1.2. Динаміка сучасного словотворення в українській мові

Інноваційні процеси в їх лексиконах автори цієї праці досліджують у межах загальних взаємозалежних, але різноспрямованих тенденцій їхнього розвитку, а саме:

1) інтернаціоналізація (глобалізація) – націоналізація (етнізація, автохтонізація, коренізація);

2) інтелектуалізація (спеціалізація, професіоналізація) – демократизація (лібералізація, субстандартизація, вульгаризація);

3) економія мовних засобів, синкретизм семантики номінації, асиметрія її форми та змісту – прозорість та аналітичність (деталізація) номінації, симетрія (одно-однозначні зв'язки) між формою та змістом;

4) прагматико-стилістична диференціація словотворчих засобів номінації – їхня нейтралізація (усунення диференціації за сферами вжитку, зняття стильових чи стилістичних обмежень);

5) дотримання усталених лексичних чи словотвірних норм номінації (регулярні, узуальні моделі) – відхилення від таких норм, їхнє розхитування (нерегулярні (оказіональні) моделі) [6, с.134].

Динаміка сучасного українського лексикону виявляє себе в низці опозицій кількісних та якісних змін його складу. Кількісні опозиції формують діаметрально протилежні явища розширення лексикону за рахунок припливу нової лексики та його скорочення завдяки відпливу лексики пасивізованої за певними ознаками її форми, змісту чи вживання. Причому, таке скорочення може відбуватися поступово: спершу як відхід номінації з активного лексикону до пасивного, пониження її рейтингу, а згодом і можлива повна втрата такої номінації, її вилучення з лексикону внаслідок невідповідності новим потребам і смакам мовців.

Якісні зміни в лексиконі визначають не лише номінації з новою формально-семантичною будовою, а й номінації, вже наявні, які зазнали певних трансформацій у своїх формі, семантиці, функціональному, зокрема, експресивно-оцінному, потенціалі. Специфіку перебігу динамічних процесів у лексиконі зумовлює й самий характер входження до нього нових одиниць чи видалення з нього одиниць застарілих, не відповідних новим вимогам і мовним смакам суспільства, наприклад, різні підходи до адаптування запозичень чи реактивації пасивної лексики, способи її повернення до активного вжитку. Останній різновид динаміки виявляється у переорганізації складу окремих словотвірних розрядів та категорій унаслідок конкурентної «боротьби» в них певних словотворчих моделей, у зміні способів реалізації певних моделей номінування, а також у формуванні для деяких розрядів лексем нового конотативного «ореолу», нових оцінних спів значень [13, с.155].

Глобалізація світових процесів в економіці, науці, культурі, інформаційному просторі істотно впливає на словниковий склад мови, сприяє формуванню нових понять, появі нових термінів, швидкому проникненню їх до загальнолітературної мови, отже, її термінуванню. Збільшуються потоки неозапозичень, що називають суспільно-політичні, культурні, наукові, технічні явища. Інакше, проходить процес інтернаціоналізації мови, формування фонду слів-інтернаціоналізмів, запозичених основ та афіксів.

Зміна радянської парадигми дійсності зумовлює перехід значної частини лексики до розряду історизмів. Це стосується назв партійних та громадських організацій, слів з радянізованим ідеологічним забарвленням. Водночас спостерігається подальший процес націоналізації мови. Значний прошарок лексики, забороненої в тридцяті роки, повертається з небуття. Це стосується багатьох слів типу арсен, зазвичай, летовище, меценат, а також термінів і одиниць, що вже детермінувалися: відсоток, новинник, чинник. Усе частіше запозичені слова калькуються. Дедалі більша частина з них існує паралельно з питомими термінами, пор.: полігамія - багатошлюбність, абсорбція - вбирання, пентаедр - п 'ятигранник.

Формується велика кількість неосемантизмів, тобто слів з новим значенням: сервер - основний обслуговувальний пристрій комп'ютера, що функціонує як накопичувач інформації, розподільник інформації приєднаними приладами; рейтинг – спершу банківський термін зі значенням «показник надійності банку, ділового партнера», згодом «показник оцінки чиєї-небудь діяльності, популярності, що визначається соціологічним опитуванням» [12, с.71].

Посилюється інтелектуалізація української мови за рахунок значного зростання абстрактної лексики: назв абстрактних дій (міфологізація, деміфологізація, інвестування, кріолікування) та ознак (манкуртство, самопрезентація), збільшення кількості складних слів: алмазобетонорізання, зубопротезолікування, автовантажомеблеперевезення. Інтелектуалізація мови пов'язана зі зростанням її емотивності. Так, дієіменники на зразок афганізація, югославізація, піночетизація мають негативний соціальний ореол. Багато нових абревіатур у сучасній мові також набувають виразного негативного забарвлення: інтербезбатченки, імпер-комуніст, комшабаш, держрекет.

Помітна демократизація мови, послаблення різного роду заборон, приписів аж до проникнення в літературну мову вульгаризмів, що, звичайно, не можна вітати. Посилюється розмовність літературної мови, що виявляється, наприклад, в активному творенні відонімних похідних. Твірними для них є прізвища громадських діячів, різного роду керівників і бізнесменів, діяльність яких у свідомості носіїв української мови містить негативну оцінку: лукашенкізатор, неКучма, антиГрушевський, суркісизація, сталінізація.

Порівняно з радянським періодом засвідчено активізацію тво­рення слів способом зрощення. Нині високої продуктивності набу­ли чужомовні компоненти відео-, кіно-, аудіо-, радіо-, ретро-, фото-, фіто-(відеорозповсюджувач, відеопостачання, кіношедевр, кінофорум, аудіокнига, аудіотекст, радіофестиваль, радіохіт, рет-ростиль, ретроромантичний, фотопорнографія, фотоцентр, фіто-косметологія, фітоаплікація).

У сучасній українській мові інтенсифікувалося творення композитів за допомогою юкстапозиції. Продуктивними в цих складних словах є компоненти інтернаціонального характеру медіа-, бізнес-, шоу-, бліц-, рок-, фітнес-, імідж:-, банк-, гала-, стриптиз- та ш. (медіа-дискурс, медіа-патронат, бізнес-ідея, бізнес-конференція, шоу-матч, шоу-оргія, бліц-курс, бліц-ремонт, рок-кіно, рок-аудиторія, фітнес-клас, фітнес-тренажер, імідж-платформа, імідж-експози-ція, банк-кредитор, банк-ремітент, гала-концерт, гала-матч, стрип-тиз-бізнес, стриптиз-меню).

Особливо активізувалися певні словотвірні типи частковоскорочених абревіатур унаслідок поєднання усіченого давнозапозиченого слова-означення та повного означуваного (теле-від телевізійний): телеімідж, телеполітик; політ- від політичний: політбаталія, політкілер; дем- від демократичний: демпреса, демре-форма; біо- від біологічний: біотрансформатор, біотестування; агро-від аграрний: агромафія, агротуризм; енерго- від енергетичний: енергобізнес, енергорепресії; парт- від партійний: партінтрига, партбур-жуазія; комун- від комуністичний: комунімперія, комунрай; фарм-від фармацевтичний: фарміндустрія, фармпрепарат; спец- від спец­іальний: спецформування, спецкомп'ютер; інтер- від інтернаціональ­ний: інтермузей, інтерлайка. Особливе зацікавлення викликають активізовані в словотворі української мови в останні два десяти­ліття іншомовні складники євро- від європейський: євротусовка, євро-структура; нарко- від наркотичний: наркогроші, наркоринок; поп-від популярний: поп-гурт, поп-конкурсант,; еко- від екологічний: екотуризм, екорух; секс- від сексуальний: секс-культура, секс-ту-ризм; мульт- від мультиплікаційний: мультепопея, мультмагнат; імпер- від імперський: імперкомуніст, імпершовініст, імперрадикал тощо. Засвідчено також зовсім нові аброморфеми, які в попередні періоди розвитку української мови не траплялися: етно- від етніч­ний: етноетикет, етнономенклатура; порно- від порнографічний: пор-ностудія, порносалон; іно- від іноземний: інопартнер, інофірма; тер-від терористичний: тератака, теругруповання; тур- від туристич­ний: туроператор, турпасажир та ін. Розглянуті складноскорочені слова засвідчують зростання актуальності відповідних понять і ре­алій у сучасному житті української й світової спільноти, а також дію закону економії в мові.

Формується фонд нових основ, що стають словотворчими засобами української мови, особливо це стосується запозичених основ типу спа-, кріо-, шоу-та ін. Багато з них набуває рис аброоснов, що поєднуються з іншими основами без сполучного голосного, пор.: іміджмейкер, іміджмейкерство, іміджелогія. Вони настільки частотні в текстах, що змінюють морфемний образ складного слова в українській мові, для якого найхарактернішим є поєднання основ за допомогою сполучних голосних, пор.: сонцелюб та бізнеследі, інтернетрозвідка.

Розгляд словотвірного потенціалу запозичених слів у межах утворюваних від них гнізд свідчить про пришвидшені темпи засвоєння їх сучасною українською мовою, про активізацію і нове поповнення в гніздах від запозичень, давно відомих у мові.

Першу тенденцію підтверджено появою значної кількості нових словотвірних та кореневих гнізд, схильністю деяких кореневих гнізд перетворюватися в частково словотвірні, лексикалізацією основ, що є вершинними в кореневих гніздах (відео, ретро, рок).

Другу – поповнення вже наявних словотвірних та кореневих гнізд новотворами. Обидві тенденції – зростанням кількості гібридних слів як поєднань запозичених основ (коренів) з питомими основами та словами.

Нові слова виконують різне «соціальне замовлення», а отже, по-різному входять до українського лексикону і впливають на його будову. Одні, позначаючи нові для українського суспільства реалії, поняття, явища, утворюють цілісні нові лексичні комплекси [8, с.155]. Спостерігаємо це нині на прикладі номінацій з основами інтернет-/інет-/нет-, піар-, спа-, євро-, веб-, онлайн-, рейтинг-, клон-, мобіль-/мобіл-, зомбі-/зомб- та ін. Другі - доповнюють уже наявні лексичні об'єднання, займаючи в їхньому складі ніби вже наготовлені для них місця.

Наприклад, словники радянської доби зафіксували іменник коаліція та прикметник коаліційний, проте не подали цілком можливих від них похідних іменників – назв осіб. Натомість новітні публіцистичні тексти та спеціальні неологічні словники вже засвідчили такі потенційні слова, як коаліціант/коаліціянт, коаліціоніст, коаліціонер, а також відприкметникові утворення на зразок коаліційність, коаліційно. Третій різновид нових лексем засвідчує зміни в лексичній і словотвірній нормі сучасної української мови, повернення до активного вжитку питомих номінативних і словотвірних моделей, нові способи адаптування запозичень. Наприклад, новотвори мітингувальник, мітингар, пікетувальник, виступовець замінили блоковані сучасною мовною нормою субстантивовані активні дієприкметники теперішнього часу мітингуючий, пікетуючий, виступаючий, засвідчені в реєстрах словників радянської доби. Отже, нові слова можуть бути новими і за формою, і за значенням або виявляти лише новий аспект уже відомого значення чи бути новими лише за своєю формою.