V. Підсумок уроку.

– Як ви розумієте вираз «добра людина»? (Це людина, яка завжди допомагає іншим, поважає дорослих, піклується про старих).

– Які ви маєте права?

VI. Домашнє завдання.

1. Опрацювати статтю підручника.

2. Розповісти про випадок із вашого життя, коли проявлялися риси милосердя чи співчуття.

Конспект уроку я і Україна

2 Клас (24. 02)

Тема. Про доброту і милосердя. Ніхто не має права ображати людину.

Мета. Учити оцінювати вчинки дійових осіб, поглиблювати уміння творчо працювати; з’ясувати зміст понять добрий, милосердний, привітний; формувати в дітей уявлення про те, що добра, чуйна людина завжди допомагає іншим, поважає, піклується про стареньких; виховувати чуйність, доброту, милосердя; розвивати мовлення учнів.

Обладнання. Оповідання В. Сухомлинського «Іменний обід» у запису; ілюстрації до розглядання ситуації; вірші.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

– Діти, подивіться, будь ласка, на дошку, прочитайте й поясніть слова.

Добрий – той, хто робить людям добро, ставиться чуйно до них.

Милосердний – той, хто в будь-яку хвилину готовий надати допомогу.

Привітний – той, хто виявляє доброзичливість, привітність.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Розповідь учителя, декламування віршів учнями.

– Милосердя, доброта… Ще з давньоруських часів благодійність була в традиціях нашого народу. Цілком природним і закономірним уважалося допомогти знедоленому, нещасному, поділитись із ним шматком хліба, дати притулок бездомному, захистити старість і немічність, полікувати хворого чи каліку, захистити скривдженого.

Не говори про доброту,

Коли ти нею сам не сяєш,

Коли у радощах витаєш,

Забувши про чужу біду.

Що обіймає тепле слово

В цім почутті таке…,

Яке з глибин душі росте.

Коли її не маєш ти,

То раниш людяне в людині.

Не має вищої святині,

Ніж чисте слово доброти.

Доброта, милосердя – багатоликі. Потреба в них повсякчасна. Навіть тоді, коли не має біди, навіть там, де гори спокійні та твердь зелена не хитається під ногами. Милосердя і доброта – як два крила, на яких тримається людство.

В Україні проживає майже 2 мільйони самотніх людей. Близько 200 тисяч із них цілком або частково не здатні обслуговувати себе. 15 тисяч із них проживають в будинках інтернатах, їх об’єднує немічність, самотність. У злигоднях живуть 1 150 тисяч людей. Близько 30 тисяч із них мешкають у напіврозвалених халупах. 70 тисяч людей отримують мізерну пенсію. Чимало є й таких, що проживають на межі бідності. Сумні цифри, незвичні… Та це правда життя. Важко уявити, що люди страждають не тільки від того, що не щодня мають свіжий хліб, а й від того, що не чують таких вкрай необхідних слів, як «Добрий день», «Дякую», «Будьте здорові» і т. п..

Кажімо більше добрих слів

Знайомим, друзям і коханим,

Нехай комусь тепліше стане

Від зливи наших почуттів.

Нехай тих слів солодкий мед

Чиюсь загонить рану…

– Чи можна бажати людині доброго дня зі злим виразом обличчя?

– Бути привітним – означає радіти іншому, доброзичливим – означає бажати добра.