- •Розділ і. Сучасне українське словотворення: основні тенденції розвитку
- •1.1. Процес словотворення в Україні та його джерела: загальна характеристика
- •1.2. Динаміка сучасного словотворення в українській мові
- •Розділ іі. Способи словотворення в українській мові
- •2.1. Лексико-семантичні інновації у системі сучасної української номінації
- •2.2. Характеристика морфологічних способів словотворення в сучасній українській мові
- •2.3. Роль телескопії в збагаченні лексикону сучасної англійської мови
- •Висновки
- •Література
2.2. Характеристика морфологічних способів словотворення в сучасній українській мові
До морфологічних способів належать такі типи творення:
суфіксальний;
префіксальний;
префіксально - суфіксальний;
безафіксний;
складання основ і слів.
Суфіксальний спосіб – це спосіб творення слів за допомогою суфікса (гарячий – гаряченький, слухати – слухач, вітер – вітерець).
Префіксальний спосіб – це спосіб творення слів за допомогою словотворчих префіксів (давати – надавати, хто – ніхто, в'язати – вив'язати).
Префіксально-суфіксальний спосіб дозволяє створювати слова одночасним додаванням до твірної основи словотворчого префікса і суфікса (межа – безмежний, при дорозі – придорожній).
Безафіксний спосіб (відкидання значущих частин) - це спосіб творення слів шляхом укорочення твірного слова (переходити - перехід, нічний - ніч).
Основоскладання – це такий спосіб творення слів, при якому дві і більше основ поєднуються в одне слово (хмари чесати = хмарочос, синій + жовтий = синьо-жовтий).
Складання скорочених слів – це спосіб творення слів скороченням основ кількох слів. Твірні основи при цьому можуть бути повними (залізобетонний) і скороченими (абревіатура різних типів – мінпраці, вуз, зарплата, КПІ – Київський політехнічний інститут [2, с.160]).
Повні основи можуть поєднуватися за допомогою сполучних голосних о (після твердих приголосних), е (після м'яких приголосних) та є (якщо основа закінчується на й): паровоз, світогляд, краєвид, зорепад.
Прикметники, що утворюються на базі підрядної сполуки, пишуться разом (червоноармійський, однокімнатна), а прикметники, утворені за допомогою сурядної сполуки слів, пишуться через дефіс (зелено-білий, науково-технічний).
Лексико-морфологічний спосіб словотворення полягає в творенні слів шляхом переосмислення значення однієї із граматичних форм мотивуючого слова. Напр., слово батьки (мати і батько) утворилося переосмисленням значення граматичної форми множини батьки до слова батько за суміжністю; слово досвітки (заст. зібрання сільської молоді, організовані для спільної праці і розваг в осінній та зимовий час) є наслідком переосмислення значення слова досвіток (час доби перед сходом сонця, світанком) у формі множини (досвітки) на основі часової суміжності [5, с.58].
Значною активізацією й високою продуктивністю в українській мові останніх двох десятиліть позначені чужомовні афікси. Серед продуктивних префіксів і префіксоїдів варто виокремити як давно запозичені супер-, анти-, контр-, архі-, гіпер-, екстра-, мега-, міні-, екс-, нео-, псевдо-, квазі-, де-, ре- (суперексперт, антирейдерський, контргра, архімонополія, гіперчутливість, екстрасміливець, мегафракція, мегатеракт, міні-імперія, міні-сутичка, екс-нашоук-раїнець, екс-очільник, неототалітаризм, псевдоздобуток, квазідіа-лог, дебільшовизувати, ребюрократизація) та ін., так і нові пост-(поствідлиговий, постзастійний, постмайданний, постнезалежний, постперебудова, постприватизаційний, постсовкізм, постсоціалізм, постчорнобиль, постшістдесятник, пост'югославський).
Продуктивними запозиченими суфіксами та суфіксоїдами в сучасному українському словотворі є -ізацій-/-изацій-, -ацій-, -ист/-іст, -ізм /-изм, -атор, -ар /-яр, -фоб, -ман, -лог, -маній-, -фобій-, -цид, -філ, -нет (технократизація, фермеризація, фашизація, екологіст, регіоналізм, бушизм, ратифікатор, радянізатор, мітин-гар, галичанофоб, магазиноман, біблієман, українолог, декретоманія, орендоманія, мусульманофобія, кіноцид, футболофіл, тевтонофіл, Укрнет, Євронет). Варто зауважити, що порівняно з попередніми періодами розвитку національної мови, непродуктивні й малопродуктивні суфікси й суфіксоїди в нинішню добу стали продуктивними особливо при творенні оказіоналізмів, зокрема -ан- /-іан- на означення збірності, сукупності певних мистецьких творів, присвячених кому- або чому-небудь: (богданіана (від Богдан Хмельницький), лукашана (від прізвища відомого перекладача Лукаша), напо-леоніана, бондіана (від Дж. Бонд), київіана), -ад-/-іад- на означення дій, процесів, поведінки особи, названої твірною основою: коа-ліціада, міністеріада, гайдамакіана, гетьманіада, прохіндіада, спіке-ріада.
Помітна активізація деривації різних типів складних сів, у творенні яких беруть участь повні або усічені іншомовні основи. Цікаво, що з-поміж останніх засвідчено значну кількість таких, які все більше набувають ролі аглютинативних афіксів унаслідок частого використання.
Нові композити із запозиченими основами інтенсивно творяться як чистим основоскладанням (кланово-мафіозний, нафтогавань, вуглехолдинг), так і основоскладанням із суфіксацією (низькорей-тинговий, вузькоклановий, валютоміняльний) переважно з вільних словосполучень (хоч є поодинокі відфраземні деривати – козанос-трівець (від козаностра). Відзначено продуктивність таких запозичених складників: нафт- (нафтобізнес, нафтомафія), валют- (ва-лютоокупний, валютотримач), -терапій- (трудотерапія, шокоте-рапія), -психолог (народнопсихолог, космопсихолог), -трейдер (зерно-трейдер, газотрейдер) тощо.
Неважко помітити, що дія механізму творення слів лексико-семантичним і лексико-морфологічним способом в обох випадках зумовлена асоціативним процесом. Відмінність полягає лише в тому, що при лексико-семантичному способі словотворення відбувається переосмислення значення семеми в цілому, незалежно від її граматичних форм, а при лексико-морфологічному – лише однієї із граматичних форм цієї семеми.
Це дає підстави вважати два вищеназвані способи різновидом одного і того ж способу, словотворчим засобом якого є асоціативність. Цей спосіб можна було б назвати асоціативним.
Слова, утворені лексико-морфологічним способом, можна знайти серед множинних іменників. Напр., окуляри, шахи, вершки. Так, скажімо, слово окуляри утворилось переосмисленням значення множинної форми окуляри до слова окуляр (частина оптичного приладу).
Слова, утворені цим способом, часто трапляються серед назв рослин: калачики, півники, котики, косарики, барабольки, дзвіночки, зозульки, васильки, орлики, сокирки, козлики, ротики тощо. Де, напр., слово калачики (багаторічна рослина родини мальвових із рожевими або червоними квітками) утворилося переосмисленням значення форми множини до слова калачик (зменш, до білий хліб особливої форми, випечений із крученого й переплетеного тіста). Назва рослини з'явилась внаслідок асоціацій, що виникли між формою її листя та формою цього виду хліба.
Лексико-морфологічним способом утворені окремі назви народних свят, що пов'язані з церковним календарем: Василя, Меланки, Миколи, Петра, Павла, Ганни, Дмитра тощо. Ці слова виникли шляхом переосмислення значення імені святого в його родовій формі.
Морфологічний спосіб продовжує залишатись одним із продуктивних способів утворення термінів лексики. Щоправда, різні його типи мають неоднакову активність. Так, продукування термінів за допомогою префіксів і суфіксів (так званий змішаний тип), суфіксів, основ і цілих слів, абревіації досить продуктивне. Префіксальний і безафіксний типи використовуються меншою мірою. Особливо часто використовуються префікси за-, о-, -об-, пере-, під-, роз- із суфіксами -ен-, -ива-, -к-, -ник-, -ован-, -овк-, -очн-, -ува-(-юва-), -увальн-(-ювальн-), -увач(-ювач), які утворюють слова, що означають у будівельній термінології: назви процесів, дій (набучувати, розшивати, облицьовувати, обрешетувати, обштукатурювати, офактурювати; зашпунтовування, окирковка, перев’язка, підмуровування та ін.); назви ознак предметів (зашпунтований, защебенений, облицювальний, опалублений, перемичний, підбалочний, розпиральний, розпірковий та ін.); назви конкретних предметів, знарядь праці тощо (заповнювач, обрешітка, опалубник, перемичка, підмурок та ін.); назви осіб (обмурівник, опалубник та ін.).
До числа активних суфіксів належать -н-, -ник, -ни-ця, -ое-, -ован-, -уван-(-юван-) та інші (арматурний, арматурниця, датування, палубник, риштувати, самановий, торцювати, шабрований, шпаклювання).
Створення термінів шляхом складання основ і цілих слів стало досить продуктивним останнім часом. Г. О. Горпинич пояснює це тим, що часто дійсно існує необхідність виразити дві ідеї в одному слові [7, с.88].
Досить поширені терміни, що виникли за допомогою абревіації. Їх поява пов’язана з прагненням мовців стисло виражати складні найменування нових понять, економніше висловлювати думки. Абревіація в термінології володіє майже необмеженою продуктивністю. Цьому сприяють загальні тенденції розвитку термінологічного словотворення, дві з яких прямо протилежні: з одного боку, це утворення надзвичайно довгих за складом термінів-словосполучень і термінів, що являють собою ланцюжок складених основ, цілих слів, а з другого – продукування гранично коротких, структурно економних термінів-абревіатур.