4. Перегляд атрибутів повідомлень.

Кожне повідомлення має такі властивості (атрибути): наявність вкладеного файлу, від кого, тема, дата отримання, обліковий запис назвою домена, обсяг, дата відправлення, важливість, прапорець, кому адресовано та ін. Назви чи графічні значки властивостей подано на кнопках у верхньому рядку області зі списком повідомлень. Значення цих властивостей наведено у стовпцях. Користувач має змогу вибирати, які властивості відображатимуться на екрані (за допомогою контекстного меню рядка). їх послідовність у рядку можна змінювати методом перетягування.

Під час відсилання повідомлень можна запросити підтвердження про отримання або прочитання листа. Цю можливість використовують, І щоб дізнатись, коли адресат отримав чи прочитав повідомлення.

Кодування. Повідомлення створюють у певній кодовій таблиці. Найбільш поширені такі кодові таблиці: Кирилиця (Windows), КОИ8-U, KOH8-R та Кирилиця (ISO). Якщо користувач отримав повідомленняз текстом, що не читається, треба скористатись командою Кодування і методом проб підібрати потрібну кодову таблицю.

Керування обліковими записами

Кожний користувач електронної пошти у поштовому клієнті повинен мати власний обліковий запис, наданий провайдером або адміністратором домену і створений ними на сервері. За обліковим записом відбувається аутентифікація користувача на сервері.

Обліковий запис — це пара: логин і пароль.

У Gmail обліковий запис ми називали акаунтом, а у клієнті MS Outlook Express він має назву посвідчення.

Одному обліковому запису на сервері може відповідати багато посвідчень користувача (на одному чи на різних комп'ютерах).

Клієнт може бути налаштований так, що кожного разу вводити логин і пароль не треба (аутентифікація відбуватиметься автоматично). Але у тому випадку, якщо поштовий клієнт обслуговує декількох користувачів чи до комп'ютера має доступ декілька осіб, кожне посвідчення варто захистити паролем, — пошта кожного користувача буде захищеною.

Отже, перед початком роботи з поштою кожний користувач має зареєструвати свій обліковий запис (створити посвідчення) на конкретному комп'ютері за допомогою програми-клієнта. Якщо змінити комп'ютер чи програму-клієнт, то посвідчення треба буде створити заново.

Вважатимемо, що поштовим клієнтом користувача є програма MS Outlook Express (Windows Mail).

Щоб створити в ній посвідчення, треба виконати такий алгоритм.

1. З головного меню вікна програми виконати команди Файл <=> Посвідчення => Додати Посвідчення => придумати і ввести назву посвідчення => ОК.

Назва може бути довільною, але бажано, щоб інші користувачі могли визначити, чия вона (приклад назви: Сидоренко2010).

2. У діалоговому вікні Керування посвідченнями вибрати введену назву посвідчення і виконати команду Створити.

3. У вікні майстра приєднання до інтернету треба задати реестр створення нового посвідчення «з нуля», а не на основі існуючого.

4. У наступному вікні майстра треба ввести дані, які будуть висвітлюватися у полі «Від кого» (бажано ваше прізвище та ім'я) і натиснути на кнопку Далі.

5. У наступному вікні майстра ввести адресу електронної скриньки і виконати команду Далі.

6. Вибрати тип протоколу вхідної пошти, зазвичай це РОРЗ, ввести назви серверів вхідних та вихідних повідомлень і виконати команду Далі.

Для домашнього комп'ютера ці дані, адресу скриньки, обліковий запис і пароль доступу надає провайдер (за певну плату), а для локальної чи іншої мережі — адміністратор мережі (вчитель).

7. У вікні «Вхід у пошту через інтернет» увести отримані від провайдера чи адміністратора логин (ліва частина адреси) і пароль доступу.

8. Увімкнути режим «Запам'ятати пароль», щоб не вводити його щоразу під час запуску клієнта. Далі.

9. У наступному вікні, де можна виконати імпортування повідомлень чи адресних книг, створених раніше, вибрати режим «Не імпортгвати». Далі.

10. Виконати команду Готово.

Програма-клієнт зв'яжеться із сервером, порівняє введені дані з даними сервера і, якщо не буде розбіжностей, повідомить про готовність до роботи. Користувач отримає перший лист-привітання від корпорації Майкрософт, надісланий програмою-роботом.

Сервер провайдера може надавати можливість роботи зі звичайною електронною скринькою через свій веб-інтерфейс. Така можливість корисна. Наприклад, якщо програма-клієнт отримує повідомлення, обсяг якого дуже великий (вам прислали фотоальбом тощо), то локальна поштова скринька на ПК буде заблокована доти, доки не надійде це велике повідомлення. Робота з поштою буде паралізована. Щоб розблокувати пошту, потрібно вийти на свою поштову скриньку через веб-інтерфейс сервера і вилучити на сервері повідомлення, яке спричинило блокування. Роботу з поштою можна продовжити безпосередньо на сервері або повернутися до свого клієнта. Для цього потрібно знати веб-адресу поштового сервера, свій логин і пароль доступу.

Інший користувач, щоб перейти у своє поштове середовище, має замінити поточне посвідчення на власне. Щоб змінити посвідчення, виконують команди Файл => Зміна посвідчення, вибирають потрібну назву і Ok.

У шкільній мережі посвідчення для учнів можуть бути заздалегідь створені учителем. Достатньо спитати у вчителя логин, назву домена і пароль доступу.

Поштові протоколи

Взаємодія клієнта і сервера відбувається за певними правилами. Ці правила називають протоколами електронної пошти. Є три основні иоштові протоколи: SMTP, РОРЗ та ІМАР.

SMTP (Simple Mail Transfer Protocol) — «простий протокол пересилання пошти». Цей протокол забезпечує пересилання повідомлення з комп'ютера користувача (комп'ютера-клієнта) через проміжні сервери та маршрутизатори на поштовий сервер, де міститься скринька адресата.

РОРЗ та ІМАР дають змогу користувачеві забирати або читати повідомлення з поштового сервера.

POPS (Post Office Protocol) — «протокол поштового відділення». Його використовує комп'ютер-клієнт для доступу до повідомлень, що є на сервері. Відповідно до нього клієнт повинен ввести логин та пароль, рісля чого відбувається аутентифікація користувача. Сервер перевірить введені дані з еталонами, які є в його базі, і, якщо дані збігаються, то клієнт отримує доступ до поштової скриньки. Повідомлення переміщаються або копіюються (залежно від налаштувань клієнта) з бази даних сервера на комп'ютер користувача.

ІМАР (Internet Mail Access Protocol) — «протокол доступу до електронної пошти інтернету». Цей протокол, як і РОРЗ, призначений для роботи з вхідними листами, однак забезпечує додаткові функції: обробку листів без пересилання їх на комп'ютер-клієнт, а безпосередньо на сервері так, ніби листи розміщені на комп'ютері-клієнті; підтримку багатоклієнтського доступу; пошук листів на сервері тощо.