4.2.2 Фізико-хімічні властивості вуглеводневих газів

Під густиною (об’ємною масою) тіла, в тому числі і газу, розуміють відношення маси тіла до його об’єму, кг/м³.

Оскільки об'єм пари після випаровування рідкого вуглеводню V_о = М/ρ_о, де М - маса рідкого вуглеводню, ρ_о - густина газу в нормальних умовах (тиск 0,1013 МПа та температура 273 К), густину газу в нормальних умовах можна визначити через його молекулярну масу: ρ_о = М / 22,41.

Якщо густина газу задана в стандартних умовах, то перерахунок на її величину за іншого тиску Р (при тій же температурі) для ідеального газу виконується за формулою ρ_Р = ρ_о ∙ Р / 0,1013.

Часто для характеристики газу застосовують відносну густину (щодо повітря) за нормальних умов:

∆о = ρо / 1,293 .

(4.31)

В'язкістю називається властивість рідин та газів, яка характеризує опір прослизанню (проковзуванню) однієї їх частини відносно іншої. Кількісно в'язкість характеризується значеннями μ (коефіцієнт динамічної в'язкості) і ν (коефіцієнт кінематичної в'язкості.

У системі СІ μ виражається в Н·с/м² або Па·с, а ν = μ/ρ, м²/с.

В'язкість газів можна визначити за формулою:

μ = ρ · λ · υ / 3 ,

(4.32)

де ρ - густина;

λ - середня довжина вільного пробігу молекул;

υ - середня швидкість руху молекул.

Оскільки, λ і υ перебувають в дуже складній залежності від тиску і температури, то μ краще визначати на приладах (віскозиметр).

Вологість газів. Природні гази в пластах знаходяться в контакті із залишковою або пластовою водою. Випаровування води призводить до насичення газу її парою.

Розрізняють абсолютну та відносну вологості газу.

Абсолютна вологість газу характеризується кількістю водяної пари, яка знаходиться в одиниці об'єму або маси газу і визначається в г/м³ або г/кг.

Відношення кількості водяної пари, яка знаходиться в газі в даних умовах, до максимально можливої кількості водяної пари в газі за тих же умов називається відносною вологістю газу. Виражається в долях одиниці або в %.

4.2.3 Стан та параметри газових сумішей

Газові суміші (як і суміші рідин і газів) характеризуються масовими або молярними концентраціями компонентів.

Об'ємний склад газової суміші приблизно співпадає з молярним, оскільки об'єми одного моля ідеальних газів в однакових фізичних умовах за законом Авогадро мають одне і те ж числове значення (при То = 273°К та Ро = 0.1013 МПа – V_о = 22,41 м³/моль).

Стан газових сумішей, тобто поводження окремих компонентів в газовій суміші, характеризується парціальним тиском і парціальним об'ємом.

Парціальний тиск компонента газової суміші - це тиск, який створює він один за умови видалення з об'єму, який займає суміш, решти компонентів, зберігаючи незмінним початковий об'єм і температуру.

Парціальний об'єм компонента газової суміші - це той об'єм, який займав би даний компонент у суміші газів, якби з неї були видалені решта компонентів за умови збереження початкових тиску та температури.

Суміші ідеальних газів характеризуються аддитивністю парціальних тисків та парціальних об'ємів. Це означає, що кожний газ у суміші ідеальних газів поводиться так, ніби він у даному об'ємі знаходиться один.

Аддитивність парціальних тисків описується законом

Дальтона: Р = Σ Рі,

(4.33)

де Р - загальний тиск;

Р_і- парціальний тиск і-компонента.

Відношення Р_і / Р характеризується відношенням п_і / N = у_і (молярна доля), де п_і - число молів і- го компонента в суміші; N - загальне число молів у суміші.

Рі/Р = пі / N = уі або Р·уі = Р.

(4.34)

Отже: парціальний тиск у суміші ідеальних газів Р_і дорівнює добутку його молярної долі в суміші у_і на загальний тиск суміші газів Р.

Аддитивність парціальних об'ємів описується законом Амага:

V = Σ Vі,

(4.35)

де V - загальний об'єм суміші;

V_і - парціальний об'єм і-го компонента.

Vі/ V = nі/N = уі або Vі = уі· V.

(4.36)

Отже: парціальний об'єм компонента V_і в суміші ідеальних газів дорівнює добутку його молярної долі в суміші у_і на загальний об’єм суміші газів V.

Для характеристики газової суміші необхідно знати її середню молекулярну масу, середню густину (в кг/м³) або відносну густину щодо повітря.

Якщо відомий молекулярний склад суміші (в %), то її середня молекулярна маса обчислюється за формулою

Мсум. = ( у1М1 + у2М2 + ....+ упМп) /100,

(4.37)

де: у₁, у₂,..у_п - молярні (об'ємні) концентрації компонентів, %;

М_і, М₂,.... М_п - молекулярні маси компонентів.

Якщо відомий масовий склад суміші (в %), то її середня молекулярна маса обчислюється за формулою:

Мсум. = 100/(g1/М1 + g2/М2 + .... + gп/Мп),

(4.38)

де g ₁, g₂,.... g_п - масові концентрації компонентів, % .

Густину суміші ρ_сум. (в кг/м³) визначають, користуючись обчисленою середньою молекулярною масою М_сум. за формулою:

ρсум. = Мсум./ 22,41.

(4.39)

Відносна густина суміші

∆сум. = ρсум./ ρпов. = ρсум./ 1,293.

(4.40)