонента газової суміші - це той об'єм, який займав би даний компонент у суміші газів, якби з неї були видалені решта компонентів за умови збереження початкових тиску та температури.
Суміші ідеальних газів характеризуються аддитивністю парціальних тисків та парціальних об'ємів. Це означає, що кожний газ у суміші ідеальних газів поводиться так, ніби він у даному об'ємі знаходиться один.
Аддитивність парціальних тисків описується законом
Дальтона: Р = Σ Рі, |
(4.33) |
де Р - загальний тиск;
Рі- парціальний тиск і-компонента.
Відношення Рі / Р характеризується відношенням пі / N = уі (молярна доля), де пі - число молів і- го компонента в суміші; N - загальне число молів у суміші.
-
Рі/Р = пі / N = уі або Р·уі = Р.
(4.34)
Отже: парціальний тиск у суміші ідеальних газів Рі дорівнює добутку його молярної долі в суміші уі на загальний тиск суміші газів Р.
Аддитивність парціальних об'ємів описується законом Амага:
V = Σ Vі, |
(4.35) |
де V - загальний об'єм суміші;
Vі - парціальний об'єм і-го компонента.
-
Vі/ V = nі/N = уі або Vі = уі· V.
(4.36)
Отже: парціальний об'єм компонента Vі в суміші ідеальних газів дорівнює добутку його молярної долі в суміші уі на загальний об’єм суміші газів V.
Для характеристики газової суміші необхідно знати її середню молекулярну масу, середню густину (в кг/м3) або відносну густину щодо повітря.
Якщо відомий молекулярний склад суміші (в %), то її середня молекулярна маса обчислюється за формулою
-
Мсум. = ( у1М1 + у2М2 + ....+ упМп) /100,
(4.37)
де: у1, у2,..уп - молярні (об'ємні) концентрації компонентів, %;
Мі, М2,.... Мп - молекулярні маси компонентів.
Якщо відомий масовий склад суміші (в %), то її середня молекулярна маса обчислюється за формулою:
-
Мсум. = 100/(g1/М1 + g2/М2 + .... + gп/Мп),
(4.38)
де g 1, g2,.... gп - масові концентрації компонентів, % .
Густину суміші ρсум. (в кг/м3) визначають, користуючись обчисленою середньою молекулярною масою Мсум. за формулою:
-
ρсум. = Мсум./ 22,41.
(4.39)
Відносна густина суміші
-
∆сум. = ρсум./ ρпов. = ρсум./ 1,293.
(4.40)