2.2. Характеристика морфологічних способів словотворення в сучасній українській мові

До морфологічних способів належать такі типи творення:

суфіксальний;

префіксальний;

префіксально - суфіксальний;

безафіксний;

складання основ і слів.

Суфіксальний спосіб – це спосіб творення слів за допомогою суфікса (гарячий – гаряченький, слухати – слухач, вітер – вітерець).

Префіксальний спосіб – це спосіб творення слів за допомогою словотворчих префіксів (давати – надавати, хто – ніхто, в'язати – вив'язати).

Префіксально-суфіксальний спосіб дозволяє створювати слова одночасним додаванням до твірної основи словотворчого префікса і суфікса (межа – безмежний, при дорозі – придорожній).

Безафіксний спосіб (відкидання значущих частин) - це спосіб творення слів шляхом укорочення твірного слова (переходити - перехід, нічний - ніч).

Основоскладання – це такий спосіб творення слів, при якому дві і більше основ поєднуються в одне слово (хмари чесати = хмарочос, синій + жовтий = синьо-жовтий).

Складання скорочених слів – це спосіб творення слів скороченням основ кількох слів. Твірні основи при цьому можуть бути повними (залізобетонний) і скороченими (абревіатура різних типів – мінпраці, вуз, зарплата, КПІ – Київський політехнічний інститут [2, с.160]).

Повні основи можуть поєднуватися за допомогою сполучних голосних о (після твердих приголосних), е (після м'яких приголосних) та є (якщо основа закінчується на й): паровоз, світогляд, краєвид, зорепад.

Прикметники, що утворюються на базі підрядної сполуки, пишуться разом (червоноармійський, однокімнатна), а прикметники, утворені за допомогою сурядної сполуки слів, пишуться через дефіс (зелено-білий, науково-технічний).

Лексико-морфологічний спосіб словотворення полягає в творенні слів шляхом переосмислення значення однієї із граматичних форм мотивуючого слова. Напр., слово батьки (мати і батько) утворилося переосмисленням зна­чення граматичної форми множини батьки до слова батько за су­міжністю; слово досвітки (заст. зібрання сільської молоді, органі­зовані для спільної праці і розваг в осінній та зимовий час) є наслідком переосмислення значення слова досвіток (час доби перед сходом сонця, світанком) у формі множини (досвітки) на основі часової суміжності [5, с.58].

Значною активізацією й високою продуктивністю в українській мові останніх двох десятиліть позначені чужомовні афікси. Серед продуктивних префіксів і префіксоїдів варто виокремити як давно запозичені супер-, анти-, контр-, архі-, гіпер-, екстра-, мега-, міні-, екс-, нео-, псевдо-, квазі-, де-, ре- (суперексперт, антирей­дерський, контргра, архімонополія, гіперчутливість, екстрасміливець, мегафракція, мегатеракт, міні-імперія, міні-сутичка, екс-нашоук-раїнець, екс-очільник, неототалітаризм, псевдоздобуток, квазідіа-лог, дебільшовизувати, ребюрократизація) та ін., так і нові пост-(поствідлиговий, постзастійний, постмайданний, постнезалежний, постперебудова, постприватизаційний, постсовкізм, постсоціалізм, постчорнобиль, постшістдесятник, пост'югославський).

Продуктивними запозиченими суфіксами та суфіксоїдами в су­часному українському словотворі є -ізацій-/-изацій-, -ацій-, -ист/-іст, -ізм /-изм, -атор, -ар /-яр, -фоб, -ман, -лог, -маній-, -фобій-, -цид, -філ, -нет (технократизація, фермеризація, фашиза­ція, екологіст, регіоналізм, бушизм, ратифікатор, радянізатор, мітин-гар, галичанофоб, магазиноман, біблієман, українолог, декретоманія, орендоманія, мусульманофобія, кіноцид, футболофіл, тевтонофіл, Укрнет, Євронет). Варто зауважити, що порівняно з попередніми періодами розвитку національної мови, непродуктивні й малопро­дуктивні суфікси й суфіксоїди в нинішню добу стали продуктив­ними особливо при творенні оказіоналізмів, зокрема -ан- /-іан- на означення збірності, сукупності певних мистецьких творів, присвя­чених кому- або чому-небудь: (богданіана (від Богдан Хмельницький), лукашана (від прізвища відомого перекладача Лукаша), напо-леоніана, бондіана (від Дж. Бонд), київіана), -ад-/-іад- на означен­ня дій, процесів, поведінки особи, названої твірною основою: коа-ліціада, міністеріада, гайдамакіана, гетьманіада, прохіндіада, спіке-ріада.

Помітна активізація деривації різних типів складних сів, у творенні яких беруть участь повні або усічені іншомовні основи. Цікаво, що з-поміж останніх засвідчено значну кількість таких, які все більше набувають ролі аглютинативних афіксів унаслідок час­того використання.

Нові композити із запозиченими основами інтенсивно творять­ся як чистим основоскладанням (кланово-мафіозний, нафтогавань, вуглехолдинг), так і основоскладанням із суфіксацією (низькорей-тинговий, вузькоклановий, валютоміняльний) переважно з вільних словосполучень (хоч є поодинокі відфраземні деривати – козанос-трівець (від козаностра). Відзначено продуктивність таких запози­чених складників: нафт- (нафтобізнес, нафтомафія), валют- (ва-лютоокупний, валютотримач), -терапій- (трудотерапія, шокоте-рапія), -психолог (народнопсихолог, космопсихолог), -трейдер (зерно-трейдер, газотрейдер) тощо.

Неважко помітити, що дія механізму творення слів лексико-семантичним і лексико-морфологічним способом в обох випадках зумовлена асоціативним процесом. Відмінність полягає лише в тому, що при лексико-семантичному способі словотворення від­бувається переосмислення значення семеми в цілому, незалежно від її граматичних форм, а при лексико-морфологічному – лише однієї із граматичних форм цієї семеми.

Це дає підстави вважати два вищеназвані способи різновидом одно­го і того ж способу, словотворчим засобом якого є асоціативність. Цей спосіб можна було б назвати асоціативним.

Слова, утворені лексико-морфологічним способом, можна знайти серед множинних іменників. Напр., окуляри, шахи, верш­ки. Так, скажімо, слово окуляри утворилось переосмисленням зна­чення множинної форми окуляри до слова окуляр (частина оп­тичного приладу).

Слова, утворені цим способом, часто трапляються серед назв рослин: калачики, півники, котики, косарики, барабольки, дзвіноч­ки, зозульки, васильки, орлики, сокирки, козлики, ротики тощо. Де, напр., слово калачики (багаторічна рослина родини мальвових із рожевими або червоними квітками) утворилося переосми­сленням значення форми множини до слова калачик (зменш, до бі­лий хліб особливої форми, випечений із крученого й переплетено­го тіста). Назва рослини з'явилась внаслідок асоціацій, що виникли між формою її листя та формою цього виду хліба.

Лексико-морфологічним способом утворені окремі назви на­родних свят, що пов'язані з церковним календарем: Василя, Ме­ланки, Миколи, Петра, Павла, Ганни, Дмитра тощо. Ці слова ви­никли шляхом переосмислення значення імені святого в його ро­довій формі.

Морфологічний спосіб продовжує залишатись одним із продуктивних способів утворення термінів лексики. Щоправда, різні його типи мають неоднакову активність. Так, продукування термінів за допомогою префіксів і суфіксів (так званий змішаний тип), суфіксів, основ і цілих слів, абревіації досить продуктивне. Префіксальний і безафіксний типи використовуються меншою мірою. Особливо часто використовуються префікси за-, о-, -об-, пере-, під-, роз- із суфіксами -ен-, -ива-, -к-, -ник-, -ован-, -овк-, -очн-, -ува-(-юва-), -увальн-(-ювальн-), -увач(-ювач), які утворюють слова, що означають у будівельній термінології: назви процесів, дій (набучувати, розшивати, облицьовувати, обрешетувати, обштукатурювати, офактурювати; зашпунтовування, окирковка, перев’язка, підмуровування та ін.); назви ознак предметів (зашпунтований, защебенений, облицювальний, опалублений, перемичний, підбалочний, розпиральний, розпірковий та ін.); назви конкретних предметів, знарядь праці тощо (заповнювач, обрешітка, опалубник, перемичка, підмурок та ін.); назви осіб (обмурівник, опалубник та ін.).

До числа активних суфіксів належать -н-, -ник, -ни-ця, -ое-, -ован-, -уван-(-юван-) та інші (арматурний, арматурниця, датування, палубник, риштувати, самановий, торцювати, шабрований, шпаклювання).

Створення термінів шляхом складання основ і цілих слів стало досить продуктивним останнім часом. Г. О. Горпинич пояснює це тим, що часто дійсно існує необхідність виразити дві ідеї в одному слові [7, с.88].

Досить поширені терміни, що виникли за допомогою абревіації. Їх поява пов’язана з прагненням мовців стисло виражати складні найменування нових понять, економніше висловлювати думки. Абревіація в термінології володіє майже необмеженою продуктивністю. Цьому сприяють загальні тенденції розвитку термінологічного словотворення, дві з яких прямо протилежні: з одного боку, це утворення надзвичайно довгих за складом термінів-словосполучень і термінів, що являють собою ланцюжок складених основ, цілих слів, а з другого – продукування гранично коротких, структурно економних термінів-абревіатур.