1.2. Основні компоненти життєвого середовища людини

Життєдіяльність сучасної людини, на відміну від більшості інших живих організмів, відбувається в різних умовах біосфери Землі й навіть за її межами.

Основні показники біосфери, які обумовлюють комфорт-ність чи дискомфортність життєдіяльності людини, прийнято називати факторами життєвого середовища.

За джерелом впливу на організм і життєдіяльність людини ці фактори умовно поділяють на чотири основні групи: фізичні, хімічні, біологічні й психологічні.

Ф і з и ч н і ф а к т о р и обумовлені географічними, кліматичними й іншими причинами природного походження, а також діяльністю людини.

Фізичними факторами життєвого середовища людини є: механічні, термічні, радіаційні та електромагнітні показники біосфери.

Механічні фактори характеризуються показниками атмосферного тиску, шуму, вібрацій та інших явищ природного й антропогенного походження.

Тиск є найважливішим показником стану атмосфери, який істотно впливає на погоду та організм людини. Так, у районах зниженого атмосферного тиску утворюються повітряні вихори (циклони), які супроводжуються опадами й сильними вітрами. При значному зменшенні атмосферного тиску в організмі людини знижується парціальний тиск кисню і з’являються ознаки гіпоксії (кисневого голоду). У місцях підвищеного атмосферного тиску утворюються антициклони, у межах яких установлюється стійка малохмарна погода, що також відповідним чином впливає на життєдіяльність людини.

Небезпечними для організму людини, а також такими, що сприяють виникненню небезпечної ситуації, є різкі перепади тиску, обумовлені як атмосферними явищами, так і фізико-хімічними процесами, які можуть призвести до вибуху. Ці процеси широко використовуються в гірничорудній промисловості і військовій справі. Загроза некерованих вибухів існує під час різних видів аварій і катастроф на об’єктах, які використовують енергоносії, калорійність яких вища калорійності звичайних вибухових речовин, що застосовуються військовими спеціалістами.

Т а б л и ц я 1

Кількість теплової енергії, що виділяється при згорянні деяких видів енергоносіїв

Вид енергоносія	Калорійність, ккал/кг (*ккал/м3)
Порох (димний)	720–750
Динаміт (75%)	1290
Вугілля марки АП (антрацит)	7240
Природний газ	8500*
Бензин	10600*

За певних умов деякі енергоносії (вугільний пил, природний газ) можуть стати джерелами вибухів на об’єктах вуглевидобувної, гірничорудної промисловості та ін.

Ш у м и є низькочастотними коливаннями повітряного (водного) середовища, обумовленими рухливістю повітря (води), а також роботою різних механізмів (вентиляторів, двигунів тощо) й іншими причинами. Інтенсивність шуму вимірюється в децибелах (дБ).

Ступінь негативної дії шумів на людину залежить від їхньої інтенсивності, тривалості впливу і може призводити до зниження гостроти слуху та інших професійних захворювань.

Гігієнічні рівні шумів для різних умов життєдіяльності людини установлюються відповідними державними стандартами. Так, наприклад, допустимий рівень шуму для умов праці не повинен перевищувати 45 – 85 дБ, а короткочасно допустимий – 110 – 125 дБ.

В і б р а ц і ї є механічними коливаннями твердих тіл (деталей машин), що характеризуються частотою, амплітудою і швидкістю. За способом передачі коливань на людину вони можуть бути загальними (спрямованими на все тіло) і локальними (спрямованими на окремі органи). Вібрації уражають опорно-руховий апарат і внутрішні органи, викликаючи вібраційну хворобу.

Захист від шумів і вібрацій забезпечується організацій-но-технічними заходами по зменшенню їх утворення і поширення, а також використанням засобів індивідуального і колективного захисту.

Термічні фактори характеризуються показниками температури, вологості й рухливості повітря, які залежать від кліматичних, географічних, техногенних та інших умов.

Температура, вологість і рухливість повітря й повітряного середовища забезпечують життєво важливі процеси в організмі людини, а за певних (дискомфортних) умов можуть істотно знижувати працездатність людини й обумовлювати небезпечні для життя і здоров’я наслідки (теплові удари, опіки, обмороження та ін.).

Продуктивність праці істотно знижується (на 50 – 60%), якщо температура повітря починає перевищувати 36⁰С. При впливі на відкриті ділянки тіла сонячної енергії і високих температур можливі опіки різного ступеня тяжкості та інші небезпечні для здоров’я наслідки. Низькі температури через охолоджувальну дію призводять до переохолодження організму й обморожень різного ступеня.

Вологість і швидкість є важливими показниками атмосферного повітря і повітряного середовища житлових об’єктів, що за певних умов здійснюють охолоджувальну дію на організм людини, викликаючи негативні наслідки.

Охолоджувальна дія вологого повітря обумовлена, головним чином, високою теплопровідністю води, що майже у 27 разів вища теплопровідності повітря. Тому при високій відносній вологості повітря (понад 60%) виникають дискомфортні мікрокліматичні умови, які призводять до переохолодження або, навпаки, перегріву організму.

Високою теплопровідністю води обумовлена також безпека перебування людини у воді. Так, наприклад, тривалість безпечного перебування людини у воді з температурою 10⁰С (весна, осінь) складає 20 – 40 хв, а при температурі 2 – 3⁰С (зима) переохолодження настає за 10 – 15 хв.

На зниження тепловтрат організму істотно впливають наявність одягу, фізичний стан людини та інші фактори.

Охолоджувальна дія вітру для деяких значень температури і швидкості вітру наведена в табл. 2.

Т а б л и ц я 2