2. Способи передачі та зберігання інформації. Носії інформації.
Основні пристрої з яких складається комп'ютер і без яких неможливе нормальне його функціонування поділяються на такі групи:
1) Пристрої для опрацювання та зберігання інформації розміщені в системному блоці.
2) Пристрої введення і виведення інформації. Поділяються на стандартні і нестандартні. До стандартних відносяться дисплей і клавіатура До нестандартних - магнітні та оптичні накопичувані, принтер, плотер, сканер, модем.
3) Додаткові пристрої - маніпулятор типу миша, джойстик.
Системний блок складається із процесора, пам'яті та каналів зв'язку. Процесор— основна складова системного блоку, це основний керуючий і виконуючий орган машини, він призначений для опрацювання введеної інформації. Для зберігання інформації використовують запам'ятовуючий пристрій або пам 'ять. Розрізняють три основні види пам'яті: постійна, оперативна, дискова.
Зовнішня пам'ять призначена для тривалого зберігання програм і даних. Така інформація в зовнішній пам'яті зберігається при виключенні ПК. Обсяг зовнішньої пам'яті ПК значно більше обсягу внутрішньої пам'яті, але вона суттєво поступається внутрішній пам'яті щодо швидкості запису та зчитування інформації.
Звичайно зовнішня пам'ять фізично реалізується у вигляді накопичувачів на магнітних та оптичних дисках. Кожний з них використовується зі своїм контролером. Структуру зовнішньої пам'яті зображено на мал. 1.
Зараз використовують два види магнітних накопичувачів: накопичувачі на гнучких магнітних дисках (НГМД) і накопичувачі на жорстких магнітних дисках (НЖМД), які ще називають вінчестерами. В НГМД дані запам'ятовуються на гнучкій круглій пластині, на яку нанесено магнітне покриття. Пластини НГМД називають дискетами, або флоппі-дисками. Використовують дискети діаметром 130 мм (5,25 дм) і 89 мм (3,5 дм). Але дискети 130 мм виходять з користування. Для запобігання забрудненню і механічним пошкодженням 130 мм дискети розміщують у гнучких пластмасових конвертах, а 89 мм — в жорстких пластмасових корпусах. В НГМД дискету можна виймати з накопичувача та замінювати на іншу.
Вінчестери, як правило, не знімаються. Фізичного доступу до них немає. їх переваги порівняно з дискетами полягають у тому, що вони зберігають величезні об'єми інформації.
Мал. 1.
Зараз використовують, в основному, дискети з записами інформації на обох поверхнях (тип DS) подвійної щільності (DD) або високої щільності (НD). В таблиці 1 наведені місткості дискет.
Таблиця 1.
Тип дискети
|
DS/HD
|
5,25 дм
|
1,2 Мбайт
|
3,5 дм
|
1,44 Мбайт
|
Останнім часом з'явилися 3,5-дюймові дискети з надвисокою щільністю запису місткості 2,88 Мбайт.
Нову дискету перед використанням необхідно підготувати до роботи (відформатувати). Форматування дискети—це процес розбивання дискети на сектори та доріжки засобами операційної системи. На мал. 2. показано дискету, на якій зображено 80 доріжок, кожна із яких містить 18 секторів. Неважко підрахувати, що на одній поверхні в даному випадку розміщується 18х80=1440 секторів. В кожному з них розміщується 512 байт (0,5 Кбайт) інформації. Отже, на одній поверхні диска розміщується 720 Кбайт, а на двох — 1,44 Мбайт. Форматування здійснюється також на 15 секторів і 80 доріжок (1,2 Мбайт) та ін.
Для запобігання випадкового запису на 3,5-дюймові дискети відкривається спеціальне віконце, а на 5,2 5-дюймових дискетах заклеюють спеціальний проріз.
Сучасні накопичувачі на жорстких магнітних дисках мають місткість від 300 Мбайт до 20 гігабайт. Хорошим вінчестером зараз можна вважати вінчестер ємністю не менше ніж 6 Гбайт.
Слід мати на увазі, що швидкість запису та зчитування інформації з вінчестера майже на порядок вища. ніж у НГМД.
Мал. 2.
Оптичні (лазерні) диски називають компакт-дисками (або дисками типу CD). Найпоширенішими є диски "тільки для читання", тобто диски CD-ROM. Інформація па такі диски записується не з комп'ютера, а за допомогою спеціальної апаратури.
Диски CD-ROM так як і гнучкі магнітні дискети випускають діаметром 5,25 та 3.5 дм. Проте місткість їх пам'яті в декілька сот разів вища місткості магнітних дискет. Наприклад, уже зараз використовуються оптичні диски місткістю 600 Мбайт.
Одна з основних проблем, яка виникає при використанні дисків CD-ROM, полягає в підвищенні швидкості передачі інформації, яка зчитується. Мінімальна швидкість передачі даних з дисководів CD-ROM дорівнює 150 Кбайт/c (де приблизно 75 сторінок друкованого тексту за секунду). Однак така швидкість уже не відповідає сучасним вимогам. Зараз використовуються оптичні дисководи з 24-48 - кратною швидкістю передачі.
Великі обсяги інформації, які розміщуються на оптичних дисках, дозволяють створювати на них електронні або "живі" книги, які стають дедалі популярнішими.
Зараз з'явились оптичні диски, які допускають одноразове стирання інформації та повторний запис нової інформації.
Крім розглянутих типів зовнішніх запам'ятовуючих пристроїв є ще накопичувачі на магнітних стрічках касетного тину (так звані стримери) місткістю до 250 Мбайт, магнітооптичні диски та ін. Але ці типи запам'ятовуючих пристроїв використовують зараз у ПК рідко.
1.2. Інформаційна система її структура.
План
1. Інформаційні системи.
2. Коротка історія розвиту обчислювальної техніки.
3. Призначена головних пристроїв ПЕОМ: монітори, клавіатура, мишка, модеми, сканери, СD – RОМ, друкуючі пристрої.
1. Інформаційні системи.
Місія інформаційних систем - це виробництво інформації, що її потребує організація для забезпечення ефективного управління всіма своїми ресурсами, створення інформаційного і технічного середовища для здійснення управління організацією.
У кожній з інформаційних систем організується і ведеться робота в таких напрямках:
виявлення інформаційних потреб;
добір джерел інформації;
збір інформації;
введення інформації із зовнішніх або внутрішніх джерел;
опрацювання інформації, оцінка її повноти і значущості і подання її в зручному вигляді;
виведення інформації для надання її споживачам або передачі в іншу систему;
організація використання інформації для оцінки тенденцій, розробки прогнозів, оцінки альтернатив рішень і дій, вироблення стратегій;
організація зворотного зв'язку з інформації, переопрацьованої людьми даної організації, корекція вхідної інформації.
Усе це здійснюється за допомогою тих або інших інформаційних технологій у межах інформаційної системи організації.
Інформаційні системи, як і інформаційні технології, можуть функціонувати із застосуванням технічних засобів, і без них. Зростання обсягів інформації в інформаційній системі організацій, потреба в прискорених і більш складних способах її переопрацювання зумовлюють необхідність автоматизації роботи інформаційної системи, тобто автоматизації опрацювання інформації.
Автоматизована інформаційна система управління організацією є взаємопов'язаною сукупністю даних, обладнання, програмних засобів, персоналу, стандартів процедур, призначених для збору, опрацювання, розподілу, зберігання, видачі (надання) інформації відповідно до вимог, що випливають з діяльності організації.
Класифікація АІС
АІС за своїм призначенням різноманітні і можуть бути класифіковані за різними ознаками, зокрема:
ш видами процесів управління:
АІС управління технологічними процесами — це людино-машинні системи, які забезпечують управління технологічними пристроями, станками, автоматизованими лініями.
АІС управління організаційно-технічними процесами являють собою багаторівневі системи, які поєднують АІС управління технологічними процесами і АІС управління підприємствами.
АІС організаційного управління - це АІС, для яких об'єктом служать виробничо-господарські, соціально-економічні функціональні процеси. До них належать: (банківські АІС, АІС фондового ринку, фінансові АІС, страхові АІС, податкові АІС, АІС митної служби, статистичні АІС, бухгалтерські АІС та ін.)
АІС наукових досліджень забезпечують високу якість та ефективність міжгалузевих розрахунків і наукових дослідів.
Навчаючі АІС отримали широке застосування під час навчання спеціалістів у системі освіти, а також під час перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників різних галузей.
за рівнем в системі держаного управління:
Міжгалузеві АІС забезпечують розроблення економічних та господарських прогнозів, державного бюджету, здійснюють контроль за результатами та регулюванням діяльності всіх ланок господарства держави, а також контролюють наявність та розподіл ресурсів.
Регіональні АІС призначені для управління адміністративно-територіальними районами. Діяльність цих систем скерована на якісне виконання управлінських функцій у регіоні, формування звітності, видання оперативних відомостей місцевим державним та господарським органам.
Галузеві АІС функціонують у сферах промислового та агропромислового комплексів, у будівництві, на транспорті і т.д.
за роллю у виробничій діяльності та в процесі прийняття управлінських рішень:
виробничі АІС, які призначені для забезпечення виробничої діяльності
управлінські АІС, які призначені для підтримки процесу прийняття управлінських рішень
До інших класів АІС належать:
Експертні системи - клас систем штучного інтелекту, що здатні самостійно розв'язувати задачі у певній предметній області, використовуючи базу знань.
Персональні АІС - автоматизовані ІС на базі персональних комп'ютерів, з якими користувач працює безпосередньо.
Функціональні АІС - забезпечують підтримку виробничої та управлінської діяльності у головних функціональних сферах виробництва та бізнесу.
Стратегічні АІС - виробляють продукти або послуги, які сприяють досягненню стратегічних цілей організації
Типова структура та склад інформаційних систем
Практично всі різновиди інформаційних систем незалежно від сфери їх застосування включають один і той самий набір компонентів:
Під функціональними компонентами мають на увазі систему функцій управління - повний набір (комплекс) взаємопов'язаних у часі й просторі робіт з управління, необхідних для досягнення поставлених перед підприємством цілей.
Увесь процес управління підприємством зводиться або до лінійного (наприклад адміністративного) управління підприємством чи його структурним підрозділом, або до функціонального (матеріально-технічне забезпечення, бухгалтерський облік тощо) управління.
Тому декомпозиція інформаційної системи за функціональною ознакою (рисі.) містить у собі виділення її окремих частин, які мають назву функціональних підсистем (ПС) (функціональні модулі, бізнес-додатки), що реалізують систему функцій управління. Функціональною ознакою зумовлюється призначення підсистеми, тобто те, для якої сфери діяльності вона призначена і які основні цілі, завдання і функції вона виконує. Функціональні підсистеми істотно залежать від предметної області (сфери застосування) інформаційних систем.
Специфічні особливості кожної функціональної підсистеми містяться в так званих „функціональних задачах" підсистеми. Вибір складу функціональних задач функціональних підсистем управління здійснюється звичайно з урахуванням основних фаз управління: планування, обліку, контролю й аналізу, регулювання (виконання).
Планування - це управлінська функція, що забезпечує формування планів, відповідно до яких буде організоване функціонування об'єкта управління.
Облік, контроль і аналіз - функції, що забезпечують одержання даних про стан керованої системи за певний проміжок часу, визначення факту та причини відхилення фактичного стану об'єкта управління від його планового стану, а також виявлення розмірів цього відхилення.
Регулювання (виконання) - це функція, що забезпечує порівняння планових та фактичних показників функціонування об'єкта управління і реалізацію необхідних керуючих впливів за наявності відхилень від запланованих у заданому діапазоні. Відповідно до виділених функціональних підсистем та з урахуванням вимог управління і визначається склад задач функціональних підсистем.
Вибір та обґрунтування складу функціональних задач є одним із найважливіших елементів створення інформаційних систем.
Компоненти системи опрацювання аяних.
Основна функція системи опрацювання даних (СОД) - це реалізація таких типових операцій опрацювання даних: збір, реєстрація і перенесення інформації на машинні носії; передавання інформації, введення інформації в ЕОМ, створення і введення внутрішньомашинної інформаційної бази; опрацювання інформації, вивід інформації, організація та управління обчислювальним процесом.
СОД призначена для інформаційного обслуговування фахівців різних органів управління підприємства, що приймають управлінські рішення.
СОД можуть працювати в трьох основних режимах:
пакетний режим - для нього характерним є те, що результати опрацювання видаються користувачам після виконання так званих пакетів завдань. Недоліком такого режиму є відокремлення користувача від процесу опрацювання інформації, що перешкоджає оперативності прийняття управлінських рішень.
Інтерактивний (діалоговий) режим - відбувається обмін повідомлень між користувачем і системою.
Режим реального часу - використовується для управління швидкоплинними процесами.
Всі СОД інформаційних систем незалежно від сфери їх застосування включають наступний набір складових (компонентів), що називаються видами забезпечення. Виділяють інформаційне, лінгвістичне, технічне, програмне, правове забезпечення. Розглянемо конкретніше кожне з них.
Організаційне забезпечення - це сукупність методів і засобів підвищення ефективного управління об'єктами управління на всіх стадіях їх життєвого циклу.
Інформаційне забезпечення - це сукупність методів і засобів розміщення й організації інформації, що включають в себе системи класифікації і кодування, уніфіковані системи документації, раціоналізації документообігу та форми документів, методів створення внутрішньомашинної інформаційної базиінформаційної системи. Від якості розробленого інформаційного забезпечення значною мірою залежить достовірність і якість прийнятих управлінських рішень.
Лінгвістичне забезпечення. За допомогою лінгвістичного забезпечення відбувається спілкування людини з комп'ютером.
Технічне забезпечення є сукупністю комплексу технічних засобів, який забезпечує роботу АІС.
Програмне забезпечення - це сукупність комп'ютерних програм, призначених для реалізації функцій і задач функціонування автоматизованих інформаційних систем.
Правове забезпечення - це сукупність правових норм, які регламентують правові стосунки як під час створення, так і в процесі впровадження АІС .
Організаційні компоненти інформаційної системи
Під організаційними компонентами ІС мають на увазі сукупність методів і засобів, що дозволяють удосконалити організаційну структуру об'єктів і управлінські функції, які виконуються структурними підрозділами; визначити штатний розклад і чисельний склад кожного структурного підрозділу; розробити посадові інструкції персоналу управління в умовах функціонування СОД.
Впровадження інформаційних систем сприяє удосконаленню організаційних структур, оскільки припускає визначення розрахункової, тобто науково обґрунтованої, чисельності апарату управління по структурних підрозділах з обов'язковим вирішенням таких проблем: достовірне віднесення кожного працівника до відповідного структурного підрозділу; встановлення чітких службових обов'язків кожного працівника в межах підрозділу, в якому він працює. При цьому визначення кола обов'язків припускає, що обов'язки працівників, що обіймають ту або іншу посаду, не залежать від конкретної особи, яка їх виконує і сукупність спільних обов'язків повинна гарантувати їхню несуперечливість і можливість досягнення загального результату; визначення нормального завантаження працівника його роботою протягом дня і на календарний період; розробка посадових інструкцій персоналу в умовах функціонування СОД, зокрема в умовах аварійних ситуацій.