
- •Використані скорочення
- •Передмова
- •Умови існування та життєдіяльності людини
- •1.1. Біосфера Землі й життєдіяльність людини
- •1.2. Основні компоненти життєвого середовища людини
- •Кількість теплової енергії, що виділяється при згорянні деяких видів енергоносіїв
- •Середні показники охолоджувальної дії вітру
- •Показники комфортності життєвого середовища
- •Фізичні величини радіаційного фактора
- •Середні показники споживання кисню й виділення вуглекислого газу
- •Показники токсичності шкідливих речовин
- •Вплив кольору на психіку людини (за Ле Корбюзьє)
- •2. Надзвичайні ситуації і характер їх впливу на навколишнє середовище й життєдіяльність людини
- •2.1. Поняття про надзвичайні ситуації і їх класифікація
- •2.2. Особливості надзвичайних ситуацій природного й техногенного характеру та їх наслідків
- •Умовне позначення зон забруднення після аварії на аес і показники потужностей доз випромінювання на їх межах
- •Кількість уражених нхр за відсутності засобів захисту, %
- •Наслідки впливу ударної хвилі на організм людини
- •Величини світлових імпульсів, за яких можливі опіки різного ступеня
- •Товщина шару половинного ослаблення матеріалів
- •Характеристика зон радіаційного зараження
- •Розміри зон зараження на сліді радіоактивної хмари наземного вибуху
- •Показники токсичності ор
- •Основні характеристики особливо небезпечних інфекційних захворювань
- •Метеорологічні показники можливості застосування бз
- •2.4. Механізми й наслідки впливу іонізуючих випромінювань на організм людини
- •Диференціювання органів людини за ступенем чутливості до іонізуючого випромінювання
- •Ураження населення внаслідок дії іонізуючого випромінювання
- •Основні характеристики променевої хвороби
- •Основні хімічні елементи, що входять до складу найбільш важливих органів людини
- •Загальні механізми токсичної дії отруйних речовин і принципи терапії отруєнь
- •Загальна характеристика нхр
- •3. Забезпечення безпеки життєдіяльності й захисту населення у надзвичайних ситуаціях
- •3.1. Оцінка небезпечних ситуацій
- •Коефіцієнти перерахунку потужності доз випромінювання після аварії на аес (ядерному вибуху)
- •Коефіцієнти ослаблення дії радіації для деяких укриттів
- •Глибина поширення зараженого повітря з уражаючими концентраціями нхр на відкритій місцевості, км (швидкість вітру 1 м/с, ємності не обваловані)
- •Поправочні коефіцієнти впливу швидкості вітру на глибину поширення зараженого повітря
- •Можливі втрати від нхр
- •Середня швидкість переносу хмари нхр повітряним потоком, м/с
- •Тривалість випару нхр, год (при швидкості вітру 1 м/с)
- •Допустима тривалість перебування в засобах захисту шкіри
- •3.2. Методи й засоби виявлення та виміру іонізуючих випромінювань, небезпечних хімічних і отруйних речовин
- •Технічні характеристики рентгенометрів
- •Технічні характеристики радіометрів
- •Технічні характеристики дозиметрів
- •Технічні характеристики газоаналізаторів
- •3.3. Класифікація засобів захисту
- •Тривалість захисної дії гп-7
- •Загальна характеристика фільтруючо-поглинаючої коробки промислового призначення
- •3.4. Способи забезпечення безпеки й захисту населення в надзвичайних ситуаціях
- •4. Організаційні основи підготовки підприємств, організацій і установ до виконання завдань Цивільної оборони
- •4.1. Система забезпечення безпеки й захисту населення
- •4.2. Планування підготовки об’єктів цо до дій у надзвичайних ситуаціях
- •4.3. Загальні принципи навчання співробітників об’єктів дій у надзвичайних ситуаціях
- •Графік визначення вихідних даних для оцінки радіаційно небезпечних ситуацій при аваріях на аес
- •Графік визначення вихідних даних для оцінки радіаційно небезпечних ситуацій при ядерних вибухах
- •Нормативні акти та література
Загальні механізми токсичної дії отруйних речовин і принципи терапії отруєнь
Під терміном “отруйні речовини” прийнято розуміти будь-яку речовину небіологічного (біологічного) походження, здатну при попаданні в живий організм порушувати рівновагу між індивідуумом і навколишнім середовищем, викликаючи при цьому різні за формою і ступенем тяжкості синдроми (больові, судорожні тощо).
Багато отруйних речовин мають як вибірковий, так і широкий спектри дії на живі організми. Ця обставина ускладнює встановлення єдиного підходу щодо їх класифікації.
Загальноприйнятою вважається класифікація отруйних речовин за їхніми фізико-хімічними та біологічними властивостями, відповідно до яких вони поділяються на дві групи:
– отрути небіологічного походження (неорганічні й органічні речовини);
– отрути біологічного походження (отрути, виготовлені із бактерій, рослин і тварин).
В еволюційному плані такий підхід до класифікації отруйних речовин дозволяє розглядати їх не тільки як компоненти, небезпечні для живих організмів, але і як фактори, що сприяють виробленню в них відповідних захисних механізмів.
Вивчення механізмів і наслідків впливу отруйних речовин на організм людини є найважливішою задачею токсикології – науки, що розвивається високими темпами.
Вивчення механізмів дії токсичних речовин і клініки викликаних ними отруєнь є складною проблемою, яку роз-в’язують фахівці-токсикологи.
Основний принцип токсичної дії отруйних речовин на живий організм зводиться до порушення рівноваги між організмом і життєвим середовищем, тому загальні процеси токсичної дії, що прийнято поділяти на біохімічні і структурно-функціональні, потребують особливої уваги.
Біохімічні механізми токсичної дії, яка виникає внаслідок взаємодії отруйних речовин з “мішенями” (рецепторами, ферментами тощо), проявляються на молекулярному і клітинному рівнях.
Ці механізми, на думку фахівців, є “пусковими” для наступних процесів порушення функцій життєво важливих систем організму, що призводять до отруєнь різного ступеня тяжкості, хронічних захворювань та інших наслідків.
Характер і ступінь дезорганізації життєдіяльності організму значною мірою визначається вибірковістю дії і токсичністю отруйних речовин.
Загальний характер впливу деяких розповсюджених НХР на організм людини наведений у табл.22.
Ступінь порушення сталості внутрішнього середовища організму (гомеостазу) при впливі тих чи інших отруйних речовин багато в чому залежить від того, які механізми виявилися залученими в патологічний процес.
Найбільш серйозні наслідки токсичного впливу настають при порушеннях систем забезпечення організму киснем, що призводить до гіпоксії життєво важливих органів.
Таким чином, найважливішою особливістю токсичного впливу більшості отруйних речовин є здатність до безпосереднього порушення механізмів регулювання гомеостазу, починаючи від нижчих рівнів патологічних змін (молекулярних і клітинних) до дезорганізації на рівні організму.
Різноманітність біохімічних процесів, що лежать в основі механізмів впливу отруйних речовин на організм людини, значною мірою ускладнює вживання цілеспрямованих заходів з їх припинення чи зниження.
Основні методи терапії отруєнь викладені у відповідній літературі й широко використовуються на практиці токсикологами. В інтересах своєчасного (долікарського) застосування заходів, які допоможуть уникнути важких наслідків отруєння, деякі аспекти терапії отруєнь мають бути відомі кожному.
Т а б л и ц я 22