
- •Передмова
- •1 Нафтогазова механіка як наука, її розвиток та зв'язок з іншими дисциплінами
- •Контрольні запитання
- •2 Стан розвитку нафтогазової галузі та проблеми нафтогазовидобутку
- •2.1 Короткі відомості про земну кору
- •Контрольні запитання
- •3 Природні колектори нафти і газу та їх основні властивості
- •3.1 Гранулометричний склад порід-колекторів
- •Контрольні запитання
- •3.2 Пористість
- •3.2.1 Залежність пористості від кладки зерен, тиску та температури
- •3.3 Неоднорідність колекторських властивостей пласта
- •3.4 Фізико-механічні властивості гірських порід
- •3.5 Теплові властивості гірських порід
- •3.6 Акустичні властивості гірських порід
- •Контрольні запитання
- •3.7 Проникність
- •3.7.1 Абсолютна проникність
- •3.7.2 Проникність тріщинуватих порід
- •3.7.3 Залежність проникності від пористості та розміру пор
- •3.7.4 Фазова (ефективна) проникність
- •3.7.5 Відносна проникність
- •3.8 Питома поверхня гірських порід
- •Контрольні запитання
- •4 Пластові вуглеводні
- •4.1 Склад та фізичні властивості нафт
- •4.1.1 Густина пластової нафти
- •4.1.2 В’язкість пластової нафти
- •4.1.3 Структурно-механічні властивості аномально-в’язких нафт
- •4.1.4 Фотоколориметрія нафти
- •Контрольні запитання
- •4.2 Природний газ. Склад та властивості природного газу
- •4.2.1 Склад та класифікація природних газів
- •4.2.2 Фізико-хімічні властивості вуглеводневих газів
- •4.2.3 Стан та параметри газових сумішей
- •4.2.4 Вміст важких вуглеводнів у суміші
- •Контрольні запитання
- •5 Фазові перетворення вуглеводневих систем
- •5.1 Склад та характеристика рідкої суміші
- •5.2 Газовий конденсат
- •5.3 Газогідрати
- •Контрольні запитання
- •6 Склад та фізико-хімічні властивості пластових вод
- •6.1 Залишкова вода
- •6.2 Підземні води
- •6.3 Основні властивості пластових вод та параметри, що їх характеризують
- •Контрольні запитання
- •7 Молекулярно-поверхневі явища та капілярні процеси
- •Контрольні запитання
- •8 Режими роботи нафтових і газових покладів
- •8.1 Коефіцієнт нафтовилучення та чинники, що на нього впливають
- •8.2 Визначення нафтовилучення промисловими методами
- •8.3 Визначення нафтовилучення за допомогою лабораторних досліджень
- •Контрольні запитання
- •9 Призначення, напрямки розвитку і класифікація методів підвищення нафтовилучення пластів
- •9.1 Фізико-гідродинамічні методи підвищення нафтовилучення
- •9.1.1 Методи збільшення нафтовилучення, пов'язані з системою розробки нафтового покладу
- •9.1.2 Циклічна дія на пласт під час заводнення
- •9.1.3 Зміна напрямків фільтраційних потоків
- •9.1.4 Встановлення оптимальних величин репресії і депресії на пласт
- •9.1.5 Часткове зниження тиску нижче тиску насичення нафти
- •9.2 Фізико-хімічні методи підвищення нафтовилучення пластів
- •9.2.1 Методи для покращення заводнення
- •9.2.1.1 Застосування поверхнево-активних речовин
- •9.2.1.2 Застосування полімерів
- •9.2.1.3 Застосування лугів, кислот, пін, емульсій
- •9.2.2 Методи підвищення нафтовилучення
- •9.2.2.1 Застосування міцелярних розчинів
- •9.2.2.2 Застосування двоокису вуглецю
- •9.3 Газові методи збільшення нафтовилучення пластів
- •9.3.1 Застосування сухого вуглеводневого газу
- •9.3.2 Застосування збагаченого і зрідженого газу
- •9.3.3 Застосування газу високого тиску
- •9.3.4 Застосування інших газів і сумішей
- •9.3.5 Газоводяна дія на пласти
- •9.4 Теплові методи підвищення нафтовилучення пластів
- •9.4.1 Застосування нагрітої води
- •9.4.2 Застосування пари
- •9.4.3 Застосування внутрішньопластового горіння
- •9.5 Критерії застосування методів підвищення нафтовилучення
- •9.6 Ефективність застосування методів підвищення нафтовилучення пластів
- •9.6.1 Оцінка технологічного ефекту
- •9.6.2 Оцінка економічної ефективності впровадження методів підвищення нафтовилучення пластів
- •Контрольні запитання
- •Перелік використаних джерел
3.7.1 Абсолютна проникність
Для загальної характеристики фізичних властивостей порід використовується абсолютна проникність.
Під абсолютною проникністю прийнято розуміти проникність пористого середовища, яка визначена у наявності в ньому тільки однієї якої-небудь фази, хімічно інертної у відношенні до породи.
Абсолютна проникність - це властивість породи і вона не залежить від властивостей рідини чи газу, що фільтруються, та перепаду тиску, якщо немає взаємодії цих флюїдів з породою.
На практиці флюїди в більшості випадків взаємодіють з породою під впливом їх певних фізико-хімічних властивостей. Тому для оцінки абсолютної проникності звичайно використовують газ (найкраще інертний) або повітря. Часто абсолютну проникність називають газопроникністю.
Для оцінки проникності гірських порід звичайно користуються лінійним законом Дарсі, відповідно до якого швидкість фільтрації рідини в пористому середовищі пропорційна градієнту тиску і обернено пропорційна динамічній в’язкості рідини, що фільтрується:
-
(3.22)
де V - швидкість (лінійна) фільтрації, м/с;
Q - об'ємна витрата рідини за одиницю часу, м3/с;
F- площа фільтрації, м2;
μ- динамічна в'язкість рідини, Па∙с (мПа∙с, сПз);
ΔP - перепад тиску, Па;
L- довжина пористого середовища, м.
У цьому рівнянні здатність породи пропускати рідину характеризується коефіцієнтом пропорційності - k (коефіцієнтом проникності):
-
(3.23)
Формула справедлива для визначення проникності під час лінійного (плоско-паралельного) потоку рідини.
Отже,
-
(3.24)
Для визначення абсолютної проникності породи для газу в цю формулу необхідно підставити середню витрату газу
-
(3.25)
де Qг - середня витрата газу (об'ємна витрата газу, яка приведена до середнього тиску та середньої температури в пласті).
Середній тиск
-
(3.26)
Маючи на увазі те, що процес фільтрації газу через взірець відбувається ізотермічно (за законом Бойля-Маріотта), одержимо:
-
(3.27)
де
-
витрата газу при атмосферному тиску
Ро;
-
тиски на вході та
виході взірця породи.
Отже, формула для визначення газопроникності буде мати вигляд:
-
;
(3.28)
Одиниця виміру проникності в міжнародній системі одиниць – м2.
За одиницю проникності в 1м2 беруть проникність такого пористого середовища, під час фільтрації через взірець якого площею в 1м2, довжиною 1 м та перепаді тиску в 1 Па витрата рідини в’язкістю 1 Па·с становить 1м3/с.
Розмірності L – м; Q – м3/с; μ- Па∙с; F – м2; Р - Па;
Отже
.
Звідси: якщо L = 1 м; Q = 1 м3/с; μ=1 Па∙с; F = 1 м2; Р = 1 Па, то k = 1 м2.
Фізична суть проникності "площа" полягає в тому, що проникність характеризує площу перерізу каналів пористого середовища, через які переважно відбувається фільтрація.
Одиниця проникності в 1м2 - величина дуже велика. У природних умовах маємо справу з величинами в трильйони разів меншими. Наприклад, проникність пластів-колекторів нафтових та газових родовищ Прикарпаття в переважній більшості складає 1-5 мД, рідко 5-15 мД і зовсім зрідка трапляються прошарки з більшою проникністю. Дещо більшу проникність мають колектори нафти і газу родовищ ДДЗ. Тут проникність може мати величини від декількох мД до десятків, рідше кількох сотень мД.
Що ж таке 1мД? 1000 мД = 1Д.
Якщо 1 м2 = 1∙1012 мкм2, то 1 Д=1 мкм2. Це також величина значна.
Проникність 1Д = 1∙10-12 м2 ;
1 мД = 1∙10-15 м2 або 1∙10-3 мкм2 .
Пласти проникністю 1Д в світовій практиці трапляються рідко.
Формула
дає можливість визначати проникність
під час лінійної плоско-паралельної
фільтрації флюїду. У
практиці розробки постійно виникає
потреба визначення проникності під час
радіальної фільтрації флюїду: під
час видобутку продукції із свердловин
або під час нагнітання в пласт води,
газу чи розчинів активних реагентів з
метою підтримання пластового тиску або
підвищенням нафтовилучення з продуктивних
пластів.
За законом Дарсі:
-
.
(3.29)
Розділяючи змінні та інтегруючи вираз, одержуємо:
-
(3.30)
-
(3.31)
де rзов (rк) - радіус контуру живлення;
rвн (rсв) - радіус свердловини;
Рс (Рвн) - тиск на стінці свердловини;
Рк (Рзов)- тиск на контурі живлення;
h – товщина пласта.
Рисунок 3.3 – Схема свердловини, розміщеної в центрі кругового пласта.
Якщо фільтрується газ, то:
-
(3.32)
де
,
–
витрати газу при атмосферному та
середньому тиску у взірці:
р, г – в'язкості рідини та газу;
h – товщина пласта (взірця циліндричної форми);
rзов – радіус контуру живлення;
rвн – радіус свердловини;
Рзов – тиск на контурі живлення;
Рвн – тиск на стінці свердловини.